Постанова Київський апеляційний суд № 756/5300/20

Справа № 756/5300/20 Головуючий в суді І інстанції - Жук М.В. Провадження № 33/824/2378/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 18.04.2020 приблизно о 22 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Дніпроводська, 10, керував транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер» ALKOTEST 6820 №ARHL-0534, результат склав 0,85 %о, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп., в дохід держави. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року та закрити провадженні у справі. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що при розгляді справи та при винесенні постанови судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, а також неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Так, підставою для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 1 №541090, складений 18 квітня 2020 року о 22 год. 15 хв., що міститься в матеріалах справи. Проте, в зазначеному протоколі міститься вказівка на те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, на думку апелянта, посадовими особами Національної поліції України не складався жодний протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. З огляду на зазначену обставину, у суду першої інстанції відсутні правові підстави для винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Так, протокол, що міститься в матеріалах справи, не містить доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а містить вказівку на зовсім інший вид порушення - відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того з обставин справи вбачається, що апелянт, 18.04.2020 дійсно керував транспортним засобом, зазначеним у постанові. При цьому, останній не має права керування транспортними засобами. О 22 год. 00 хв. на вул. Дніпроводській в м. Києві, автомобіль, яким керував ОСОБА_1 був зупинений службовими особами Національної поліції. З огляду на відсутність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, працівниками поліції винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, що полягало у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії ОСОБА_1 визнав та сплатив у встановленому порядку накладене на нього адміністративне стягнення. Проте, апелянт не погоджується із зазначеним в протоколі видом порушення, як відмова від проходження у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння. Також апелянт не погоджується з таким видом порушення, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що після винесення зазначеної постанови, посадові особи Національної поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився, проте посадовою особою, що проводив огляд за допомогою технічного пристрою, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Наявне в матеріалах справи направлення до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не було вручено, а про існування такого документа апелянт дізнався лише після ознайомлення з матеріалами справи в Оболонському районному суді міста Києва. Також ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах справи відсутня відеофіксація правопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Водночас, згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. В силу ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами виходячи з наступного. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 541090 від 18 квітня 2020 року зазначено, що 18.04.2020 року о 22-00 год. в м. Києві по вул. Дніпроводській 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків (а.с. 1). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 поставлено у вину те, що він 18.04.2020 приблизно о 22 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Дніпроводська, 10, керував транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер» ALKOTEST 6820 №ARHL-0534, результат склав 0,85 %о, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Так, відповідно до постанови суду першої інстанції, суддя, при розгляді даного адміністративного провадження вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення, та кваліфікував дії ОСОБА_1 , як керування транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Крім того матеріали даного адміністративного провадження не містять будь-яких доказів у підтвердження того, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а навпаки, матеріали провадження містять чек від приладу «Драгер» № 0534 від 18.04.2020 з результатом тесту, однак в даному чеку не вказано хто проводив тестування, П.І.Б. особи, що тестувалась з датою народження, також відсутні підписи як поліцейського, так і особи, яка тестувалась. Також, в матеріалах провадження міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та пояснення свідків. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився. При тестуванні на першому приладі результат був негативний. Поліцейські надали інший прилад, тоді результат був позитивний, з яким ОСОБА_1 не погодився, оскільки алкогольні напої він не вживав в той день, а до медичної установи поліцейські йому не запропонували проїхати. Враховуючи викладене та те, що у постанові судді щодо ОСОБА_1 не поставлено у вину вчинення саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, докази щодо наявності такого правопорушення в діях водія в матеріалах провадження відсутні, а тому в межах розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 не можливо притягнути до адміністративної відповідальності за цією статтею. Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за цією статтею не можливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко