LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/3518/19

від 25.06.2020 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3518/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 25 червня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , за участі секретаря судового засідання : Ткач В.В., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Кравець І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком з 19.08.2019 року та невиплати недоплаченої пенсії за віком, за період з січня 2018 року по серпень 2019 року, в розмірі 20622 грн. 40 коп.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату недоплаченої пенсії в розмірі 20 622 грн. 40 коп.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату суми боргу: інфляції в розмірі 679 грн. 20 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 618,66 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01.07.2014 року. 05.01.2018 року звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком та отримав відмову, оформлену листом від 16.03.2018 року. В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача із тотожними заявами. Листом від 15.10.2019 року Головне управління повідомило позивача, що за результатами розгляду заяви від 19.08.2019 року, його переведено з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком. Не погоджуючись з відмовою відповідача у переведенні на пенсію за віком з 05.01.2018 року та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладену в листі від 16.03.2018 року № 569/Д-8, у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком згідно його заяви від 05.01.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти розпорядження (рішення) про переведення ОСОБА_1 з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком, згідно його заяви від 05.01.2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення, в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що з 08.11.2013 року позивача переведено з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, розмір пенсійних виплат складав 2 474,78 грн. Позивач з 01.07.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.11.2016 року № 6825-100618. 05.01.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком, в разі доцільності, надавши документи, а саме: трудову книжку, копію диплому про періоди навчання за денною формою та копії довідок про заробітну плату за період роботи з 01.01.1967 року по 31.12.1971 року, видані "Харцизьким автотранспортним підприємством 11414" за № 335 та № 336 від 11.12.2003 року. Листом від 16.03.2018 року позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком у зв`язку із недоцільністю такого переводу, оскільки за проведеними розрахунками встановлено, що розмір пенсії за віком становитиме 1 704,46 грн., що є меншим за розмір пенсії по втраті годувальника, яку отримує позивач та яка становить 2 474,78 грн. Позивача повідомлено про відсутність підстав для врахування при обчисленні пенсії наданої довідки про заробітну плату № 336 від 11.12.2003 року, оскільки підприємство, яке видало довідку знаходиться на тимчасово окупованій території, тому провести звірку неможливо. В подальшому позивач звертався до відповідача із аналогічними заявами 03.04.2018 року та 04.04.2019 року та отримав відмову, оформлену листом 04.05.2019 року. За результатами розгляду заяви від 19.08.2019 року позивача переведено з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком. Позивач вважає дії відповідача, щодо відмови у переведенні на пенсію за віком з 05.01.2018 року протиправними, тому звернувся до суду за захистом порушених прав. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладена у листі від 16.03.2018 року № 569/Д-8, у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком згідно його заяви від 05.01.2018 року є протиправною. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб №1706-VII від 20.10.2014 року (далі Закон України № 1706-VII). Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Відповідно до статті 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі Закон України № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Згідно із статтею 1 Закону України № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Частиною 1 статті 9 Закону України № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону України № 1058-IV регламентовано право вибору пенсійних виплат. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-XII від 16.12.1993 року у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім`ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім`ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. В ході судового розгляду справи, в судовому засіданні судом встановлено, що позивача з 08.11.2013 року переведено з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України Про державну службу № 3723-XII. 05.01.2018 року позивач, скориставшись правом на вибір пенсії, звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком. Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді заяв з приводу призначення, перерахунку пенсії визначено статтею 45 Закону України № 1058-IV та конкретизовано нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1), що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 566/11846. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Частиною 5 статті 45 Закону України № 1058-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. Згідно із пунктом 4.2 порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі. Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління. Колегія суддів зазначає, що Позивач 05.01.2018 року звернувся в управління Пенсійного фонду із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, що не заперечується представником відповідача. При цьому заява та додані до неї документи були прийняті відповідачем, зазначене свідчить про відсутність зауважень щодо оформлення заяви та доданих документів. Отже, прийнявши від позивача вказану заяву без зауважень відповідач повинен був розглянути таку заяву та протягом 10 днів прийняти відповідне рішення. Відповідач, за результатами розгляду заяви позивача, листом від 16.03.2018 року відмовив у переведенні на пенсію за віком. При цьому суд зазначає, що ні зазначений лист, ні копії матеріалів пенсійної справи позивача, ні надані представником відповідача пояснення не містять посилання на рішення територіального органу Пенсійного фонду - суб`єкта владних повноважень, яке прийняте в межах чинного законодавства про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший. Посилання відповідача в листі від 16.03.2018 року на недоцільність переведення із пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком не підтверджується відповідним рішенням (розпорядженням) прийнятим відповідно до розрахунків, наведених у зазначеному листі. Колегія суддів вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладена у листі від 16.03.2018 року № 569/Д-8, у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком згідно його заяви від 05.01.2018 року є протиправною. Під час розгляду заяви від 05.01.2018 року не були враховані довідки про розмір заробітної плати від 11.12.2003 року, видані "Харцизьким автотранспортним підприємством 11414" (яке ліквідоване у 2005 році), а саме: довідки № 335, оскільки у даній довідці зазначено річна сума заробітку та копію довідки № 336 за період роботи з 01.01.1967 року по 31.12.1971 року. Слід зазначити, що відповідно до п.2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Пунктом 2.23 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що місто Харцизьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, суд зазначає, що проведення перевірки достовірності первинних документів з причини знаходження архівних документів підприємства, яким позивачу видані довідки № 335 та № 336 на непідконтрольній території, не може бути підставою для відмови у реалізації наявного у позивача права на пенсійне забезпечення. Крім того Управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області 31.05.2019 року звернулось до Пенсійного фонду України із запитом про надання роз`яснень щодо наявності/відсутності підстав для врахування при переведенні на пенсію за віком вищезазначених довідок №№335,

336. Після отримання роз`яснень Пенсійного фонду України позивача переведено на пенсію за віком за матеріалами електронної пенсійної справи позивача. При цьому відповідачем не надано доказів звернення до компетентних органів щодо надання роз`яснень при надходженні попередніх заяв позивача. Рішення про переведення позивача з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком з 19.08.2019 року базується на матеріалах електронної пенсійної справи позивача, які були наявні у органах пенсійного фонду на дату звернення позивача із заявою про переведення на пенсію за віком 05.01.2018 року, при цьому додаткові документи позивач не надавав. Оскільки судом першої інстанції було встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови викладеної в листі від 16.03.2018 року № 569/Д-8, у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком згідно його заяви від 05.01.2018 року, тому суд першої інстанції прравомірно зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти розпорядження (рішення) про переведення ОСОБА_1 з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком, згідно його заяви від 05.01.2018 року. Рішення суду в часині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому суд не надає йому оцінку в цій частині. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова складена в повному обсязі 25 червня 2020 року. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»