Постанова 4875 № 922/1246/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/1246/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В. за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вх. № 265 Х/2) та Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №368 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жиляєвим Є.М., повний текст складено 30.01.2023, за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків, до Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Харківська міська рада, м. Харків, про стягнення 1468212,32 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 22756,48 грн. 3% річних, 129823,19 грн. інфляційних втрат та 25392,00 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині про стягнення пені у розмірі 315632,65 грн. Закрито провадження у справі в частині позову про стягнення заборгованості за розподілену електричну енергію у розмірі 1000000,00 грн. Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується здійснення оплати КП "Харківський метрополітен" основної суми заборгованості. З урахуванням наведеного, посилаючись на п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновків, що провадження у справі в частині заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 1000000,00 грн. підлягає закриттю за відсутністю предмета спору. Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, є арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині визнанні обґрунтованими. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», з урахуванням змін, внесених Постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП, (пункт 5), було встановлено рекомендації учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до пункту 16 зазначеної Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. у редакції від 26.04.2022 №413 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування - зупинене нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії. Внаслідок виняткових обставин непереборної сили, які пов`язані з активними бойовими діями на території м. Харкова, що неможливо було передбачити станом на момент укладення Договору № 11/7313, на період з 24.02.2022 до 23.05.2022 була повністю зупинена робота відповідача, що призвело до втрати доходів підприємства. Враховуючи вищезазначене, посилаючись на ст. 233 ГК України, ст.ст. 509, 551, 627 ЦК України, Постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання в частині звільнення останнього від сплати пені, у зв`язку із чим відмовив у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 315632,65 грн. Здійснивши перерахунок 3 % річних у розмірі 22756,48 грн та інфляційних втрат у розмірі 129823,19 грн, з урахуванням умов договору та прострочення по сплаті грошового зобов`язання, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, у тому числі ст. 625 ЦК України, та підлягають задоволенню. Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22 в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Харківобленерго" щодо стягнення з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" 3% річних у сумі 22756,48 грн. та інфляційних втрат у сумі 129823,19 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22 залишити без змін. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, посиланням апелянта на Постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (як у редакції від 25.02.2022 р. так і у редакції від 26.04.2022) щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», яка поширює свою дію на весь час дій правового режиму воєнного стану. У зв`язку із чим, на думку відповідача є необґрунтованим нарахування та заявлення до стягнення у даній справі санкцій, в тому числі 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на обов`язковість постанов НКРЕКП (стаття 6 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вх. № 265 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22 та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "25" квітня 2023 р. о 12:30 годині. Позивач також не погодився з рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 по справі № 922/1246/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги AT «Харківобленерго» в частині стягнення пені у розмірі 315632,65 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 залишити без змін. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені є незаконним, необґрунтованим та ухваленим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає неправомірним застосування рекомендацій зазначених у Постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №322 від 25.02.2022, оскільки пунктом 1 зазначеної постанови передбачено: «На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови». Вказане свідчить про необов`язковість, а добровільність її застосування. Посилаючись на статті 230, 231 ГК України, вказав, що зазначені статті господарського кодексу залишились незмінними, та взагалі законодавцем не внесено жодних змін з питання звільнення боржника від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено нарахування пені позивачем правомірним, арифметично вірним та обґрунтованим. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №368 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22. З огляду на те, що апеляційні скарги Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вх. № 265 Х/2) та Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №368 Х/2) подані на один і той самий процесуальний документ, а саме на рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22, колегія суддів вирішила призначити до спільного розгляду вказані апеляційні скарги на 25.04.2023. 11.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4065) в якому позивач зазначив про необґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача. Позивач зазначив про правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат та вказує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Просив відмовити в задоволені апеляційної скарги відповідача. 11.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду також від Комунального підприємства "Харківський метрополітен" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"(вх. № 4079), в якому відповідач зазначив, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції неведені у оскарженому рішенні в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 315 623,65 грн. Просив відмовити в задоволені апеляційної скарги позивача. Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 25.04.2023 розпочалось за участю представників сторін. Представник Комунального підприємства "Харківський метрополітен" підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив їх задовольнити, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат з підстав зазначених у апеляційній скарзі та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині. Присутній представник позивача надав пояснення щодо обставин даної справи, заперечивши проти доводів апеляційних скарги Комунального підприємства "Харківський метрополітен", підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягненні пені з підстав зазначених у апеляційній скарзі. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Харківської міської ради, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 86). Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено умови для реалізації учасниками справи прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу, проте учасник справи не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України). Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.05.2019 КП «Харківський метрополітен» підписано заяву приєднання до договору постачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №11/7313, яка є додатком №9 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (т.1, а.с. 12). Таким чином з 08.05.2019 почав діяти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який є публічним договором приєднання. Даний договір встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги Оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Постачальника до умов цього договору (п. 1.1. Договору) (т.1, а.с. 12-21). Договір набирає чинності з дня приєднання Постачальника до умов цього Договору та діє до дати початку дії нового ринку електричної енергії згідно із законом України «Про ринок електричної енергії» (п. 9.1. Договору). Додатковою угодою від 10.06.2019 сторони, враховуючи умови п. 9.1 договору, дійшли згоди продовжити дію договору до дати набрання чинності нормативним актом, прийнятим уповноваженим нормотворчим суб`єктом у сфері енергетики, на виконання законів до затвердження типової форми договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (т.1, а.с. 24). Також, додатковою угодою від 27.07.2019 Сторони дійшли згоди дотримуватись умов публічного договору приєднання - договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, розробленого оператором системи на основі Типового договору, що є додатком 4 до Правил, який оприлюднений на офіційному сайті AT «Харківобленерго» (т.1, а.с. 23). В подальшому, додатковою угодою від 01.07.2020 сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк до 24 години 00 хвилин 31.12.2020. Враховуючи, що за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін письмово не заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік (т.1, а.с. 22). Відповідно до п. 2.1 договору Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії Постачальнику за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання, та яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл забезпечує Постачальник. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді. Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів Постачальника, та інші послуги Оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до цього Договору (п. 2.2. Договору). Вартість договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів Постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії, послуги з розподілу електричної енергії придбає Постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором (п. 3.2. Договору). Оплата послуг з розподілу здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами (п.3.4 Договору). Відповідно до п.4.2 Договору постачальник зобов`язується здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього Договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору. Відповідно до п.1.1 Додатку 1 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число включно), у якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії Постачальником. Вартість послуг Оператора системи з розподілу електроенергії Постачальнику визначається як добуток обсягу розподіленої електричної енергії мережами Оператора системи споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання, та яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл забезпечує Постачальник, на тариф на розподіл електричної енергії, який діяв у розрахунковому періоді, розрахований відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого Регулятором. Обсяг розподілу електроенергії Постачальнику відповідає фактичному обсягу електричної енергії, спожитої споживачами Постачальника на відповідних класах напруги (п.1.2 Додатку №1 до Договору). Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником самостійно на поточний рахунок Оператора системи за вартістю, розрахованою виходячи з обсягів електричної енергії, зазначених у Реєстрі (скоригованому Реєстрі) на поточний розрахунковий період, та діючого тарифу на розподіл електричної енергії, з урахуванням ПДВ (п. 2.1 Додатку №1 до Договору) (т.1, а.с. 19-21). Так, за лютий 2022 (з 01.02.2022 по 28.02.2022) розподілено мережами AT «Харківобленерго» споживачам КП «Харківський метрополітен» електрична енергія у загальному обсязі 6 615 219 кВт/год, що підтверджується звітом фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника КП «Харківський метрополітен». На виконання п.1.7 додатку №1 до Договору між Оператором системи розподілу та Постачальником підписано додаток №10 до Договору «Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії Постачальником КП «Харківський метрополітен», у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи «а» та групи «б», та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи «а» та групи «б» за лютий 2022 (т.1, а.с. 28). Даним звітом підтверджується обсяг розподіленої електричної енергії у обсязі 6 615 219 кВт/год. Постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта наданих послуг з розподілу електричної енергії між Оператором системи та Постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду (п.2.9 додатку №1 до Договору), та рахунку-фактури (додаток №5.1 до договору) протягом 5 (п`яти) банківських днів від дня їх отримання (п. 2.4 Додатку №1 до Договору). За підсумками розрахункового періоду, на виконання п. 2.4 Додатку №1 до Договору 28.02.2022 сторонами складено акт наданих послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 про те, що у лютому (з 00-00 годин 01.02.2022 до 24-00 годин 28.02.2022) AT «Харківобленерго» розподілено для споживачів КП «Харківський метрополітен» електроенергію по 2 (другому) класу 6 615 219 кВт*год. - на суму 6 085 869,18 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с. 26). Протягом розрахункового періоду КП «Харківський метрополітен» частково сплачено суму нарахувань за лютий 2022 на загальну суму 7 216 426,15 грн. (платіжні доручення №2307 від 01.02.2022, № 2336 від 04.02.2022, №2383 від 10.02.2022, №2392 від 11.02.2022, №603 від 17.02.2022) (т.1, а.с. 39-40). 28.02.2022 AT «Харківобленерго» сформовано рахунок - фактура за розподіл електричної енергії за лютий 2022, з урахуванням проведених оплат, на загальну суму 86 616,87 грн (т.1, а.с. 27). Рахунок за лютий 2022 та акт наданих послуг Оператором системи направлено електронною поштою на офіційну пошту постачальника es@metro.kharkov.ua, а саме 14.03.2022, в зв`язку з неотриманням Постачальником зазначених документів, як це передбачено п. 2.6 додатку №1 до Договору. У такому разі рахунки та акт вважається отриманим Постачальником з дня їх відправлення та повинні бути сплачені протягом 5 (п`яти) банківських днів (т.1, а.с.28а). 31.05.2022 сторонами складено акт корегування наданих послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 (на підставі коригування до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії), відповідно до якого обсяг корегувань за надані послуги по II класу напруги склав 15 624 кВт*год. на суму 17 248,52 грн. (з ПДВ)(т.1, а.с.29). Скоригована вартість послуги за лютий 2022 складає 7 320 291,54 гри (з ПДВ). Відповідачем сплачено рахунок за лютий 2022 не в повному обсязі, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 103 865,39 грн. (у т.ч. ПДВ). За березень 2022 (з 01.03.2022 по 31.03.2022) розподілено мережами AT «Харківобленерго» споживачам КП «Харківський метрополітен» електричну енергію у загальному обсязі 1 436 854 кВт/год, що підтверджується звітом фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачі постачальника КП «Харківський метрополітен». На виконання п.1.7 додатку №1 до Договору між Оператором системи розподілу та Постачальником підписано додаток №10 до Договору «Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії Постачальником КП «Харківський метрополітен», у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи «а» та групи «б», та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи «а» та групи «б» за березень 2022 (т.1, а.с.33). Даним звітом підтверджується обсяг розподіленої електричної енергії у обсязі 1 436 854 кВт/год. За підсумками розрахункового періоду, на виконання п. 2.4 Додатку №1 до Договору 31.03.2022 сторонами складено акт наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 про те, що у березні (з 00-00 годин 01.03.2022 до 24-00 годин 31.03.2022) AT «Харківобленерго» розподілено для споживачів КП «Харківський метрополітен» електроенергію по 2 (другому) класу 1 436 854 кВт/год. - на суму 1 586 252,33 грн. (з ПДВ) (т.1, а.с.31). 31.03.2022 AT «Харківобленерго» сформовано рахунок - фактуру за розподіл електричної енергії за березень 2022 на загальну суму 1 586 252,33 грн. (у т.ч. ПДВ) (т.1, а.с.32). Рахунок за березень 2022 та акт наданих послуг Оператором системи направлено електронною поштою на офіційну пошту постачальника es@metro.kharkov.ua, а саме 12.04.2022, в зв`язку з неотриманням Постачальником зазначених документів, як це передбачено п. 2.6 додатку №1 до Договору. У такому разі рахунки та акт вважається отриманим Постачальником з дня їх відправлення та повинні бути сплачені протягом 5 (п`яти) банківських днів (т.1, а.с.35). 31.05.2022 сторонами складено акт корегування наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 (на підставі коригування до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії), відповідно до якого обсяг корегувань за надані послуги по II класу напруги склав 2 396 кВт*год. на суму 2 645,13 грн. (з ПДВ) (т.1, а.с.36). Скоригована вартість послуги за березень 2022 склала 1 588 897,46 грн. (з ПДВ) Відповідачем не сплачено рахунок за березень 2022, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 588 897,46 грн. (у т.ч. ПДВ). Позивач звернувся у серпні 2022 з позовом до Господарського суду Харківської області, в якому зазначив про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за розподілену електричну енергію та заявив вимоги про сплату заборгованості на суму 1 692 762,85 грн. У зв`язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості, до суду першої інстанції від позивача надійшла заяви про уточнення позовних вимог (вх.№13698/22 від 09.11.2022), яка була прийнята до розгляду ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2022, з урахуванням якої до стягнення з відповідача заявлено: заборгованість за розподілену електричну енергію у розмірі 1000000,00 грн. за березень 2022, пеню у розмірі 315 632,65 грн. нараховану за період березень - серпень 2022, 3% річних у розмірі 22756,48 грн. за період березень - серпень 2022 та інфляційні втрати у розмірі 129823,19 грн за період травень-вересень 2022 на заборгованість за розподілену електричну енергію у лютому - березні 2022 (т.1, а.с. 145-165). 29.11.2022 до Господарського суду Харківської області від представника КП "Харківський метрополітен" надійшло клопотання на заяву про уточнення позовних вимог (вх.№15053) в якому відповідач просив відмовити позивачу у стягненні пені, зменшити розмір 3% річних та інфляційних витрат до 1%. Як вбачається із наявних в матеріалах справи платіжних доручень: №1521 від 17.11.2022; №1543 від 18.11.2022; №1511 від 23.11.2022; №1660 від 25.11.2022; №1672 від 28.11.2022 та №1815 від 07.12.2022 КП "Харківський метрополітен" здійснило оплату суми основної заборгованості (т.1, а.с. 185-190, 222-223). 15.12.2022 від КП "Харківський метрополітен" надійшли до суду першої інстанції пояснення (вх. 16404), в яких відповідач, посилаючись на Постанову НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (як у редакції від 25.05.2022 так і у редакції від 26.04.2022), просив відмовити у задоволені вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат. 20.12.2022 від AT «Харківобленерго» до суду першої інстанції надійшли заперечення щодо зменшення штрафних санкцій (вх№16628). 18.12.2022 до суду першої інстанції від КП "Харківський метрополітен" надійшло клопотання (вх.№17312), в якому відповідач просив не розглядати клопотання подане на заяву про уточнення позовних вимог від 29.11.2022 та просив відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, посилаючись на позицію викладену в поданих поясненнях від 12.12.2022 №09/1277/01-09. 18.01.2023 від AT «Харківобленерго» до суду першої інстанції надійшли пояснення з окремого питання щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат (вх№1188), в яких позивач просив задовольнити позовні вимоги. 18.01.2023 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Харківської міської ради, до суду першої інстанції надійшли пояснення (вх. 1295), в яких тертя особа просила відмовити позивачу в стягненні пені, 3% річних та інфляційних витрат. Як зазначалось судом вище, оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 22756,48 грн. 3% річних, 129823,19 грн. інфляційних втрат та 25392,00 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині про стягнення пені у розмірі 315632,65 грн. та закрито провадження у справі в частині позову про стягнення заборгованості за розподілену електричну енергію у розмірі 1000000,00 грн. Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України). Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як передбачено ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. З приводу висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України). Так, відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Згідно з п. 4.1. додатку №1 до Договору №11/7313 передбачено, що за внесення платежів за надання послуг з розподілу електричної енергії споживачам постачальника та додаткових робіт (послуг) з порушенням термінів, визначених цим додатком до договору, оператор системи має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Як встановлено апеляційним розглядом та не заперечується сторонами, відповідач у встановлений Договором №11/7313 строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, що свідчить про порушення відповідачем договірних зобов`язань (ст. 610, 612 ЦК України). Вказане є підставою для застосування встановленої законом відповідальності. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню за період березень - серпень 2022 у розмірі 315632,65 грн. за заборгованість за розподілену електричну енергію у лютому - березні 2022. Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та виходячи з п. 4.1. Договору, приписів ст. 231 ГК України, місцевий господарський суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, є обґрунтованими та арифметично вірним, проте відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині. Так відповідачем до суду першої інстанції було подано пояснення, в яких він просив відмовити у стягненні штрафних санкцій, з огляду на те, що з 24.02.2022 р. на території України введено воєнний стан (особливий період), тому, враховуючи постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. (як у редакції від 25.02.2022 р. так і в редакції від 26.04.2022) яка поширює свою дію на весь час дії правового режиму воєнного стану, відповідач зазначив, що на його думку нарахування заявленої до стягнення у даній справі пені є необґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738- IX, від 07.02.2023 №2915-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання. Як вірно встановлено судом першої інстанції, НКРЕКП прийнято постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332. Відповідно до Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», з урахуванням змін, внесених Постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП, (пункт 5), було встановлено рекомендації учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до пункту 16 Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. у редакції постанови НКРЕКП від 413 від 26.04.2022 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії». Сторони в межах даної справи, а саме - Акціонерне товариство "Харківобленерго" є оператором системи розподілу, а Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" - є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Отже, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Місцезнаходження КП «Харківський метрополітен» - місто Харків, де, починаючи з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії та інтенсивні обстріли міста, які тривають по сьогоднішній день. Так Харківська міська територіальна громада станом на 25.02.2022 була внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 та станом на час розгляду даної справи до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року №

309. Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок вищезазначених виняткових обставин введення воєнного стану в Україні, які неможливо було передбачити станом на момент укладення Договору № 11/7313, на підставі наказу Департаменту інфраструктури Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2022 року №30/1, робота КП «Харківський метрополітен» на період з 24.02.2022 року була повністю зупинена, що призвело до втрати доходів підприємства. З метою відновлення транспортної функціональності міста Харкова та у зв`язку із необхідністю забезпечення життєдіяльності міста Харкова, на виконання наказу Департаменту інфраструктури Харківської міської ради від 19.05.2022 року № 37 та п.5. рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 року № 163, КП «Харківський метрополітен» з 24.05.2022 відновило перевезення пасажирів лініями Харківського метрополітену на безоплатній основі до відповідного розпорядження міського голови. До того ж, виходячи з реалій воєнного часу та враховуючи реальні поточні обставини, що склалися в м. Харкові, КП «Харківський метрополітен» з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України використовувалось, як бомбосховище, чим мінімізовано загрозу здоров`ю, життю та забезпечено безпеку мешканцям міста - героя Харкова під час постійних обстрілів країни - агресора. Суд також враховує, що починаючи з 24.02.2022 і на даний час КП «Харківський метрополітен» також працює у якості укриття, про що розміщено відповідне повідомлення на сайті КП «Харківський метрополітен». Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що КП «Харківський метрополітен», всупереч власних фінансових та економічних інтересів здійснює свою діяльність не отримуючи від цього доходу, віддаючи пріоритет наданню мешканцям міста Харкова можливості безпечно пересуватися містом в умовах постійної небезпеки їх життю та здоров`ю через постійні обстріли з боку Російської Федерації. Колегія суддів звертає увагу, що настанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зазначені в Постанові № 332 від 25.02.2022 р. (як у редакції від 25.02.2022 р. так і в редакції від 26.04.2022) щодо рекомендацій та зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», прийнятті саме у зв`язку із обставинами запровадженням в Україні воєнного стану та саме для забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії. Вказане цілком спростовує доводи апеляційної скарги позивача щодо неправомірного застосування судом першої інстанції Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. Посилання ж позивача на відсутність змін в цивільному та господарському законодавстві щодо застосування штрафних санкцій у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, не спростовують зазначених висновків суду щодо необхідності застосування Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. до спірних правовідносин. Отже, враховуючи вищевикладене та те, що у період виникнення заборгованості зі сплати за розподілену електроенергію, станції КП «Харківський метрополітен» були найбезпечнішим бомбосховищем для харків`ян та тимчасово переселених осіб з інших (в тому числі окупованих) міст Харківської області та інших регіонів України; нетривалий період заборгованості (а саме заборгованість виникла лише за лютий (частково) та березень 2022 після введення на території України воєнного стану), надавши оцінку кожному доводу сторін з урахуванням балансу інтересів сторін та фактичним обставинам справи у даному конкретному випадку, місцевий господарський суд дійшов цілком справедливого та обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». Вказане свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в частині заявленої до стягнення пені у розмірі 315632,65 грн. З приводу доводів відповідача стосовно наявності підстав для скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволених вимог щодо стягнення з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 22756,48 грн. 3% річних, 129823,19 грн. інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п. 4.2., п. 4.3 додатку №1 до Договору №11/7313 передбачено, що у разі порушення Постачальником строків оплати, передбачених п.2.4 та п. 2.5. цього додатка до Договору, Оператор системи проводить нарахування 3% річних від суми боргу за кожен день прострочення платежу, у тому числі за день фактичної оплати. Сума грошового зобов`язання за цим договором повинна бути сплачена Постачальником з урахуванням встановленого індексу інфляції. Як унормовано приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Щодо нарахувань позивачем інфляційних втрат, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань"). Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18. Отже, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц. Вказане повністю спростовує доводи відповідача, зазначені ним в апеляційній скарзі, що Постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р. (як у редакції від 25.02.2022 р. так і у редакції від 26.04.2022) розповсюджує свою дію на заявлені до стягнення у даній справі позивачем 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вказані нарахування не є штрафними санкціями. На підставі викладеного вище та враховуючи, що відповідачем не зазначено жодних заперечень щодо розрахунку заявлених до стягнення позивачем сум 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає цілком законними висновки суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 22756,48 грн. 3% річних та 129823,19 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 1 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004). Оцінюючи фактичні обставини даної справи, які стали підставою для допущення несвоєчасного виконання зобов`язань відповідачем та безпосередньо пов`язані із обставинами повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, враховуючи майнові інтереси обох сторін, колегія суддів вважає цілком законним та справедливим оскаржуване рішення суду першої інстанції, оскільки нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов договору, а відмова в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені узгоджується із приписами прийнятої Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 р., відповідно до п. 16 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування - зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії». Отже, оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вх. № 265 Х/2) та Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №368 Х/2) без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22 без змін. Оскільки апеляційні скарги залишені без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників. Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський метрополітен" залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №922/1246/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 01.05.2023. Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя О.О. Крестьянінов Суддя О.В. Шевель