Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/3321/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/3321/23 Номер провадження 22-ц/814/3738/24Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Кузнєцова О.Ю., Обідіна О.І. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 червня 2023 року, постановлене суддею Черняєвою Т.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в с т а н о в и в: 18.04.2023 ОСОБА_2 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму доходів громадян відповідного віку щомісяця до закінчення ним навчання або до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що він буде продовжувати навчання. В обґрунтування підстав позову зазначає, що їх з відповідачем повнолітній син ОСОБА_3 є студентом 2 курсу факультету ННІІТР Національного університету «Полтавська політехніка імені Ю.Кондратюка» та потребує матеріальної допомоги пов`язаної із витратами на навчання. Позивач не має можливості самостійно утримувати повнолітнього сина та просить суд стягувати із відповідача, який має можливість сплачувати аліменти, по частці від його доходу на утримання повнолітнього сина до закінчення ним навчання ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що він буде продовжувати навчання. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13.06.2023 позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, щомісячно, на період навчання, починаючи з 18.04.2023 і до закінчення навчання чи до його припинення, але не довше, ніж до досягнення сином 23 років. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць. Рішення районного суду вмотивовано тим, що повнолітній син сторін потребує матеріальної допомоги у зв`язку із продовженням навчання, тоді як відповідач не надав доказів відсутності у нього можливості надавати таку допомогу в розмірі, заявленому до стягнення. Із рішенням районного суду не погодився відповідач, оскарживши його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин просить визначити розмір аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму, щомісячно, до досягнення сином 23 років, за умови, що він буду продовжувати навчатися. Зазначає, що до повноліття сина сплачував аліменти на його утримання та приймав активну участь у його житті. У 2017 році відповідача було звільнено у запас зі служби в ГУ ДСНС за станом здоров`я та встановлено 2 групу інвалідності. Для підтримки стану здоров`я він проходить реабілітаційні курси, які потребують значних фінансових витрат. Його пенсії ледве вистачає на оплату комунальних послуг та придбання ліків, а з початком війни він став опікуватися батьками похилого віку, які залишилися проживати у м.Харкові, звідки не можуть виїхати за станом здоров`я. Повідомляє, що між ним, відповідачем, та його батьками, укладено договір про фінансову позику, обумовлений тим, що значну суму своїх грошових заощаджень батьки відділи ОСОБА_4 і досі відповідач не повернув кошти батькам. Просить врахувати, що їх з позивачкою син навчається на бюджетній формі, отримує стипендію, є працездатним та має можливість заробляти гроші для забезпечення власних потреб. Зазначає, що не був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, а тому не міг належним чином реалізувати належні йому права та надати докази, які наразі ним приєднані до апеляційної скарги. Зокрема: довідку (виписку з домової книги про склад сім`ї та прописку); довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019; лист ГУ ДСНМ України у Полтавській області від 25.05.2023 №61-02-Д-264/61-12; заявки та чеки на доставку побутової техніки; рахунки на оплату комунальних послуг; свідоцтво про хворобу №119 від 12.09.2017; довідки з поліклініки №461, №238; довідки МСЕК на підтвердження встановлення 2 групи інвалідності строком до 01.12.2020; виписку з медичної картки стаціонарного хворого №1802; консультацію лікаря-невролога; відомості щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; відомості щодо придатності до військової служби; договір позики від 17.05.2022 на суму 8000,00 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 296 000,00 грн. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 25.10.2024 27.11.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як законне та обґрунтоване. 12.12.2024 позивачем надано апеляційному суду довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 09.12.2024; відповідь на запит від 05.12.2024 Шевченківського ВДВС у м.Полтаві до ДПС України про джерела та/або суми доходів відповідача. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ./а.с.10/ 11.02.2010 Октябрським районним судом м.Полтави видано виконавчий лист у справі №2-1647/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30.06.2009 і продовжити до досягнення дитиною повноліття./а.с.15-16/ 17.03.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано шлюб, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблено відповідний актовий запис за №100; свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 ./а.с.17 ОСОБА_2 разом із дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована ті проживають за адресою: АДРЕСА_1 , про що ТОВ «ЖЕК Полтавська ДБК» 22.03.2023 складено довідку №44./а.с.6/ ОСОБА_3 є студентом 2-го курсу, групи 201-МЕ Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Форма навчання денна (бюджет). Наказ про зарахування №566-ф, а від 04.08.2021. Термін навчання: з 01.09.2021 по 30.06.2025, що підтверджується довідкою навчального закладу від 21.03.2023 №118./а.с.5/ Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи аліменти у розмірі частини доходу відповідача, районний суд виходив з того, що повнолітній син сторін продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги батька. Підстав, які б визначали неможливість надання відповідачем допомоги на утримання сина, що продовжує навчання, в ході судового розгляду не встановлено. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності стягнення з відповідача аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчатися. Проте, не може погодитися із визначеним судом першої інстанції розміром аліментів, які підлягають стягненню. При цьому, колегія суддів враховує наступне. Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 у справі №6-1296цс15). Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина перша та друга статті 367 ЦПК України). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №686/9366/20, сформовано висновок, що вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. Як убачається із матеріалів справи, оскаржуване судове рішення постановлено за відсутності відповідача, який у порядку пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що виключає підстави для застосування положень п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України. Проте установивши, що судова кореспонденція повернута без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», колегія суддів визнає наведене обґрунтованою підставою для надання апеляційним судом оцінки доказів, наданих відповідачем, які з поважних причин не становили предмет дослідження суду першої інстанції. Апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в службовій кімнаті гуртожитку № НОМЕР_3 на 2 поверсі і займає 1 кімнату житловою площею 13,1 кв.м., що підтверджується довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 02.09.2013 №01-3756/11./а.с.54/ За змістом довідки ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 24.05.2023 №02-327/12, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою начальника караулу 10 ДПРЧ 1 ДПРЗ м.Полтава ГУ ДСНС України у Полтавській області становить 12808,50 грн./а.с.55/ На підтвердження стану здоров`я відповідачем надано в копіях: свідоцтво про хворобу №119 від 12.09.2017 за яким ОСОБА_1 непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час; довідки 1-ої міської клінічної лікарні м.Полтави №238, №461; довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0565086 на підтвердження 2 групи інвалідності строком до 01.12.2018, а також серії АВ №0012912 строком до 01.12.2020; виписку з медичної карти стаціонарного хворого №1802; консультації лікаря-невролога від 17.05.2023; магнітно-резонансну томографію головного мозку від 18.05.2023; мобілізаційне розпорядження./а.с.60-69/ Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пенсіонери, мешканці м.Харків./а.с.71-78/ 17.05.2022 між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (позикодавці) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики, за умов якого позикодавці у повному обсязі шляхом готівкових траншів передали в розпорядження позичальника грошові кошти на суму 8000,00 доларів США. Гривневий еквівалент 296 000,00 грн. у строк до 01.05.2023./а.с.79/ Додатками до апеляційної скарги відповідача є чеки та заявки на доставку побутової техніки, а також докази на оплату комунальних послуг./а.с.57-59/ Надаючи оцінку таким доказам, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про перебування на його утриманні батьків пенсіонерів, оскільки надані на підтвердження викладеного відомості не дають підстав стверджувати, що вони перебувають на утриманні сина. Доводи апеляційної скарги відповідача, що передумовою укладення між ним та його батьками договору позики стало те, що значну суму своїх грошових заощаджень батьки віддали ОСОБА_4 є припущеннями, а тому колегією суддів відхиляються як неспроможні. Тоді як повнолітній син сторін не є стороною договору позики, а обставини укладення такого правочину, як і його спрямування для реального настання наслідків ним передбачених, не становлять предмет дослідження суду в межах заявленого спору. Так, позивачка у порядку частини третьої статті 199 СК України звернулася в суд із цим позовом, обґрунтовуючи необхідність стягнення аліментів від батька їх повнолітнього сина, відсутністю у останнього джерела доходу, а у неї - можливості самостійно утримувати сина на період його навчання, заявивши до стягнення частки від доходу відповідача на користь повнолітнього сина сторін. Колегія суддів, виходячи із принципу рівності прав та обов`язків батьків, визнає, що обставини, за яких тягар утримання повнолітніх дітей у зв`язку з їх навчанням лежить виключно на одному із батьків, є порушенням закону. Проте реалізація такого обов`язку має відбуватися за сукупності юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Колегія суддів враховує особу відповідача, який до 01.12.2020 мав ІІ групу інвалідності, стан його здоров`я та розмір його доходу. Однак ці обставини не звільняють відповідача від виконання обов`язку із утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку із цим потребує допомоги, проте суттєво впливають на розмір аліментів, який слід зменшити із 1/4 до 1/6 частинивсіх видів заробітку (доходу) відповідача. Такий розмір аліментів відповідач буде спроможним сплачувати, він відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити шляхом зменшення визначеного судом першої інстанції розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 до 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму доходів громадян відповідного віку щомісяця до закінчення ним навчання або до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що він буде продовжувати навчання. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги відповідача, зокрема, що повнолітній сторін навчається на бюджеті, у розумінні раніше викладених норм матеріального права, не звільняють відповідача від обов`язку утримувати сина на період його навчання на денній формі, що виключаю можливість його працевлаштування. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 червня 2023 року змінити. Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, щомісячно, на період навчання, починаючи з 18.04.2023 і до закінчення навчання чи до його припинення, але не довше, ніж до досягнення сином 23 років. В іншій частині рішення суду залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19.12.2024. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді О.Ю. Кузнєцова О.І. Обідіна