Ухвала КЦС ВС № 638/8960/16-ц

УХВАЛА 25 червня 2020 року м. Київ справа № 638/8960/16-ц провадження № 61-8982ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про визнання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення такими, що проведені самочинно та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, у якому просив: визнати будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення № 10 технічного поверху у літ. «А-3» під масандру такими, що проведені самочинно; зобов`язати ОСОБА_2 привести квартиру в первинний стан, а саме: повернути у вигляд нежитлового приміщення технічного поверху відповідно до технічної документації до здійснення будівельних робіт з реконструкції; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру; зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради провести реєстраційні дії, направлені на припинення речових прав на квартиру шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відновити відповідний запис речових прав на нежитлові приміщення технічного поверху. Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 липня 2019 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 привести квартиру в первинний стан, а саме: повернути у вигляд нежитлового приміщення технічного поверху відповідно до технічної документації до здійснення будівельних робіт з реконструкції. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на квартиру. Зобов`язано Департамент реєстрації Харківської міської ради провести реєстраційні дії, направлені на припинення речових прав на квартиру шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відновити відповідний запис речових прав на нежитлові приміщення технічного поверху. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 липня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову. Позов залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У червні 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У клопотанні, доданому до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на отримання копії постанови апеляційного суду лише 12 травня 2020 року. Частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки без своєчасного отримання копії оскаржуваного судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і підстав її подання, що є обов`язковим елементом касаційної скарги згідно з вимогами статті 392 ЦПК України, він підлягає поновленню. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Як на підставу касаційного оскарження заявник узагальнено посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 22 липня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська