Ухвала КАС ВС № 440/3126/19

УХВАЛА 25 червня 2020 року Київ справа №440/3126/19 адміністративне провадження №К/9901/5182/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі № 440/3126/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску , У С Т А Н О В И В: 21 лютого 2020 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №440/3126/19. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без руху, зобов`язано скаржника надати до суду документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги, зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав). Копію вказаної ухвали Головним управлінням ДФС у Полтавській області отримано 03 квітня 2020 року. 13 квітня 2020 року (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті), в межах строку встановленого вищевказаною ухвалою, Головне управління ДПС у Полтавській області, як правонаступник Головного управління ДФС у Полтавській області, звернулось до Верховного Суду з метою усунення недоліків поданої касаційної скарги. Податковим органом зазначено, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 27 січня 2020 року у справі № 440/3126/19 Другий апеляційний адміністративний суд посилався на позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 16 травня 2015 року у справі №21-377а-15, постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №826/24675/15. В зазначених правових позиціях Верховного Суду йдеться про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений податковим кодексом, має кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16, від 14 травня 2018 року у справі №813/2747/16, від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670. Скаржник вважає, що чинним законодавством не врегульовано тих правовідносин, за умови настання яких платник єдиного внеску звільняється від обов`язку щодо сплати обов`язкових платежів з єдиного внеску. Положеннями частини 2 статті 8 та статті 12 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування, з огляду на це обставини, які мають бути встановлені по справі №440/3126/19, не відносяться до категорій справ з наявною правовою позицією Верховного Суду, на які посилається Другий апеляційний адміністративний суд в оскаржуваній постанові від 27 січня 2020 року, а отже зазначена справа підлягає касаційному оскарженню. Фактично дані обставини є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах При цьому податковим органом вказано, що касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Таким чином, скаржнику слід усунути даний недолік і чітко вказати підставу (підстави) касаційного оскарження. Також Головним управлінням ДПС у Полтавській області повідомлено про відсутність можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Скаржником з посиланнями на практику Верховного Суду заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги для отримання платіжного доручення від Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про сплату судового збору. В той же час, податковим органом не надано доказів, що на цей час вживаються всі можливі заходи, зокрема, звернення до уповноважених органів з клопотанням про виділення коштів. Крім того, скаржник не зазначає, коли саме він буде в змозі сплатити судовій збір у разі продовження строку на усунення недоліків у справі №440/3126/19. Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Разом з тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнено розділ розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).» Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги до закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Керуючись статтями 121, 169, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В: Продовжити Головному управлінню ДФС у Полтавській області строк на усунення недоліків касаційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №440/3126/19 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Роз`яснити скаржнику, що у випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 та частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко