Постанова 4824 № 362/6939/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи №362/6939/19 номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4205/2020 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді - доповідача: Білич І.М. суддів: Болотова Є.В., Іванченка М.М. при секретарі: Кемському В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Безштанько Віталія Васильовича, який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М., у цивільній справі № 362/6939/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання рішення недійсним, - в с т а н о в и л а : У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К039640 від 15.08.2018 року, оформленого протоколом №089 від 12.09.2018 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 09.08.2018 року вона звернулася до ПрАТ «Київобленерго» з заявою про відновлення точки обліку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з крадіжкою лічильника невідомими особами. Натомість, 15.08.2018 року представниками ПрАТ «Київобленерго» була проведена перевірка об`єкту за вказаною адресою та виявлено порушення п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом її розкрадання, про що складено акт про порушення правил користування електричною енергією №К039640 від 15.08.2018 року. Позивач зазначала, що як власник нерухомого майна та споживач електроенергії не була присутня під час складення вказаного акту та ознайомлена з ним. Крім того, посилалася на те, що про засідання комісії з розгляду акту про порушення була повідомлена 25.09.2018 року, тобто після його проведення. Також вказувала на те, що відповідачем не надано доказів самовільного підключення позивача до мережі електропостачання, та не погоджувалася з розрахунком заподіяних відповідачу збитків. У зв'язку з викладеним, вважала рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К039640 від 15.08.2018 року, оформлене протоколом №089 від 12.09.2018 року, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано недійсним рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К039640 від 15.08.2018 року, оформленого протоколом №089 від 12.09.2018 року. Крім того, відмовлено взадоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі. Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, за результатом розгляду якої просив рішення суду скасувати, а провадження у справі закрити. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року по справі №522/12901/17-ц, зазначав, що позовні вимоги про скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення не є належно обраним способом захисту порушеного права та не можуть бути предметом самостійного розгляду в судах як цивільної, так і будь-якої іншої юрисдикції. По суті пред`явлених позовних вимог представник відповідача зазначив, що акт про порушення був складений з дотриманням вимог чинного законодавства, за участі ОСОБА_2 , тобто особи, яка допустила представників відповідача до об`єкту споживача, що в повній мірі відповідає вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії. Зазначав, що ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з актом та повідомлена про засідання комісії щодо його розгляду. Крім того, вказував, що розмір завданих відповідачеві збитків вирахуваний на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити за безпідставністю її вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Сторони про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач, будучи повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з'явилася, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася. Адвокат Безштанько В.В., який діє в інтересах ПрАТ «Київобленерго», подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь у підготовчому судовому засіданні в справі №911/381/20, призначеному Господарським судом Київської області на 02.06.2020 року о 10 год. 40 хв. Втім, з наданої незавіреної копії ухвали Господарського суду Київської області не вбачається, що саме адвокат Безштанько В.В. представляє інтереси ПрАТ «Київобленерго» у справі №911/381/20. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін в силу вимог ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 09.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Київобленерго»із заявою про відновлення точки обліку за адресою вказаного домоволодіння в зв`язку з крадіжкою лічильника невідомими особами. 15.08.2018 року представниками ПрАТ «Київобленерго»було проведено перевірку засобів обліку електричної енергії розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами якої складено та підписано Акт про порушення № К039640, з якого вбачається, що споживач при користуванні електричною енергією порушив ПРРЕЕ п 5.5.5. п/п1.8, а саме: самовільне підключення до електричної мережі, що є власністю ПрАТ «Київобленерго», поза розрахунковими засобами обліку без наявності договору на користування електричною енергією, без наявності розрахункового засобу обліку електричної енергії. Рішенням комісії за результатами розгляду акта № К039640 від 15.08.2018 року про порушення, оформленим Протоколом № 089 від 15.08.2018 pоку, вирішено провести розрахунок недорахованої електроенергії по акту, згідно підпункту «1» пункту 5.5.5 та відповідно до п. 3.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією по спричиненню збитків в розмірі 22402,80 гривень. На засіданні комісії споживач ОСОБА_1 була відсутня. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дотримався норм законодавства в частині виявлення порушення, складання акту та його розгляду, а також ознайомлення споживача електричної енергії з протоколом. Про місце, час і дату засідання комісії, споживач згідно поштового повідомлення була повідомлена лише 25.09.2018 року, тобто вже після прийняття рішення, відтак не могла захистити свої права та інтереси. Вказуючи також, що відповідно до протоколу № 089 відповідачем правомірно було застосовано Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 №

312. Однак, при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, було застосовано п.3.1.5 Методики, яка встановлює наявність факту порушення ПКЕЕ, тобто використано документ, що втратив чинність, а отже не регулював відносини між сторонами станом на 12.09.2018 року. Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює. Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Окрім зазначених нормативно-правових актів, правовідносини між споживачем та постачальником електричної енергії на момент виникнення спірних правовідносин регулювалися Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту - ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року. За змістом п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів тощо. Згідно п. 8.2.5. ПРРЕЕ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Таким чином, акт про порушення ПРРЕЕ мав бути складений за обов`язкової присутності ОСОБА_1 як споживача та власника нерухомого майна або її уповноваженого представника. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 не була присутньою при здійсненні працівниками ПрАТ «Київобленерго» перевірки та складання акту про порушення. Крім того, будь-які документи, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_2 є уповноваженим представником позивача, матеріали справи також не містять. Можливості складення такого акта за участі особи, яка допустила представників енергопостачальника до об`єкту споживача, ПРРЕЕ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачали. Крім того, акт про порушення був надісланий ОСОБА_1 лише 18.09.2018 року (а.с. 11-12), тобто після розгляду комісією такого акту та без надання споживачу можливості подати пояснення і зауваження щодо його змісту. За таких обставин, працівниками відповідача при складенні акта про порушення та ознайомлення з ним споживача не було дотримано положень п. 8.2.5 ПРРЕЕ. Щодо проведення 12.09.2018 року засідання комісії по розгляду акту про порушення №К039640 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно п. 8.2.6. ПРРЕЕ в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У випадку повідомлення споживача ппро засідання комісії рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з документів наданих представником відповідача, ОСОБА_1 отримала повідомлення від 27.08.2018 року про проведення засідання комісії лише 25.09.2018 року, тобто після фактичного його проведення ( а.с. 46). При цьому, засідання комісії 12.09.2018 року відбулося до спливу тридцятиденного строку з дня відправлення споживачеві відповідного повідомлення (27.08.2018 року). За таких обставин, засідання комісії щодо розгляду акту про порушення № К039640 відбулося з порушенням вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ, ависновок суду першої інстанції про правомірність позовних вимог ОСОБА_1 ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір не підлягає розгляду в самостійному судовому провадженні, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не сприяє ефективному його відновленню, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Так, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №522/12901/17-ц в постанові від 06.02.2019 року зазначила, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Тобто, усправі № 522/12901/17-ц позивач просив суд скасувати протокол засідання комісії щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією та визнати дії комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними. У той же час, позивач ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К039640 від 15.08.2018 року, оформленого протоколом №089 від 12.09.2018 року. Згідно постанови від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недорахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача, який є протилежним від того, на який посилається відповідач. Таким чином, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в повній мірі відповідають ст. 16 ЦК України, оскільки сприяють відновленню її порушеного права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема. Керуючись ст.ст. 368, 372, 374,375,381 -384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Безштанько Віталія Васильовича, який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», залишити без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 червня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: