Постанова 4873 № 910/13206/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2020 р. Справа№ 910/13206/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Пашкіної С.А. Буравльова С.І. при секретарі судового засідання Бовсунівській Л.О. за участю представників сторін від позивача Островська В.В. від відповідача Лях К.М. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 (повний текст складено 09.01.2020) у справі №910/13206/19 (суддя Демидов В.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика - Тест" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" про стягнення 3 954 981,21 грн, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика - Тест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури", в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь позивача 2847120,02 грн - основного боргу, 680500,68 грн - пені, 115600,87 - три проценти річних, 311759,664 грн - інфляційних втрат, а також 59324,73 грн - судового збору та 190000,00 грн. витрат за оплату послуг адвоката. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору №000747/ЦДЗІ-18/22 від 18.09.2018 в частині оплати за надані послуги. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика - Тест" 2847120,02 грн основного боргу, 311759,64 грн інфляційних втрат, 115600,87 грн три проценти річних, 680500,68 грн пені та судовий збір у розмірі 59324,73 грн, а всього 4014305,94 грн. При ухваленні зазначеного рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов договору, та наявність заборгованості. Також, судом здійснено перерахунок штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки запереченням відповідача щодо здійснення позивачем невірних розрахунків 3% річних та інфляційних втрат. Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 по справі № 910/13206/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 04.03.2020. 24 лютого 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. В судовому засіданні 04.03.2020 оголошено перерву до 01.04.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 апеляційний господарський суд, беручи до уваги, постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", а також зважаючи на обмежувані заходи та заборону міжміського пасажирського сполучення з 18.03.2020 року, призначив розгляд справи на 29.04.2020. 28 квітня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 апеляційний господарський суд, відклав розгляд справи до 27.05.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), та з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства суд призначив розгляд справи на 24.06.2020. В судовому засіданні 24.06.2020 представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляцій скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне. 18 вересня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика - Тест" за результатами проведення переговорної процедури, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", укладено договір №ЦДЗІ - 18/22 (далі - Договір). Згідно з п. 1.1. Договору позивач, як виконавець, зобов`язується надати послуги з капітального ремонту дефектоскопного обладнання вагонів - дефектоскопів ВД-1МТ5К Код ДК 021:2015 50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (вагон - дефектоскоп №046) на умовах цього Договору та згідно Специфікації (Додаток 1), а відповідач, як замовник, відповідно до умов п. 1.2. договору бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити надані послуги на умовах визначених договором та відповідно до Специфікації (додаток 1). Відповідно до п. 3.1. Договору вартість послуг, згідно з Специфікацією (Додаток 1) та Калькуляцією (Додаток 2) становить 15197945,49 грн, крім того ПДВ 20% - 3 039 589,10 грн. Загальна вартість послуг становить 18 237 534,59грн. Згідно з п. 4.2. Договору відповідач здійснює попередню оплату в розмірі 21% від загальної вартості послуг, що становить 3829882,26 грн в тому числі ПДВ 20% - 638313,71 грн, протягом 20 банківських днів з дати укладання Договору. Остаточний розрахунок за надані послуги, що становить 14 407 652,33 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2 401 275,39 грн, здійснюється протягом 30 банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання наданих послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по виконаним послугам, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки, відповідно до умов п. 4.3. договору. Пунктом 4.6. Договору передбачено, що днем завершення надання послуг вважається день підписання обома Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг. Відповідно до п. 5.5. та п. 5.6. Договору, по завершенню надання послуг, позивач (виконавець) надає відповідачу (замовнику) акт здачі-приймання наданих послуг. Відповідач (замовник) не пізніше 5 (п`яти) банківських днів від дати одержання акту здачі-приймання наданих послуг направляє позивачу (виконавцю) підписаний акт. Згідно з п. 6.4.1. умов Договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за надані послуги. Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивач надав послуги, а відповідач прийняв надані послуги, на загальну суму 18 065 482,36 грн. Буд-яких зауважень та претензій щодо обсягу та якості робіт з боку відповідача не заявлено. Відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати за надані послуг належним чином не виконав, здійснивши лише попередню оплату в розмірі 21% від загальної вартості послуг, що становить 3 829 882, 26 грн, згідно з п. 4.2 Договору. 16 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом №927/04 щодо оплати послуги з капітального ремонту. Відповідач частково оплатив заборгованість, а саме: 29.05.2019 на суму 2 847 120,02 грн, 30.05.2019 на суму 2 847 120,02 грн, 31,05.2019 на суму 2 847 120,02 грн, та 03.06.2019 на суму 2 847 120,02 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку та актом звірки. Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Частинами 1 та 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що сума заборгованості в розмірі 2847120,02 грн апелянтом не заперечуються, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо доводів апелянта про невірний розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне. Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 14.01.2020 у справі №924/532/19, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 17.10.2018 у справі №916/1883/16. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від викладеної правової позиції Верховного Суду. Доводи апелянта щодо неврахування дефляції при здійсненні розрахунку, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки визначення періодів нарахування інфляційних втрат до травня 2019 року є правом позивача. Позивач не зобов`язаний заявляти вимоги про стягнення відповідних сум до моменту подачі позову (вересень 2019), як зазначає відповідач. Так, в матеріалах справи наявні детальні розрахунки інфляційних втрат та 3%річних, які складені арифметично вірно та перевірені судом. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги про стягнення 115600,87 грн. - 3%річних та 311759,64 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню. За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 7.2. Договору визначено, що за прострочення оплати за надані послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Колегія суддів, перевіривши розрахунок суми пені, який складено арифметично вірно, дійшла висновку про його обґрунтованість. При цьому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, доводи відповідача щодо помилкового включення до періоду прострочення дня здійснення фактичної плати заборгованості є безпідставними, оскільки сторони, укладаючи спірний правочин, погодили, що пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі №910/13206/19 відповідає фактичним обставинам справи, винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає. Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі №910/13206/19 залишити без задоволення. 2.Рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі №910/13206/19 залишити без змін. 3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13206/19. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді С.А. Пашкіна С.І. Буравльов