Постанова 4824 № 362/4907/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2020 року справа № 362/4907/19 провадження № 22-ц/824/3299/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф., при секретарі: Русинчук І.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2019 року ухваленого під головуванням судді Лебідь-Гавенко Г.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у зв`язку із навчанням, В С Т А Н О В И В : В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 20.08.2019 року і до припинення навчання, тобто до 30.06.2021 року. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи з 20.08.2019 року до закінчення навчання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 30 червня 2021 року, але не більше як до досягнення нею 23 років. Здійснено розподіл судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду представником відповідача подано апеляційну скаргу. В поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом не встановлено наявність потреби в матеріальній допомозі ОСОБА_4 у зв`язку із навчанням. Крім того, судом не взято до уваги, що відповідач є інвалідом І групи та потребує постійного лікування, що унеможливлює його працевлаштування. Зазначає, що отримує пенсію в розмірі 1500 грн у зв`язку із інвалідністю та іншого доходу не має. В судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. Позивач в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обов`язку батьків утримувати своїх дітей та відсутності доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища відповідача. Проте погодитись із таким висновком суду не можна. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 20 вересня 2002 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 20 вересня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Васильківського районного управління юстиції Київської області (а.с. 11). Сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 8). Як вбачається з довідки Київського кооперативного інституту бізнесу і права» ОСОБА_4 зарахована на ІІІ курс денної форми навчання за спеціальністю-підприємство, торгівля, біржова діяльність (а.с. 14). Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 , вимоги обґрунтовувала тим, що сторони мають повнолітню дочку, яка навчається у вищому навчальному закладі на денній формі та на контрактній основі. Доходи позивача є недостатніми для повноцінного забезпечення дочки. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 199 СК України передбачено якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до роз`яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача у сумі 1500,00 грн суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти у такому розмірі. Відповідно до Довідки, серія КНО-1, слідує, що ОСОБА_2 є інвалідом першої групи «Б» з 26.03.2012 року, інвалідність встановлена довічно. Відповідно до Довідки Пенсійного фонду України, виданої ОСОБА_2 , останній отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1497 грн. Таким чином, враховуючи наявність інвалідності у відповідача, потребу у постійному сторонньому догляді самого позивача та важке матеріальне становище апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відсутність можливості у відповідача надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що дочка - ОСОБА_4 , вийшла заміж, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_3 ( а.с.79), має власну сім`ю та веде самостійне життя. Таким чином, судом першої інстанції не з`ясовано усі обставини справи, у зв`язку із чим неправильно застосовано норми матеріального права, відтак колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2019 року скасувати. Ухвалити нове рішення наступного змісту. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2020 року. Суддя-доповідач Судді