LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824754/13016/21

від 13.12.2023 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 грудня 2023 року м. Київ Справа №754/13016/21 Апеляційне провадження №22-ц/824/8606/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В. суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Лісовської О.В. 22 лютого 2023 року у м. Києві, повний текст рішення складений 06 березня 2023 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В У серпні 2021 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 13935,52 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів, виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго». З метою управління відносинами з клієнтами в ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» всі побутові споживачі обліковуються за допомогою пакетного програмного забезпечення «ПК Мегабіллінг». З метою ідентифікації споживачів за кожним споживачем, за адресою якого встановлено лічильник обліку електричної енергії відкрито особовий рахунок, який складається з 10 цифр та є індивідуальним, картка споживача містить всі вихідні дані: адреса споживання, П.І.П. споживача, дата народження споживача, РНОКПП споживача, оплати, номерні знаки лічильника та пломб, обсяги споживання, тариф та ін. За адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , однак за вказаною адресою зареєстровані і ніші відповідачі. Станом на 15 травня 2019 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 була наявна заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію у розмірі 4271,76 грн, у зв'язку з чим споживача за даною адресою було відключено від живлення електричної енергії, що підтверджується копією Наряду-допуску (для виконання робіт з відключення в електроустановках) №13111. 25 лютого 2021 року уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» було здійснено перевірку стану відключення електричної енергії, в результаті якої виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі, що не є власністю ОСР, несанкціоноване підключення після відключення 15 травня 2019 року без порушення схеми обліку. На підставі виявленого було складено Акт про порушення №000709. У відповідності до вимог ПРРЕЕ 08 квітня 2021 року відбулося засідання комісії по розгляду Акту №000709, на якому було прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 8.4.11 та за формулою №5, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у період з 26 серпня 2020 року по 25 лютого 2021 року. Вартість не облікованої електроенергії за результатами такого нарахування склала 13935,52 грн. За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що відповідачі не погасили наявну у них заборгованість у відповідь на лист-претензію про сплату боргу від 13 квітня 2021 року №3/01/3/Є-11652, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити у повному обсязі. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 13935,52 грн. Стягнуто з відповідачів на користь ПрАТ «Київські електромережі» судовий збір по 324, 28 грн з кожного. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності у відповідачів заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, за Актом про порушення у розмірі 13935,52 грн. Також, судом встановлено, що позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що провід самовільного підключення поза елетролічильником було виявлено саме до квартири, в якій зареєстровані та проживають відповідачі, ця обставина була встановлена працівниками позивача при проведенні обстеження приладу обліку електричної енергії, про що було складено відповідний акт (т. 2, а.с. 16-20). Не погодилась з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_1 , нею подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення наступних обставин в їх сукупності. Так, позивачем не доведено факту наявності заборгованості та факту припинення електропостачання квартири у 2019 році, а наявні в матеріалах справи виписані наряди не підтверджують факту такого відключення. Акт про порушення, на який посилається позивач є недійсним, оскільки він містить підпис лише однієї незаінтересованої особи, повноваження якої на проведення перевірки та складання акту викликають сумніви. Позивачем не надано доказів причетності саме відповідачів щодо порушень Правил, щодо самовільного підключення електроустановок, а з наданих позивачем фото щитка важко встановити, що саме в щитку за вказаною адресою, саме той провід було відключено та самовільно підключено і чи взагалі це відбувалося. І в Протоколі засідання № 550 не зазначено відомостей про споживача та інформації про причетність споживача/відповідача до порушення Правил. До того ж відповідач з протоколом не ознайомлювалася, копію протоколу, розрахунок і рахунок не отримувала (т. 2, а.с. 23-27). У відзиві на апеляційну скаргу позивачем заперечуються доводи апеляційної скарги відповідача, вказується на законності рішення суду першої інстанції, в зв`язку з чим позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду оскаржується лише відповідачем ОСОБА_2 . Іншими учасниками справи рішення суду не оскаржується. Отже, оскаржуване рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині вирішення судом позовних вимог, пред'явлених ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого. Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (т.1 а.с.18-19). Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з територіальної громади, та є фактичними споживачами послуг з постачання електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», що є правонаступником ПАТ «Київенерго» (т.1 а.с.99). Відповідно до наряду-допуску ПрАТ «ДТЕК Електромережі» № 13811 від 15 травня 2019 року було доручено відключити від клемника лічильника фазний провід споживача ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , особистий рахунок № НОМЕР_1 , у зв'язку із заборгованістю в розмірі 4271,76 грн за показами лічильника 024535 кВт. Відповідно до зазначеного наряду було відключено поквартирні автомати навантаження кв. АДРЕСА_2 та пакетний перемикач до лічильника кв. АДРЕСА_2 (т.1 а.с.34). Актом про порушення №000709 від 25 лютого 2021 року, складеного представниками оператора системи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та головним інженером ЖЕД-303 Пічки В.П., встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено порушення п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі, що не є власністю ОСР, несанкціоноване підключення після відключення 15 травня 2019 року без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом алюміній 2х2,5 мм2 від фазної нульової колодки міжповерховної розподільчої коробки на електролічильник кв.

72. Самовільне підключення виконано відкрито, виявити порушення при контрольному огляді можливість існувала (т.1 а.с.28). Відповідно до акту про усунення порушення № 000709 від 25 лютого 2021 року, складеного представниками оператора системи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у присутності головного інженера ЖЕД-303 Пічки В.П., встановлено, що порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке зафіксовано в акті про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 25 лютого 2021 року №000709 та згідно з Актом про невідповідність розрахункового обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ і ПРРЕЕ, усунено наступним шляхом: самовільне підключення демонтовано, зразок проводу упаковано в пакет, на розгляд комісії (т.1 а.с.29). Згідно з нарядом-допуском ПрАТ «ДТЕК Київські елеткромережі» № 6 від 25 лютого 2021 року було доручено відключити від клемника лічильника фазний провід споживача ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , особистий рахунок № НОМЕР_1 (т.1 а.с.33). Листом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 05 березня 2021 року за вих. №3/01/3/6857, ОСОБА_8 було повідомлено, що відповідно до п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії 08 квітня 2021 року о 09 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1А, каб. № 212, буде проводитися засідання комісії з розгляду актів порушень, на якій буде розглянуто складений на ОСОБА_8 акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 25 лютого 2021 року №000709. Вказаний лист було повернуто на адресу позивача без вручення адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (т.1 а.с.35,36). Відповідно до протоколу №550 від 08 квітня 2021 року відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення № 000709 від 25 лютого 2021 року в складі голови комісії: Савчук Л.А. та членів комісії - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , за відсутності споживача за адресою: АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що споживач на об'єкті АДРЕСА_1 , порушив Закон України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає порушенню п 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі, що не є власністю ОСР, несанкціоноване підключення після відключення 15 травня 2019 року без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом алюміній 2х2,5 мм2 від фазної нульової колодки міжповерховної розподільчої коробки на електролічильник кв.

72. Самовільне підключення виконано відкрито, виявити порушення при контрольному огляді можливість існувала. Комісією прийнято рішення: нарахування провести згідно з п. № 8.4.11 та за формулою № 5, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Потужність 5,346 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом 24 годин, період нарахування з 26 серпня 2020 рок по 25 лютого 2021 року. До сплати підлягає сума 13935,52 грн (т.1 а.с.37). Відповідно до розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії за актом від 25 лютого 2021 року до сплати підлягає сума 13935,52 грн (т.1 а.с.38). Про складений протокол та здійснений розрахунок позивач повідомляв відповідача ОСОБА_2 у листі від 13 квітня 2021 року, який не був вручений (т.1 а.с.39,40). Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 року. Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів. Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність, згідно із законом. Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»правопорушенням на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Відповідно до п. 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. (п.2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії). Відповідно до пункту 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача. Пунктом 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний серед іншого: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору. Пунктом 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. Відповідно до п. 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 (трьох) уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 643/11540/20 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що складений працівниками електропостачальної організації акт та протокол про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих правил, не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії… Також вказано на те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПРРЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, а отже, такі вимоги задоволенню не підлягають. За змістом ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 с.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. З наведених обставин справи вбачається, що відповідачі мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В матеріалах справи відсутні дані про право власності на вказану квартиру або дані про особу, якій було видано ордер про право користування цим житом. За твердженням позивача особовий рахунок на послуги з електропостачання був відкритий на ім'я ОСОБА_2 , однак договір укладений з нею відсутній у позивача. За даними позивача 15 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено відключення в електроустоновках, споживачем визначено ОСОБА_8 . Після відключення споживання електроенергії не відбувалось. 25 лютого 2021 року працівниками позивача був складений Акт про порушення №000709.Цей Акт складений трьома представниками енергопостачальника та представником ЖЕД-303, як убачається зі змісту самого Акту, Додатку до нього, уповноважена особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) є представник ЖЕД-303 головний інженер Пічка В.П.. В Акті про порушення в графі щодо характеристики об`єкта вказано номер особового рахунку та прізвище ОСОБА_8 , в графі споживач відсутній підпис споживача та не зафіксовано відмову споживача від підпису. Таким чином, вказаний акт складений без присутності споживача та/або його уповноваженої особи. Позивачем було направлено лист - повідомлення про засідання комісії на ім`я ОСОБА_8 . Однак, вказаний лист не був вручений, а був повернутий поштовим відділенням з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». За даними Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_8 не значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 . Твердження представника позивача, викладені в заяві про зміну позовних вимог, що ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_2 , не підтверджуються матеріалами справи. Судом встановлено, що акт про порушення від 25 лютого 2021 року розглянуто комісією 08 квітня 2021 року у відсутності споживача (без зазначення прізвища та ім`я) та прийнято рішення про здійснення нарахування за необліковану енергію. Зважаючи на викладені обставини, Акт про порушення №000709 від 25 лютого 2021 року за своєю формою і змістом не відповідає вимогам законодавства, а тому не є належним доказом у справі, який може бути покладений в основу рішення. Таким чином, на його підставі не може бути здійснено нарахування заборгованості за необліковану енергію, а тому позовні вимоги про стягнення цих сум не підлягають задоволенню. За таких обставин, судом першої інстанції не взято до уваги, що матеріали справи не містить доказів, як того, що ОСОБА_1 , або будь-хто з інших відповідачів були присутні при складанні акту, так і доказів належного повідомлення відповідачів, як побутових споживачів, про дату, час та місце розгляду комісією акту про порушення від 25 лютого 2021 року, що, у свою чергу, позбавило відповідачів права бути присутнім на засіданні та можливості надати свої заперечення. Тобто, надані ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» докази та дані акту про порушення та протоколу засідання комісії, не є достатніми для висновку, що ОСОБА_1 порушені правила користування електричною енергією, у тому числі розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення до електромереж. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Слід зазначити, що апеляційна скарга подана лише одним із відповідачів у справі, однак встановлені апеляційним судом обставини вказують на виявлене неправильне застосування норм матеріального права, а тому суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, а вимогами апеляційної скарги висунуті про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі. Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги з підстав передбачених п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З огляду на вищезазначене, та беручи до уваги ту обставину, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, із позивача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн на користь держави, оскільки відповідач була звільнена від сплати судового збору. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованостіпозовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: В.А. Нежура Н.В. Поліщук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»