Постанова 4854 № 2а-6774/12/1470

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 2а-6774/12/1470 Суддя першої інстанції Біоносенко В.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 12.03.2019р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом іноземного підприємства «Хімтранс-Україна» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 29.12.2012р. іноземне підприємство (надалі - ІП) «Хімтранс-Україна» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (нині Головне управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2011р. №№0000820070 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 28071грн. та за березень 2011р. у розмірі 18713грн.; 0000800070 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2011р. у розмірі 735700грн., за травень 2011р. у розмірі 229400грн, та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в ході проведення перевірки безпідставно дійшов висновку про непідтвердження розміру від`ємного значення суми ПДВ за період лютий - березень 2011р. в розмірі 47784грн. по операціям з ТОВ «Автобуд-Нікма», та в розмірі 17104грн. по операціях з ТОВ «НТ-Буд», посилаючись на непідтвердження сплати цих сум по ланцюгу постачання будівельних матеріалів, банкрутство ТОВ «Віко-Миколаїв», неможливість встановлення проведення зустрічної перевірки даних ТОВ «НТ-Буд». При зменшенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 965100грн. за квітень-травень 2011р., в основу податкового повідомлення-рішення №0000800070 покладені висновки попередніх перевірок згідно актів №131/070-19/33853462 від 05.04.2011р., №1711/23-200/33853462 від 26.05.2011р., №1815/070-19/33853462 від 08.06.2011р., за результатами яких прийняті податкові повідомлення-рішення, що були скасовані в порядку судового оскарження у справах №6776/12/1470; 6775/12/1470; 814/2129/16. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2019р. позов задоволений. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ІП «Хімтранс-Україна» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.10.2005р. №15521020000004578, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м.Миколаєві (Заводський район м. Миколаєва) Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області з 20.10.2005р. та займається наступними видами діяльності: код КВЕД 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у. (основний); код КВЕД 52.10 складське господарство; код КВЕД 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. /т.1 а.с.10/ В період з 18.08.2011р. по 01.09.2011р. посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ІП «Хімтранс-Україна» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011р. у розмірі 923217грн., за травень 2011р. у розмірі 229400грн., заявленої до відшкодування у зменшення зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів. За результатом проведення перевірки складено акт від 07.09.2011р. №3008/070-19/33853462, яким встановлено, що позивачем в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201, п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011р. на 735700грн., за травень 2011р. на 229400грн., а також завищено від`ємне значення різниці за лютий 2011р. на суму 28071грн., за березень 2011р. на суму 18713грн.; не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування, що пов`язано з неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних звірок по постачальникам, по яким сформовано податковий кредит, за квітень 2011р. у сумі 187517грн. /т.1 а.с.11-26/ На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011р. №№0000820070 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 28071грн. та за березень 2011р. у розмірі 18713грн.; 0000800070 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2011р. у розмірі 735700грн., за травень 2011р. у розмірі 229400грн, та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1грн. /т.1 а.с.27-28/ Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ст.185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю, постачання послуг, ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України, постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Як вбачається з акту перевірки від 07.09.2011р. №3008/070-19/33853462 та доводів апелянта, ІП «Хімтранс-Україна», в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України, завищено суму податкового кредиту з ПДВ по операціях з ТОВ «Автобуд-Нікма» з придбання послуг по благоустрою комплексу по перевантаженню зернових вантажів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, за лютий 2011р. на 28071 грн., за березень 2011р. на 17104грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту у лютому 2011 року, березні 2011 року на 28071грн. та 17104грн. відповідно. /т.4 а.с.53/ Податковим органом встановлено, що ТОВ «Автобуд-Нікма» не декларує податкові зобов`язання по операціях із постачальником будівельних матеріалів ТОВ «Віко-Миколаїв», не підтверджується сплата цих сум до Державного бюджету України по ланцюгу постачання будівельних матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт по ТОВ «Віко-Миколаїв», за результатами перевірки неможливо підтвердити суму податкового кредиту ІП «Хімтранс-Україна» по операціях з ТОВ «Автобуд-Нікма» у частині придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Віко-Миколаїв» в лютому 2011р. на суму 28071грн., у березні 2011р. на суму 17104грн. Також у зв`язку з тим, що неможливо встановити походження або виробника придбаного позивачем товару, є неможливим перевірити сплату ПДВ до бюджету всіма постачальниками по ланцюгу до виробника. /т.1 а.с.17-19/ Крім того, податковий орган вважає, що ІП «Хімтранс-Україна» завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011р. на суму 1609 грн. по операціях з ТОВ «НТ Буд», оскільки господарська діяльність ТОВ «НТ Буд» не направлена на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. /т.1 а.с.19/ Отже, предметом досліджень під час перевірки були фінансово-господарські відносини позивача з контрагентами ТОВ «Автобуд-Нікма» та ТОВ «НТ Буд» за лютий, березень 2011 року. Так, 18.10.2010р. між ТОВ «Хімтранс-Україна» (замовник) та ТОВ «Автобуд-Нікма» (підрядник) укладено договір підряду №21, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати будівельні роботи з благоустрою комплексу по перевантаженню зернових вантажів на причалі №13 на території ММТП по вул. Заводська, 23 в м. АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.66-69/ В подальшому сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди до вищезазначеного договору. /т.1 а.с.70-85/ При цьому, факт виконання вищезазначених договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами: договірною ціною, локальними кошторисами, відомостями ресурсів до локальних кошторисів; /т.1 а.с86-249, т.2 а.с.1-246/; - податковими накладними; /т.2 а.с.247-250, т.3 а.с.1-5/; - виписками по рахунках. /т.3 а.с.6-17/. Як вбачається з матеріалів справи, ІП «Хімтранс-України» здійснено операції з придбання у ТОВ «НТ Буд» послуг по свердлінню отворів на комплексі по перевантаженню зернових вантажів на причалі №13 на території ММТП по вул. Заводська, 23 в м. Миколаєві. При цьому, факт виконання вищезазначених договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами: актом приймання виконаних будівельних робіт. /т.3 а.18-21/ - довідкою про вартість виконаних будівельних робіт. /т.3 а.с.22/ - податковою накладною. /т.3 а.с.23/ За чинними нормами права будь-яка відповідальність, у тому числі цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності. Крім того, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні. Разом з тим, апелянтом не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені під час апеляційного перегляду справи первинні документи, надані позивачем та його контрагентами, за змістом відповідають вимогам законодавства, які пред`являються до первинних документів. Доказів недостовірності даних в цих документах апелянтом не представлено. Податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та витрат, тим, що, на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, тому цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства. Однак, відповідачем доказів щодо фіктивності правовідносин ІП «Хімтранс-Україна» з ТОВ «НТ Буд» та ТОВ «Автобуд-Нікма» не надано, а висновки, зроблені в акті перевірки є поверховими, бездоказовими та передчасними. Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України належним способом доказування зазначених обставин може бути лише вирок суду, який набрав законної сили. Вирок суду, або інший документу, ухвалений в порядку кримінального судочинства стосовно посадових осіб ТОВ «НТ Буд» та ТОВ «Автобуд-Нікма» за фактом фіктивного підприємництва ст.205 КК України відповідачем не надано. ТОВ «НТ Буд» та ТОВ «Автобуд-Нікма» станом на час виконання договорів (лютий, березень 2011р.) з позивачем були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість, мали індивідуальні податкові номери, податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності включення ІП «Хімтранс-Україна» до податкового кредиту у лютому, березні 2011р. суми ПДВ в розмірі 46784грн. за наслідками господарських операцій з ТОВ «НТ Буд» та ТОВ «Автобуд-Нікма», а також правомірності заявлення цієї суми ПДВ до бюджетного відшкодування, а тому податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011р. №№0000820070 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 28071грн. та за березень 2011р. у розмірі 18713грн., є протиправним та підлягаючим скасуванню. За змістом підпункту 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п.200.2. ст.200 ПК України). При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3. ст.200 ПК України). Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.200.4. ст.200 ПК України). Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). (п.200.5. ст.200 ПК України). Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. (п.200.6. ст.200 ПК України). Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п.200.7. ст.200 ПК України). До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п.200.8. ст.200 ПК України). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби (п.200.9. ст.200 ПК України). Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10. ст.200 ПК України). За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п.200.11. ст.200 ПК України). Орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.200.12. ст.200 ПК України). Податковим органом встановлено, що в порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст.200 ПК України ІП «Хімтранс-Україна» завищено частину залишку від`ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України за серпень 2010р. на 75877 грн., за вересень 2010р. на 301грн., за жовтень 2010р. на 8806грн.. за грудень 2010р. на 158903грн., за січень 2011р. на 20914грн.. за лютий 2011р. на 443479грн., за березень 2011 року на 27420грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011р. на 735700грн., а також завищено частину залишку від`ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України за грудень 2010р. на 3057грн., за січень 2011р. на 369грн., за лютий 2011р. на 22545грн., за березень 2011р. на 203429грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2011р. на 229400грн. /т.1 а.с.24-25/ Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Однак, з акту перевірки від 07.09.2011р. №3008/070-19/33853462 не вбачається чіткого, об`єктивного та в повній мірі викладення порушень позивачем вимог ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011р. на 735700грн., у травні 2011р. на 229400грн., окрім посилань на висновки попередніх документальних позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування (довідка від 28.01.2011р. №328/070-19/33853462, акти від 05.04.20011р. №1131/070-19/33853462, від 08.06.2011р. №1815/070-19/33853462). Разом з тим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014р. залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. у справі №2а-6775/12/1470, якою скасовані податкові повідомлення-рішення від 23.06.2011р. №0000570070 на суму 31701грн.; від 23.06.2011р. №0000580070 на суму 57454грн., які прийняті на підставі акту перевірки від 08.06.2011р. №1815/070-19/33853462. Постановою Верховного Суду від 24.01.2019р. у справі №2а-6776/12/1470 залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.07.2013р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015р., якими скасовані податкові повідомлення-рішення від 28.04.2011р. №000033007 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010р. у загальному розмірі 102911грн.; від 06.06.2011р. № 000046007 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010р., січень 2011р. у загальному розмірі 88995грн, прийнятий на підставі акту перевірки від 05.04.20011р. №1131/070-19/33853462. Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.». Так, позивачем доведено суду ті обставини, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, однак відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано суду належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.