Постанова 4818 № 642/7144/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 24 червня 2020 року м. Харків справа № 642/7144/19 провадження № 22ц/818/1465/20 Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Котелевець А.В., суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б., за участю секретаря Огар І.В., імена (найменування сторін): заявник ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білова Христина Борисівна, заінтересована особа ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2019 року в складі судді Ольховського Є.Б., у с т а н о в и в: В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білової Христини Борисівни, заінтересована особа ОСОБА_3 . Скарга, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що на виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходились виконавчі провадження № 54782956 та № 54782966 по виконанню виконавчих листів № 642/10787/13-ц, виданих 12 червня 2017 року Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі ТОВ «ОТП Факторинг Україна») суми заборгованості в загальному розмірі 3 258 373,57 грн та 1 827,00 грн судового збору. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року замінено стягувача у виконавчих провадження з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ОСОБА_3 . Виконавчі провадження були закінчені на підставі постанов старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білової Х.Б. від 27 вересня 2019 року. Заявник вказувала, що заходи, вчинені державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження, не призвели до повного та фактичного виконання рішення суду, оскільки на рахунок державної виконавчої служби у достатній сумі кошти не надходили. Посилаючись на те, що фактично рішення суду в повному обсязі не виконано, заявник просила визнати дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо завершення виконавчих проваджень № 54782956 та № 54782966 протиправними; визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білової Х.Б. від 27 вересня 2019 року; зобов`язати посадових осіб Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити заходів щодо поновлення виконавчих проваджень № 54782956 та № 54782966. 04 листопада 2019 року старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білова Х.Б. подала відзив на скаргу, в якому просила відмовити в задоволенні вимог. Відзив мотивовано тим, що виконавчі провадження були закриті у зв`язку з тим, що між стягувачем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_4 була укладена угода про врегулювання боргу від 31 травня 209 року до кредитного договору від 11 липня 2008 року № СМ-SME701/272/2008, відповідно до умов якої сторони домовились про те, що рішення суду першої інстанції є виконаним в повному обсязі. Крім того, зазначає, що надходження коштів на рахунок державної виконавчої служби у достатній сумі для виконання рішення суду є підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника або його частини та не є підставою для закриття виконавчого провадження. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2019 року скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білової Х.Б. залишена без задоволення. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зміст угоди про врегулювання боргу від 31 травня 209 року до кредитного договору від 11 липня 2008 року № СМ-SME701/272/2008, в пункті 22 якої сторони домовились вважати, що зобов`язання за кредитним договором та рішення суду виконані в повному обсязі, свідчить про наявність підстав для закриття виконавчих проваджень. При цьому суд першої інстанції зазначив, що особою, яка повинна звертатись з такою скаргою, є стягувач, який не отримав або отримав не в повному обсязі належне йому за рішенням суду. 03 січня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення скарги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що виконавчі провадження були закриті з підстав, передбачених пунктом 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», прямим наслідком чого є стягнення з заявника виконавчого збору. На даний час на примусовому виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувають виконавчі провадження про стягнення виконавчого збору. 25 лютого 2020 року старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білова Х.Б. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_3 ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що на виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходились виконавчі провадження № 54782956 та № 54782966 по виконанню виконавчих листів № 642/10787/13-ц, виданих 12 червня 2017 року Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості в загальному розмірі 3 258 373,57 грн та 1 827,00 грн судового збору. Постановами старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білової Х.Б. від 26 вересня 2017 року, від 09 листопада 2017 року, від 29 січня 2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику; накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках В Акціонерному товариства «УкрСиббанк» та Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль»; оголошено в розшук майно боржника, а саме автомобіль OPEL COMBO, державний номерний знак НОМЕР_1 ; накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Акціонерного товариства «ОТП Банк» (а. с. 140, 143, 144-145, 147, 174). Із відповіді Державної прикордонної служби від 25 вересня 2017 року № 25445 вбачається, що відомості перетинання державного кордону боржником за період з 01 січня 2016 року по 26 жовтня 2017 року відсутні (а. с. 151). Із відповідей Державної фіскальної служби України від 27 вересня 2017 року № 1029265901 вбачається, що інформація стосовно боржника фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО, а також про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями відсутня (а. с. 141, 142). 22 січня 2018 року ОСОБА_1 направлялась вимога про виклик державного виконавця на 30 січня 2018, вимога про доступ до нежитлових приміщень за місцем здійснення господарської діяльності боржника, а також запити: 06 листопада 2018 року до Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради щодо наявності об`єктів торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та виробництва та переробки продуктів харчування, що зареєстровано за боржником; 29 січня 2019 року до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо місця здійснення господарської діяльності боржника; 26 квітня 2019 року до Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради щодо реєстрації за місцем проживання боржника (а. с. 167-176, 182-183). 26 вересня 2017 року начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Хабловим В.М. направлялися запити до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» (далі ПАТ «ПУМБ»), Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (далі - ПАТ «Сбербанк»), Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк»), Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі АТ «Таскомбанк»), Акціонерного товариства «УкрСиббанк», Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк»), Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), Акціонерного банку «Експрес-Банк» (далі - АТ «Експрес-Банк»), Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі АТ «Укргазбанк»), АТ «ОТП Банк», Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі АТ «Ощадбанк»), Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «VTB» (далі ПАТ «VTB»), Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (далі ПАТ «Мегабанк») щодо відкритих рахунків боржника, договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм оренду) індивідуального банківського сейфа (а. с. 148-150). Із відповідей банків вбачається, що ОСОБА_1 не є клієнтом ПАТ «Альфа-Банк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Експрес-Банк», ПАТ «VTB», АТ «Укргазбанк», ПАТ «Сбербанк», АТ «Таскомбанк», ПАТ «Мегабанк». Із відповіді Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України вбачається, що ОСОБА_1 працює з застосуванням спрощеної системи оподаткування п. 7, місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 (а. с. 179). На підставі договору про відступлення права вимоги за договором поруки від 11 липня 2008 року № SR-SME701/272/2208 право вимоги відступлене на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», яке відступило право вимоги на користь ОСОБА_3 на підставі договору про відступлення прав вимоги від 28 травня 2019 року № 28/05/2019 (а. с. 41-47). 31 травня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено угоду про врегулювання боргу до кредитного договору № СМ- SME701/272/2008. Незважаючи на інші положення кредитного договору, сторони домовились вважати, що зобов`язання за кредитним договором та рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року № 642/10787/13-ц виконані в повному обсязі, про що зазначено в пункті 22 цієї угоди. На підставі постанов старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білової Х.Б. від 27 вересня 2019 року виконавчі провадження були закінчені на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-УШ «Про виконавче провадження» (далі Закон), а саме - у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а. с. 8-13). Положеннями статті 1 Закону № 1404-УШ встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (пункт 1 частини 1 статті 18 Закону № 1404-УШ). За правилами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-УШ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Оскільки зобов`язання за кредитним договором та рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року № 642/10787/13-ц виконані в повному обсязі, про що не заперечується сторонами, старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білова Х.Б. правомірно винесла постанову про закінчення виконавчих провадження № 54782956 та № 54782966 з примусового виконання виконавчих листі № 642/10787/13-ц, виданих 12 червня 2017 року Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості в загальному розмірі 3 258 373,57 грн та 1 827,00 грн судового збору. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норма матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги спростовуються предметом і підставами позову, встановленими судом першої інстанції обставинами справи і жодним чином не спростовують висновків суду на предмет безпідставності позову в цілому, що не суперечить положенням статті 376 ЦПК України. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року (справа № 642/10787/13-ц) рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року визнано нечинним. Однак виконавчі провадження були закінчені на підставі постанов старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білової Х.Б. від 27 вересня 2019 року, тобто на час винесення постанов про закінчення виконавчого провадження обставини, на які посилається заявник, не існували. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повен судове рішення складено 25 червня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді О.М.Хорошевський В.Б.Яцина