LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803199/3784/19

від 25.06.2020 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1403/20 Справа № 199/3784/19 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Пивоварової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка також діє інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради про визнання договору міни дійсним, визнання права власності,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2019 року ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради про визнання договору міни дійсним, визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона та її малолітня донька проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира раніше належала ОСОБА_5 , який до ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав у цій квартирі разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_4 та їхніми дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (факт їхнього проживання однією сім`єю та встановлення батьківства встановлено рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2010 року, яке набрало законної сили 01 березня 2012 року). До придбання квартири вона мешкала у АДРЕСА_2 . Познайомившись із ОСОБА_5 (останній бажав жити за містом та придбати для себе та своєї сім`ї будинок), вони домовилися про обмін житлового будинку на його квартиру з доплатою позивачем в розмірі 20 000 доларів США. 18 серпня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_4 (перебували з ОСОБА_5 в цивільному шлюбі), ОСОБА_5 , з іншої сторони, був укладений договір міни, відповідно до якого вона обміняла житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , який належав їй, на квартиру АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_5 з доплатою в розмірі 20 000 доларів США, про що був складений у простій письмовій формі договір міни. Сторони за даним договором домовилися оформити всі правовідносини, надавши один одному повноваження на оформлення квартири та будинку на себе, оформивши один на одного довіреності: ОСОБА_5 видав довіреність ОСОБА_1 від 15 серпня 2007 року, посвідчену Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою зареєстровану в реєстрі за №5688, а вона видала довіреність на цивільну дружину ОСОБА_5 - ОСОБА_4 від 15 серпня 2007 року посвідчену Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстровану в реєстрі за №5692. ОСОБА_4 видала довіреність позивачу для оформлення та отримання ідентифікаційного номеру від 15 серпня 2007 року, зареєстровану в реєстрі за № 5687, посвідчену Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою. 08 лютого 2008 року ОСОБА_5 видав ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність на отримання необхідних документів, укладення та підписання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 у встановленому законом порядку. Фактично передача грошей та майна (були передані ключі від квартири і від будинку та документи на квартиру і будинок) відбулася у серпні 2007 року. Вона почала користуватися квартирою, як своєю власністю, в свою чергу, ОСОБА_5 разом з сім`єю: цивільною дружиною та дітьми почали користуватися житловим будинком АДРЕСА_2 . Вільному. Сторони один до одного претензій щодо фактичного укладеного договору не мали. ОСОБА_5 знявся з квартирного обліку в квартирі 28 грудня 2007 року та зареєстрував місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно якої ОСОБА_5 з 31 січня 2008 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно довідки №707 про склад сім`ї, виданої виконкомом Вільненської сільської ради від 11 квітня 2008 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дійсно проживають в АДРЕСА_2 . Після здійснення обміну житлом позивач з вересня 2007 року стала проживати разом зі своїм чоловіком ОСОБА_9 у квартирі АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народилася донька ОСОБА_10 (рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2008 року було встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідним батьком ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ними були здійснені витрати на переїзд та капітальний ремонт квартири. Факт проживання позивача з ОСОБА_9 у квартирі АДРЕСА_3 з вересня 2007 року підтверджується рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2008 року у справі № 2о-184/08. Згідно довідки з житлово-експлуатаційної організації від 10 грудня 2008 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , з вересня 2007 року. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, нотаріальне посвідчення договору міни могло б бути здійснено у той же день, але позивачу було необхідно отримати дозвіл органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради на купівлю 1/2 частини квартири від імені малолітньої доньки, отримання якого і відстрочило продаж квартири. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2008 року було встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є батьком ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 . 07 квітня 2008 року ОСОБА_5 був отриманий Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 18399020, який був необхідний для переоформлення квартири, в примітці Витягу було вказано: «Для продажу» в цілому Витяг був дійсний на протязі трьох місяців. Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради від 16 травня 2008 року за №157/2 ОСОБА_1 було надано дозвіл, як законному представнику малолітньої ОСОБА_2 , на купівлю в рівних частках квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на своє ім`я і малолітньої доньки та надано дозвіл на підписання договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від імені ОСОБА_2 . Уклавши у простій письмовій формі договір міни нерухомого майна, та чекаючи рішення виконкому Амур- Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради щодо надання згоди на купівлю 1/2 частини квартири від імені малолітньої доньки для нотаріального посвідчення договору міни, позивач через деякий час дізналася про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер. Про смерть ОСОБА_5 позивача ніхто не повідомляв, з ОСОБА_4 , цивільною дружиною ОСОБА_5 , позивач не спілкувалася після здійснення переїзду до квартири. Квартира АДРЕСА_3 є єдиним місцем її проживання та місцем проживання її неповнолітньої дитини. Вважає, що вона разом зі своєю дитиною ОСОБА_2 є добросовісними набувачами квартири АДРЕСА_3 на законних підставах: квартира була придбана позивачем за гроші, передані ОСОБА_5 та його цивільній дружині ОСОБА_4 , з отриманням дозволу органу опіки та піклування на купівлю квартири від імені неповнолітньої дитини. Позивач звертається до відповідача ОСОБА_3 через те, що саме на неї була видана довіреність на укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, та до ОСОБА_4 , оскільки саме вона виступала стороною у договорі міни квартири на будинок, та до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через те що вони є спадкоємцями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що встановлено рішенням від 15 січня 2010 року Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (справа №2о-131/09). На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати дійсним договір міни від 18 серпня 2007 року, укладеного у простій письмовій формі між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з однієї сторони, та нею - ОСОБА_1 з іншої сторони, квартири АДРЕСА_3 та визнати в рівних частках право власності на квартиру АДРЕСА_3 за нею - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частки за кожною. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Згідно з ч. 1 ст. 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги) (ч. 5 ст. 715 ЦК України). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни (ч. 6 ст. 715 ЦК України). За положенням ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Статтею 657 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно із частиною 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Судом встановлено позивач та її малолітня донька проживають за адресою: АДРЕСА_1 . 18 серпня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_4 (перебували з ОСОБА_5 в цивільному шлюбі), ОСОБА_5 , з іншої сторони, був укладений договір міни у простій письмовій формі, відповідно до якого позивач обміняла житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , на квартиру АДРЕСА_3 з доплатою в розмірі 20 000 доларів США, про що був складений договір міни у простій письмовій формі (а.с.12). Сторони за даним договором домовилися оформити всі правовідносини, надавши один одному повноваження на оформлення квартири та будинку на себе, оформивши один на одного довіреності: ОСОБА_5 видав довіреність ОСОБА_1 від 15 серпня 2007 року, посвідчену Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою зареєстровану в реєстрі за №5688, а позивач видала довіреність на цивільну дружину ОСОБА_5 - ОСОБА_4 від 15 серпня 2007 року посвідчену Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстровану в реєстрі за №5692. ОСОБА_4 видала довіреність позивачу для оформлення та отримання ідентифікаційного номеру від 15 серпня 2007 року, зареєстровану в реєстрі за № 5687, посвідчену Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою (а.с.16-20). 08 лютого 2008 року ОСОБА_5 видав ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність на отримання необхідних документів, укладення та підписання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 у встановленому законом порядку (а.с.21). Сторони визнають, що фактично передача грошей та майна (були передані ключі від квартири і від будинку та документи на квартиру і будинок) відбулася у серпні 2007 року. Позивач почала користуватися квартирою, як своєю власністю, в свою чергу, ОСОБА_5 разом із сім`єю: цивільною дружиною та дітьми почали користуватися житловим будинком АДРЕСА_2 . Вільному. Сторони один до одного претензій щодо фактичного укладеного договору не мали, ОСОБА_5 знявся з квартирного обліку в квартирі 28 грудня 2007 року та зареєстрував місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно якої ОСОБА_5 з 31 січня 2008 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 56). Після здійснення обміну житлом позивач з вересня 2007 року стала проживати разом зі своїм чоловіком ОСОБА_9 у квартирі АДРЕСА_3 (а.с.15). Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 16 травня 2008 року за №157/2 ОСОБА_1 було надано дозвіл, як законному представнику малолітньої ОСОБА_2 , на купівлю в рівних частках квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на своє ім`я і малолітньої доньки та надано дозвіл на підписання договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від імені ОСОБА_2 (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер (а.с.55). У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що спірна квартира є єдиним місцем її проживання та місцем проживання її неповнолітньої дитини, вважає, що вона разом із своєю дитиною ОСОБА_2 є добросовісними набувачами квартири АДРЕСА_3 на законних підставах: квартира була придбана позивачем за гроші, передані ОСОБА_5 та його цивільній дружині ОСОБА_4 , з отриманням дозволу органу опіки та піклування на купівлю квартири від імені неповнолітньої дитини. Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 просила суд визнати дійсним договір міни від 18 серпня 2007 року, укладений у простій письмовій формі, між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з однієї сторони, та нею - ОСОБА_1 з іншої сторони, квартири АДРЕСА_3 та визнати в рівних частках право власності на квартиру АДРЕСА_3 за нею - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частки за кожною (а.с.4-11). Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, вказаний договір не був нотаріально посвідчений та відсутня його державна реєстрація. Вказаний договір міни нерухомого майна було укладено у простій письмовій формі. Сторонами, як це передбачено положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів наявності факту безповоротного ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину на час його укладання та втрати можливості з будь-яких причин його посвідчити, оскільки ці умови є обов`язковими для визнання правочину дійсним. Слід зазначити, що правовстановлюючі документи на вказане у договорі міни нерухоме майно - будинок та квартиру, в матеріалах справи взагалі відсутні. Отже, суд першої інстанції, перевіривши всі надані суду докази у справі, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дійсним договору міни нерухомого майна, укладеного у простій письмовій формі, та визнання за позивачем та її неповнолітньою донькою права власності на вказану квартиру, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення. Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам у справі, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, є необґрунтованими. Не заслуговує на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно незастосування судом першої інстанції правових наслідків передбачених положеннями ст.216 ЦК України та позбавленням права її неповнолітньої дитини власності на житло, оскільки такі вимоги не заявлялись та не були предметом розгляду в суді першої інстанції, додаткове рішення з цього приводу судом першої інстанції не приймалося. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: О.В. Свистунова Т.П. Красвітна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»