Постанова 4857 № 380/7176/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7176/20 пров. № А/857/5247/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Бруновської Н.В., Улицького В.З., за участю секретаря Мельничук Б.Б., представника апелянта Тістечко Ю.Я., представника позивача Денис С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (ухвалене головуючим суддею Сподарик Н.І. об 15 год. 06 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 22 січня 2021 року) у справі № 380/7176/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анлево» до Львівської митниці про визнання незаконними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/900004/2 від 08.05.2020; визнати незаконною та скасувати картку відмови Галицької митниці Держмитслужби у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2020/00476 від 08.05.2020. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він не погоджується з такими рішеннями відповідача, вважає безпідставно скоригованою митну вартість товарів, оскільки наданих відповідачу документів було достатньо для підтвердження достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом. При цьому відповідачем не зазначено, яких саме документів не надано та не вказано, яким чином це впливає на правильність визначення митної вартості. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/900004/2 від 08.05.2020. Визнано незаконною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2020/00476 від 08.05.2020 Галицької митниці Держмитслужби. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України. Крім цього суд першої інстанції зазначив, що спірна картка відмови не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме, відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-3 статті 53 Митного кодексу України та невірно здійсненим розрахунком митної вартості (митна вартість не підтверджена поданими документами; подані до митного оформлення банківські платіжні документи не відповідають умовам оплати, встановленим контрактом; розбіжності щодо умов поставки у поданих документах). Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Під час судового засідання задоволено клопотання представника апелянта про заміну сторони відповідача, а саме замінено Галицьку митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711) на Львівську митницю (код ЄДРПОУ 43971343) Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та надала пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 11.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Анлево», від імені якого діяв ОСОБА_1 (покупець) та « ОСОБА_2 сільськогосподарські інструменти», від імені якого діяв ОСОБА_3 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №1, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у інвойсах, які є невід`ємною його частиною. Згідно з контрактом ТзОВ «Анлево», придбало товари (відповідно до 31 графи електронної митної декларації): ручні інструменти побутові, штикові та совкові лопати без ручок в асортименті 30000 шт, а саме (згідно інвойсу№XF2019-1206Z від 11.12.2019): лопати штикові S506-3 Hammer stone color у кількості 15000 шт.; лопати совкові S504-1 Hammer stone color у кількості 12000 шт.; лопати саперні B512 Hammer stone color у кількості 2500 шт.. Відповідно до інвойсу, вартість товару становила 20450,00 доларів США (інвойс №XF2019-1206Z від 11.12.2019). Відправник. LUANNAN XINFA AGRICULTURAL TOOL S CO/ LTD. Країна походження Китай. Згідно умов міжнародної торгівлі Інкотермс умови поставки FOB передбачають, що продавець зобов`язаний доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно; витрати з доставки товару на борт судна лягають на продавця. Отримавши придбаний за контрактом товар позивач подав до митного органу електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №UA209170/2020/029213 від 07.05.2020. Відповідно до графи 44 ЕМД типу «ІМ 40 ДЕ» №UA209170/2020/029213 від 07.05.2020, на підтвердження заявленої митної вартості товару було подано митному органу наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) серії XF2019-1206Z від 11.12.2019, коносамент (Bill of lading) серії ZIMUXNG3110649 від 12.03.2020, автотранспортна накладна (Road consignment note) серії 33552 від 05.05.2020, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) серії 20CI302B0435/00003 від 31.03.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення серії 1 від 11.12.2019, копія митної декларації країни відправлення серії 021720200000054058 від 07.03.2020. Митна вартість товару заявлена позивачем за першим методом визначення митної вартості за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товару щодо товарів, що імпортуються (вартість операції). Галицька митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/900004/2 від 08.05.2020 де зазначено, що: «митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-3 ст.53 МК України: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (рахунки від виробника товару); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості; під час розгляду документів було встановлено відповідно до п.2.2 зовнішньоекономічного контракту №1 від 11.12.2019 вартість пакування, навантаження, маркування та брокерських послуг входять у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема в комерційному інвойсі XF2019-1206Z від 11.12.2019 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: зовнішньо-економічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (рахунки від виробника товару); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки, витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини». Так, у вказаному рішенні митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та визначив її за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 1,0812 дол. США за одиницю. Розглянувши подані брокером в інтересах ТзОВ «Анлево» документи для підтвердження заявленої в митних деклараціях митної вартості, митний орган направив електронні повідомлення, в яких, посилаючись на положення статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано надати до органу Галицької митниці Держмитслужби наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні, платіжні документи з попередніх поставок); страхові документи, а також документи, що містять вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару (прайс-листи); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанту також повідомлено, що він відповідно до положень частини 6 статті 53 МК України за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості. Галицькою митниця Держмитслужби з доводами позивача не погодилась, оскільки декларант відповідно до ч.18 ст.58 МК України не зміг підтвердити, що відносини покупця і продавця не вплинули на ціну товару, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.58 МК України, тому вважає, що декларантом неправомірно обрано основний метод визначення митної вартості. За результатами перевірки митної декларації і поданих документів Галицька митниця Держмитслужби винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA209170/2020/00476 від 08.05.2020. 09.05.2020 декларантом було подано декларацію із врахованим коригуванням митної вартості серії UA209170/2020/029710 з метою розмитнення товару. 16.07.2020 позивач звернувся із листом-зверненням на ім`я начальника Галицької митниці Держмитслужби з проханням розгляду додаткових документів та зменшення митної вартості вищезгаданого товару, коригуванням митної декларації. Згідно вказаного листа-звернення в якості додатків позивачем були подані копії наступних документів: контракт №1 від 11.12.2019 року; інвойс № XF2019-1206Z від 11.12.2019; сертифікат походження товару №20C1302B0435/00003 серія №CCPIT061 2001023798 від 31.03.2020; коносамент №ZIMUXNG3110549 від 12.03.2020; CMR №33552 від 05.05.2020; ВМД №UA209170/2020/029710 від 09.05.2020, Paking list від 04.03.2020; платіжне доручення в іноземній валюті AT «ПУМБ» 0408004 від 29.05.2020; акт про надання послуг від ТОВ «Глобал Оушен Лінк» №340261 від 08.05.2020 року; акту про надання послуг від ТОВ «Глобал Оушен Лінк» №340719 від 08.05.2020; висновок Експертного Товарознавчого Дослідження №20/1/126 від 21.05.2020. Судовий експерт Білобран С.З.; додаток до Висновку на 27 аркушах: цінова інформація ринку CN; цінова інформація ринку UA; курс НБУ; відповідь продавця товару (LUANNAN XINFA AGRICULTURAL TOOLS CO.LTD); дані щодо вартості пального, видаткової накладної № 1064 від 12.05.2020 на покупця ТОВ «Будкомплект-ЛТД»; видаткова накладна № 1097 від 13.05.2020 на покупця ТОВ «Будкомплект-ЛТД». В свою чергу Галицькою митницею Держмитслужби було відмовлено у зменшенні митної вартості, оскільки, на думку відповідача, при перевірці поданої митної декларації № UA209170/2020/029213 було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Також, в даному листі зазначалося, що за результатами розгляду документів, наданих разом із заявою, орган не може переконатися у достовірності та точності використаної для розрахунку митної вартості інформації, що суперечить п.1 ч.5 ст.54 Митного кодексу України. Позивач вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України). Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно з ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу(ч. 8 ст. 57 МК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 3 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України). Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З системного аналізу наведених вище норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17. Як згадувалось вище під час митного оформлення, відповідачу було надано митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №UA209170/2020/029213 від 07.05.2020№ та ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) серії XF2019-1206Z від 11.12.2019, коносамент (Bill of lading) серії ZIMUXNG3110649 від 12.03.2020, автотранспортна накладна (Road consignment note) серії 33552 від 05.05.2020, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) серії 20CI302B0435/00003 від 31.03.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення серії 1 від 11.12.2019, копія митної декларації країни відправлення серії 021720200000054058 від 07.03.2020. Митна вартість товару заявлена позивачем за першим методом визначення митної вартості за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товару щодо товарів, що імпортуються (вартість операції). Згідно пояснень представника апелянта, що внаслідок опрацювання інформації, що міститься у наданих до митного оформлення документах встановлено наступне: у графі 20 МД задекларовано умови поставки FOB-Одеса. Загалом, умови поставки FOB передбачають перехід витрат та ризиків на борту судна в початковому пункті відправки морським транспортом, тому саме по собі декларування умов поставки FOB з вказанням кінцевого пункту призначення є нонсенсом. З іншого боку, пунктом 2.1 договору купівлі продажу №1 від 11.12.2019 (далі - Контракт) визначено, що товар постачається на умовах FOB-Xingang (Китай). Поданий до митного оформлення документ № XF2019-1206Z від 11.12.2019 під назвою «proforma-invoice (рахунок-фактура)» (далі - рахунок-фактура) містить відомості про ціну товару FOB-Odessa, а також CIF-Odessa (вартість товару плюс доставка та страхування). У наданій копії експортної декларації від 07.03.2020 №021720200000054058 (далі - експортна декларація) умовами поставки вказано C&F; пунктом 2.4 Контракту визначено наступне: «Термін поставки (Time of Shipment): 30 днів після отримання передоплати». Пунктом 3.3 встановлено, що товар продається на умовах 100% передоплати. Таким чином, аналіз вказаних умов договору вказує, що принаймні часткова оплата товару повинна бути здійснена до відвантаження товару та 100% попередня оплата має бути здійснена покупцем до отримання товару. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК україни, банківські платіжні документи є документами, що подаються на підтвердження митної вартості за умови сплати рахунку. Однак, у графі 44 відсутні відомості щодо платіжних документів та копії жодних платіжних документів до митного оформлення не надавали; пунктом 1.3 Контракту визначено, що «Продавець продає, а Покупець купує Товар згідно інвойсів до цього договору». Поданий до митного оформлення документ № XF2019-1206Z від 11.12.2019 названий «proforma-invoice», згідно із визначенням комерційних термінів: Попередній рахунок, рахунок проформа (англ, proforma invoice) - рахунок, що виписується при часткових поставках товару або в тих випадках, коли приймання товару проводиться після прибуття до покупця. Після приймання товару або поставки всієї партії продавцем виписується рахунок- фактура, по якому проводиться остаточний розрахунки. Тобто на переконання митного органу проформа-інвойс, що передбачає наявність іншого документа - безпосередньо інвойса. Сертифікат походження № 20С1302В0435/00003 від 31.03.2020 посилається у графі 10 «Номери та дати інвойсів» на документ від 04.03.2020 № XF2019-1106Z. На цей же ж документ (із номером XF2019-1106Z) міститься посилання у копії експортної декларації. Слід також зауважити, що поданий до митного оформлення документ № XF2019-1206Z від 11.12.2019 складено українською та англійською мовами і назва товару в українській версії вказана як «лопата штикова/совкова/саперна», а в англійській «hammer», що в буквальному перекладі означає «молоток». При цьому в сертифікаті походження та коносаменті від 12.03.2020 № ZIMUXNG3110649 товар описано як «shovel» (у буквальному перекладі «лопата»). А тому на переконання апелянта, що оскільки для коносамента та сертифіката походження найменування товару вносять відповідно до комерційних документів, можна з впевненістю стверджувати, що поданий до митного оформлення документ № XF2019-1206Z не супроводжував товар під час його експорту та не є інвойсом, визначеним пунктом 1.3 контракту. Відтак на думку представника апелянта, у поданих до митного оформлення документах було виявлено суттєві розбіжності щодо умов поставки, відсутність банківських платіжних документів, хоча товар постачався на умовах передоплати, а також митницею встановлено, що поданий до митного оформлення документ «проформа-інвойс» не є документом, що визначає фактурну вартість товару відповідно до Контракту, - інвойсом, та не був товаросупровідним документом при експорті товару з Китаю. Декларантом, в свою чергу на вимогу митного органу надіслано електронні копії наступних документів: платіжного доручення №20 від 15.04.2020; відмову декларанта від подання інших додаткових документів. Надане платіжне доручення свідчить про переказ суми 20450 дол. США, що відповідає повній сумі проформи-інвойсу, та містить посилання на проформу інвойс під тим же ж номером, що подавався до митного оформлення. Як згадувалось вище, пунктом 2.4 Контракту передбачено принаймні часткову оплату товару перед його відвантаженням. Разом з тим, відмітка банку свідчить про здійснення платежу 15.04.2020, тобто пізніше за дату завантаження товару на корабель (дата складання коносаменту - 12.03.2020). Таким чином, митниця прийшла до висновку, що часткова попередня оплата перед відвантаженням була здійснена за іншим документом і надане платіжне доручення є не єдиним документом, за яким здійснювалася оплата товару Так згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, що й підтвердив представник апелянта в судовому засіданні, що в результаті проведеної консультації з декларантом в силу вимог з ст.57 МК України, відповідачем не було здобуто додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Отже, суд апеляційної інстанції вказує, що відповідач, направляючи повідомлення, вимагав подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Однак, вимога контролюючого органу залишена без належного виконання. Суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки у митного органу була відсутня можливість переконатись, що всі складові митної вартості документально підтверджені та піддаються обчисленню. На переконання колегії суддів, судом першої інстанції проігнорував, що згідно експортної декларації країни відправлення від 07.03.2020 № 021720200000054058, сертифіката походження № 20С1302В0435/00003 від 31.03.2020 до митного оформлення в Китаї подано інвойс від 04.03.2020 № XF2019-1106Z, а в Україні до митного оформлення подано проформу-інвойс № ХF2019-1206Z від 11.12.2019. Крім цього представник позивача також не змогла в судовому засіданні пояснити розбіжності в номерах поданих інвойсів зазначених в митній експортній товарній декларації Китайської Народної Республіки (а.с. 23 т. 1) та в митній декларації (форма МД - 2) (а.с.33 т. 1). Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства. При цьому, прийняттю рішення про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 380/7176/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 03 серпня 2021 року