Постанова 4856 № 240/10401/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10401/19 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 25 червня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. за участю: секретаря судового засідання: Ременяк С.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 02.08.2019 №UА101000/2019/200250/2 про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101070/2019/00618. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02.08.2019 № UА101000/2019/200250/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2019 №UА101070/2019/00618. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 3289,71 грн. судового збору. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в документах, які надані позивачем до Житомирської митниці ДФС разом з митною декларацією, були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Зазначені обставини відповідно до п.2 ч.6 ст. 54 МК України слугували підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Вказує, що у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні визначені джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси ЄАІС, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю про те, що заявлена декларантом митна вартість товару нижча від митної вартості ідентичних товарів. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Як встановлено судом, відповідно до листа-підтвердження від 02.08.2019 №1005 власника Kfz Handel, 24.07.2019 в Німеччині позивачем придбано легковий автомобіль марки BMW модель - 520D xDrive. Номер кузова - НОМЕР_1 ; - двигун - дизель; - робочий об`єм циліндрів двигуна - 1995 cm3; - що був у використанні; - колір - чорний; - тип кузова - універсал; - колісна формула-4х2; - кількість місць - 5; - календарний рік виготовлення - 2016 р.; - модельний рік виготовлення - 2016 р.; - дата введення в експлуатацію - 24.06.2016 р.; Країна виробництва: Німеччина. (а.с.33) Згідно рахунку-фактури б/н від 24.07.2019, укладеного між Kfz Handel та позивачем, вартість вказаного автомобіля становить 12 500 євро. З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного договору товару представником декларанта ФОП ОСОБА_3 , було подано електронну митну декларацію за № UА101070/2019/044308 від 31.07.2019, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 12500 Євро. (а.с.66) На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: інвойс від 24.07.2019 №199; акт проведення огляду товару №UA20903/2019/60160 від 30.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.04.2016; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортні витрати) від 31.07.2019; договір про надання послуг митного брокера від 29.07.2019, копія митної декларації країни відправлення DE477367036334916 від 30.07.2019 р.; лист-підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу автомобіля № 1005 від 02.08.2019; паспорт. 02.08.2019 Житомирською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2019/200250/2, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля до 21 551,00 євро. (а.с.22) У графі 33 вказано, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме: -у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2016 № ЕР313117 попереднім власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру № 199 від 24.07.2019, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності особи, що склала рахунок-фактуру на оцінюваний товар та праві розпоряджатися оцінюваним товаром, визначати ціну продажу транспортного засобу. -у рахунку-фактурі № 199 від 24.07.2019 відсутній підпис продавця, та покупця, що створює обґрунтовані сумніви щодо дійсності правочину, вчиненого за даним договором, та про те, що сторони досягли згоди продати та придбати оцінюваний товар саме за вказаною вартістю також у рахунку-фактурі № 199 від 24.07.2019 зазначено пін код відмінний від оцінюваного транспортного засобу, що може свідчити про те що даний документ не стосується транспортного засобу який наданий до митного оформлення. За наданим рахунком-фактури купівлі-продажу № 199 від 24.07.2019 внесено депозит у сумі 4000,00 євро, решта коштів підлягає сплаті після отримання товару. Декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України. У довідці про витрати на транспортування транспортного засобу від 31.07.2019 не вказано маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару. В акті огляду на кордоні зазначений показник одометра 183908 км., у рахунку-фактурі зазначений пробіг становить - 182 700 км. Таким чином даний транспортний засіб проїхав 1208 км. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 31.07.2019 витрати по доставці автомобіля з Німеччини становлять 40 євро. Надана копія митної декларації країни відправлення від 24.07.2019 № 19DE510210677787E2 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки відправником транспортного засобу зазначено особу, яка не зазначена у рахунку-фактурі №199 від 24.07.2019, також у даному документі не зазначена вартість оцінюваного товару. Додатково надана копія митної декларації 19DE510210677787E2 від 24.07.2019 взята до уваги, але не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки у ній відображена інформація за товаром який не являється предметом купівлі-продажу за рахунком-фактурою № 199 від 24.07,2019 з VIN кодом НОМЕР_1, а також відміна графи 42 (зазначена ціна 12500 Євро) з графою 46 (12700Євро). Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 11.06.2019 UA209190/2019/42694-автомобіль марки BMW, модель -5200, об`єм циліндрів двигуна - 1995смЗ-21 551 євро з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА101070/2019/00618 від 02.08.2019, в якій вказано, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість. Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості автомобіля та картку відмови протиправними, звернувся до суду з даним позовом. Проаналізувавши матеріали справи та законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилкове застосування норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України). Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно з ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 3 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України). Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З системного аналізу наведених вище норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17. Як зазначалось, під час митного оформлення відповідачу було надано митну декларацію № UА101070/2019/044308 від 31.07.2019 та ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема: -рахунок-фактуру (інвойс) №199 від 24.07.2019, виданий фірми " Kfz Handel " відповідно до якого вартість придбаного автомобіля становить 12 500 євро; - акт проведення огляду товару №UA20903/2019/60160 від 30.07.2019; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.04.2016; -документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортні витрати) від 31.07.2019; -договір про надання послуг митного брокера від 29.07.2019, -копія митної декларації країни відправлення DE477367036334916 від 30.07.2019 р.; -лист-підтвердження № 1005 від 02.08.2019 фірми " Kfz Handel "щодо факту укладення договору купівлі-продажу автомобіля та складення рахунку-фактури; - паспорт. При перевірці поданої митної декларації № UА101070/2019/044308 від 31.07.2019 та документів долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, котрі підтверджують числові значення складових митної вартості наявні розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб. Консультації з декларантом проведені. Відповідачем відмовлено у прийнятті наведеної митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, в зв`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2019№UА101070/2019/00618 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UА101000/2019/200250/2 від 02.08.2019, яким збільшувалась митна вартість транспортного засобу до 21 551,00 євро проти заявлених декларантом 12 540,00 євро. У графі 33 вказаного рішення в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 52, 54 Митного кодексу України, митний орган послався на наступне: -у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2016 року № ЕР313117 попереднім власником зазначено особу, відмінну від особи, що склала рахунок-фактуру №199 від 24.07.2019 ; - у рахунку - фактурі №199 від 24.07.2019 відсутній підпис продавця та покупця, а зазначений VIN код транспортного засобу, який не відповідає VIN коду оцінюваного автомобіля; - згідно рахунку-фактури № 199 від 24.07.2019 внесено депозит в сумі 4000 євро, решта коштів підлягає сплаті після отримання товару; - декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України. У довідці про витрати на транспортування транспортного засобу від 31.07.2019 не вказано маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару. В акті огляду на кордоні зазначений показник одометра 183908 км., у рахунку-фактурі зазначений пробіг становить - 182 700 км. Таким чином даний транспортний засіб проїхав 1208 км. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 31.07.2019 витрати по доставці автомобіля з Німеччини становлять 40 євро. Надана копія митної декларації країни відправлення від 24.07.2019 № 19DE510210677787E2 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки відправником транспортного засобу зазначено особу, яка не зазначена у рахунку-фактурі №199 від 24.07.2019, також у даному документі не зазначена вартість оцінюваного товару. Додатково надана копія митної декларації 19DE510210677787E2 від 24.07.2019 взята до уваги, але не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки у ній відображена інформація за товаром який не являється предметом купівлі-продажу за рахунком-фактурою № 199 від 24.07,2019 з VIN кодом НОМЕР_1, а також відміна графи 42 (зазначена ціна 12500 Євро) з графою 46 (12700Євро). Крім того, в довідці про витрати на транспортування від 31.07.2019 не вказано маршрут руху, внаслідок чого неможливо встановити витрати на транспортування, що є складовою митної вартості. Також зазначено, що метода 2 а та 2 б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2 в та 2 г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Коригування митної вартості відповідачем здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ч.3 статті 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів і зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 11.06.2019 № UА209190/2019/42694 - автомобіль марки BVW, модель 520 D, об`єм циліндрів двигуна 1995 см3 - 21551,00 євро. Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до ч. 1 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Згідно пункту 8 розділу 2 наказу ДФС України №689 від 11.09.2015 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», які розроблено відповідно до положень Розділів ІІІ та ХІ МК України та наказу Міністерства фінансів України № 684 від 31.07.2015, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларування митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, перевіряє відомості, які містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість та відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України здійснює запит додаткових документів. Так згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, в результаті проведеної консультації з декларантом в силу вимог з ст.57 МК України, відповідачем не було здобуто додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано, зокрема, банківських платіжних документів, також до митного оформлення не подавалися прибуткового касового ордеру, касового чеку чи іншого документу про прийняття визначеної суми готівкою. Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які документи про фактичну оплату за транспортний засіб задекларованої вартості , що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 53, ст. 58, ст. 368 МК України. Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Житомирська митниця ДФС з дотриманням вимог ст. 58 МК України здійснила визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте правомірно і підстави для його скасування відсутні. Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС задовольнити. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення скасувати. Прийнґти постанову, якою у позові ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,- в і д м о в и т и . Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 30 червня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.