Постанова Київський апеляційний суд № 760/20188/20

Справа № 760/20188/20 Головуючий в суді І інстанції - Макуха А.А. Провадження № 33/824/71/2021 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 березня 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : 29.08.2020 о 18 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , в АДРЕСА_3, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Викликати та допитати свідків, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Витребувати з підрозділу «102» ГУНП в місті Києві інформаційну довідку про надходження 29.08.2020 від ОСОБА_2 та від ОСОБА_3 повідомлення про порушення громадського порядку в місті Києві по АДРЕСА_3. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Так, всупереч вимогам ч.2 ст.268 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено без участі ОСОБА_1 та при відсутності даних про своєчасне сповіщення останнього про місце і час розгляду справи. У зв`язку з чим, внаслідок не повідомлення ОСОБА_1 про час судового розгляду, він був позбавлений можливості висловити свої заперечення, заявити клопотання та надати докази, які б спростовували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім того, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративну відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може нести лише особа, яка керує транспортним засобом. У той же час, суду не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував зазначену у протоколі обставину, а саме, що ОСОБА_1 29.08.2020 о 18 год. 15 хв. в АДРЕСА_3, керував транспортним засобом «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Не підтверджується дана обставина і відеозаписом з бодікамери, який був приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення. У дійсності, 29.08.2020 приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 поставив вказаний автомобіль на стоянку, біля будинку АДРЕСА_3, неподалік від місця свого тимчасового проживання - АДРЕСА_2 , і з того часу ним не керував і не мав намірів того дня керувати автомобілем. Приблизно о 18 год. 00 хв. 29.08.2020 ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими поблизу автомобіля біля кіоску вживав пиво. При цьому, в автомобілі включив голосно музику, що не сподобалося мешканцям будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які розцінили дії ОСОБА_1 як порушення їх спокою і викликали наряд патрульної поліції. Таким чином, жодних підстав для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не було, оскільки останній не керував транспортним засобом і відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не була пов`язана з таким керуванням. Зазначені обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, як свідки відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також, апелянт звертає увага на те, що суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не вжив заходів до усунення зазначених у протоколі суперечностей щодо місця проживання ОСОБА_1 шляхом витребування відповідної адресної довідки. Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що при розгляді справи не було враховано, що всупереч вимогам п.6 та п.7 розділу ІХ Інструкції, згідно з якими у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я для підтвердження даного факту не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви, у протоколі про адміністративне правопорушення, як свідки були зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які викликали наряд поліції, у зв`язку з порушенням їхнього спокою, що ставить під сумнів їх неупередженість. Відтак, на думку апелянта, складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом, оскільки він складений з порушенням вимог закону. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В силу ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Крім того, відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність спеціального суб`єкта - водія транспортного засобу настає, зокрема за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов`язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суддя місцевого суду, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вищевказаних вимог закону не дотримав, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується доказами. Як убачається з матеріалів справи, 29 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно з яким цього ж дня в АДРЕСА_3, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Безпосередньо в протоколі ОСОБА_1 зазначив, що з ним не згоден (а.с. 1). До протоколу працівниками поліції були долучені: пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , рапорт працівника поліції та відеозапис з нагрудної камери поліцейських. Однак указані докази не містять об`єктивних даних, які б доводили, що ОСОБА_1 , за обставин, викладених у протоколі, керував транспортним засобом, а його пояснення в суді апеляційної інстанції з приводу відсутності підстав для проходження огляду на стан сп`яніння за правилами ст.266 КУпАП, нічим не спростовані. Зокрема, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 29 серпня 2020 року ввечері він разом з друзями відпочивали після роботи, включив голосно музику у своєму автомобілі. У зв`язку з тим, що музика грала дуже голосно, на вулицю вийшли мешканці будинку біля якого був припаркований автомобіль, та почали вимагати, щоб ОСОБА_1 її виключив. З даного приводу виник конфлікт між ОСОБА_1 та мешканцями будинку, які викликали поліцію, щоб припинити неправомірні дії ОСОБА_1 по порушенню громадського спокою мешканців. Коли прибули поліцейські, останні безпідставно звинуватили ОСОБА_1 у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, на що він заперечував. Далі поліцейські стали вимагати від нього пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився, оскільки пояснив, що дійсно вживав після роботи алкогольні напої, але заперечував факт керування автомобілем. За результатом даної розмови щодо нього склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Для перевірки показань ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції неодноразово викликались свідки, зазначені в протоколі, однак в судові засідання вони не з`явились. Крім того, під час апеляційного розгляду було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що причиною виклику поліції було те, що в автомобілі ОСОБА_1 , який стояв без руху, дуже гучно грала музика, на зауваження мешканців з даного приводу прилеглих будинків ОСОБА_1 не реагував, музику тихіше не робив. Коли прибули працівники поліції, вони з`ясували причину конфлікту та зрозуміли що автомобіль належить ОСОБА_1 , який не заперечував, що він після роботи вживав алкогольні роботи. Також, з даного відеозапису вбачається, що за порадою працівника поліції свідок ОСОБА_2 в своїх поясненнях вказала, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Крім того, з даного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом. За вказаних обставин доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і працівники поліції не зупиняли автомобіль під його керуванням, підстав для проведення огляду на стан сп`яніння у працівників поліції взагалі не було, тобто ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, нічим не спростовані. Разом із цим, виключно дані в протоколі щодо події правопорушення та додані до матеріалів провадження пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не можуть були покладені в основу висновку про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Враховуючи наведене, вважаю, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею місцевого суду не були дотримані вимоги, передбачені ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення. Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко