Постанова 4852 № 199/2085/19(2-а/199/49/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2020 року м. Дніпросправа № 199/2085/19(2-а/199/49/19) (суддя Руденко В.В., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2019 року у справі № 199/2085/19(2-а/199/49/19) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Шибко Кирила Віталійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 18 березня 20190 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Шибко Кирила Віталійовича в якому, просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.03.2019 року серії ЕАВ №973631, якою на позивача накладено штраф за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він керував автомобілем з увімкненим ближнім світлом фар. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2019 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, із досліджених відеозаписів із нагрудної камери інспектора поліції, неможливо встановити факт увімкнення/не увімкнення позивачем під час руху ближнього світла фар, а тому це не може вважатись достатнім доказом вчинення позивачем порушень ПДР. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції оскаржило його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд не проаналізував належним чином та не дослідив достеменно наявність скоєного позивачем правопорушення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з постановою серії ЕАВ №973631 від 08.03.2019 року винесеною відповідачем, 08.03.2019 року о 13:53 годині на трасі 152 км. М04 Криничанського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ2103 державний номерний знак НОМЕР_1 за межами населеного пукну не увімкнув ближнього світла фар, чим порушив п. 9.8 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с5). Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність. Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до п. 9.8 Правил дорожнього руху України з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар. Як вбачається з оскаржуваної постанови, адміністративне правопорушення позивача полягає у тому, що він керуючи транспортним засобом перед початком руху за межами населеного пукну не увімкнув ближнього світла фар. Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Тобто, належним доказом правопорушення є фото або відеофіксація вчиненого правопорушення розміщена на видному місці. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення надано відеофіксацію з якої вбачається, що працівником патрульної поліції було зупинено автомобіль ВАЗ під керуванням позивача та повідомлено про вчинення ним адміністративного правопорушення, яке полягає у тому, що він за межами населеного пункту не увімкнув ближнього світла фар (а.с.31). Однак, надана відповідачем відеофіксація не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки вона не містить фіксування факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме рух за межами населеного пукну без увімкнених денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнього світла фар. З наданої відеофіксації вбачається, що автомобіль, яким керував позивач був зупинений відповідачем. Між працівником поліції та особами, що перебували в автомобілі відбулось спілкування, проте з наданих позивачем пояснень щодо вчинення адміністративного правопорушення неможливо беззаперечно встановити факт керування ним автомобілем за межами населеного пукну без увімкненого ближнього світла фар. Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню. Отже, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, вина позивача у вчинені правопорушення відповідачем суду не доведена. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідач зазначеного обов`язку не виконав. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2019 року у справі № 199/2085/19(2-а/199/49/19) без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 02 травня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко