Постанова 4805 № 279/3032/15-ц

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/3032/15-ц Головуючий у 1-й інст. Моголівець І. А. Категорія 26 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 279/3032/15 за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2020 року, постановлену під головуванням судді Моголівець О.А. у м. Коростені, в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по вказаній справі та просила зазначити в резолютивній частині рішення - «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1834/74/114204 від 19.07.2007 в сумі 8968,75 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 116149,69 грн». В обгрунтування заяви вказала, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.11.2015 позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1834/74/114204 від 19.07.2007 в сумі 8968,75 доларів США. Проте в позовній заяві позивач просив стягнути суму заборгованості 8968,75 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 116149,69 грн. Виходячи із наведеного, просила задовольнити вимоги її заяви. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2020 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів заяви. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що ОСОБА_1 не наведено підстав для ухвалення додаткового рішення, що передбачені ст. 270 ЦПК України, а відсутність гривневого еквіваленту у резолютивній частині рішення суду не змінює його позовних вимог, оскільки зобов`язання визначено в іноземній валюті. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 19.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/1834/74/11424, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 20300,00 доларів США, строком повернення до 18.07.2017 з процентною ставкою за користування кредитними коштами 13,00 % річних. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 311528/1834/038961 від 19.07.2007, згідно з яким ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язання ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору № 014/1834/74/11424 від 19.07.2007 року в повному обсязі цих зобов`язань. Відповідачі свої зобов`язання, щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів не виконували належним чином, у зв`язку із чим утворилася заборгованість перед Банком, яка станом на 23.10.2014 складала 8968,75 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становило 116149,69 грн., яка складається із : -6775,44 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 87745,25 грн. заборгованість по кредиту, в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом 1 234,24 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 15 984,01 грн.; -925,67 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 11 987,88 грн. заборгованість по відсоткам в т.ч. прострочена заборгованість по відсоткам 912,31 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 11 814,86 грн.; -1267,64 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 16 416,56 грн. розрахована пеня. Виходячи із наведеного, позивач просив стягнути зазначену заборгованість із відповідачів в солідарному порядку. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.11.2015 позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1834/74/114204 від 19.07.2007 в сумі 8 968,75 доларів США. Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 зазначила, що в резолютивній частині цього рішення судом не вказано точної грошової суми, присудженої до стягнення, а саме помилково не вказано гривневий еквівалент стягнутої суми заборгованості в іноземній валюті - доларах США, як то зазначено в позовній заяві. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із змісту постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 761/12665/14 від 04.07.2018 та постанови Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 638/1841/14, якими вказано, що перерахування суми боргу у національній валюті України не вважається належним виконанням, а погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті , яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Даний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, вичерпний перелік яких передбачений статтею 270 ЦПК України. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе судом за умови не зазначення точної грошової суми, присудженої до стягнення. Встановлено, що під час ухвалення судового рішення судом першої інстанції було розглянуто всі вимоги позивача, зазначені в позовній заяві, дана оцінка всім доводам та доказам, які надав позивач, на підставі чого ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, та в описовій частині рішення вказано, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення грошових коштів в іноземній валюті. Жодних клопотань, апеляційних скарг після проголошення та отримання повного тексту рішення від сторін не надходило. За таких обставин, а також з урахуванням правових висновків, висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 761/12665/14 від 04.07.2018, які обгрунтовано застосовано судом першої інстанції, підстави для ухвалення відповідно до ст. 270 ЦПК України додаткового рішення відсутні. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягають. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Скаржник в своїй апеляційній скарзі не довів обставини, на які посилалася як на підставу своєї апеляційної скарги. Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є такими, що не узгоджуються з обставинами справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови складено 01.07.2020. Головуючий Судді