Постанова 4811 № 459/2598/24

Справа № 459/2598/24 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В. Провадження № 22-ц/811/1612/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Салата Я.І. розглянувши у порядку спрощеного провадження без участі учасників в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14.04.2025 року у справі № 459/2598/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання в с т а н о в и в: 01 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дочку ОСОБА_3 , 2006 року народження, яка продовжує навчання. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 квітня 2025 року позов задоволено. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на час навчання дочки ОСОБА_4 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2024 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 річного віку. Вирішено питання судових витрат. Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду в частині розміру аліментів. Згідний сплачувати аліменти для дочки ОСОБА_3 , 2006 року народження в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку. Зазначає, що відповідно до рішення Шептицького міського суду Львівської області (тоді Червоноградського) від 13.11.2024 року сплачує аліменти на користь ОСОБА_5 на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всупереч вимогам ч.1ст.182 СК України не врахував наявність у нього неповнолітнього сина на утримання якого він сплачує аліменти. Його мати ОСОБА_7 є особою з інвалідністю 2-ої групи внаслідок чого йому надано відстрочку від призову в порядку мобілізації. Судом не взято до уваги стан його здоров`я про що долучені виписки із медичних карт стаціонарного хворого та висновок МСЕК від 29.11.2023 року. Просить змінити оскаржуване рішення в частині розміру аліментів з частки на 1/6 частину зі всіх видів заробітку. 07.07.2025 року від позивачки ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивачка зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Сторони по справі в судове засідання не прибули, причину неявки не повідомили. Відповідно до ч.2ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За змістом ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.6). Шлюб між сторонами розірвано 21 травня 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 (а.с.8). На даний час ОСОБА_9 , 2006 р.н. продовжує навчання стаціонарно по контрактній угоді у Тернопільському НМУ ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, є студенткою другого курсу, що підтверджується довідкою від 24.09.2024р № 16/1/40 (а.с.12). Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Задовольняючи повністю позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 , суд першої інстанції вирішив стягувати з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на час навчання дочки ОСОБА_4 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2024 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-х річного віку. З висновками суду першої інстанції апеляційний суд не повністю погоджується. Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Ухвалюючи рішення, судом не взято до уваги докази надані відповідачем ОСОБА_1 , зокрема, що рішенням Червоноградського (на даний час Шептицького) міського суду Львівської області від 13.11.2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття. При цьому судом взято до уваги, що син ОСОБА_10 та дочка ОСОБА_3 досягли повноліття та на них відповідач оплачував аліменти. Суд бере до уваги виписки з медичних карт та висновок МСЕК від 29.11.2023 року щодо відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. З врахуванням зазначених обставин, долучених доказів, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду в частині розміру аліментів. Відповідно до ч.1 п.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є п.1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5ст.268 ЦПК України). Керуючись ст.ст.374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.3; 383; 384; 389-391 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 квітня 2025 року змінити, визначивши стягнення аліментів в розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2024 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-х річного віку. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 09 вересня 2025 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк