Ухвала КЦС ВС № 369/4182/19

Ухвала 26 червня 2020 року м. Київ справа № 369/4182/19 провадження № 61-5243ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійснення права користування власністю шляхом вселення, ВСТАНОВИВ: 13 березня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , залишено без руху, особі, яка подала касаційну скаргу надано строк для усунення її недоліків, зокрема зазначити у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, відповідно до вимог статей 389, 392 ЦПК України, надати уточнену касаційну скаргу з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи. 28 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку заявник, через свого представника ОСОБА_2 , на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, подав уточнену касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, з таких підстав. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). За змістом вказаних статей ЦПК України в касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції та/або постанову апеляційного суду, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, повинно бути наведене обґрунтування з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права з обов`язковим зазначенням відповідного пункту частини другої статті 389 ЦПК України як підстави касаційного оскарження. Подана уточнена касаційна скарга не містить обов`язкових конкретних підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Оскільки у встановлений судом строк та станом на 26 червня 2020року вимоги ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2020 року не виконані, касаційну скаргу належить визнати неподаною та повернути скаржникові на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійснення права користування власністю шляхом вселення визнати неподаною та повернути скаржнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Русинчук