Постанова 4824 № 369/12557/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 369/12557/18 Головуючий у І-й інстанції - Пінкевич Н.С. апеляційне провадження № 22-ц/824/5464/2020 Доповідач Заришняк Г.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М. при секретарі - Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про відшкодування шкоди,- В С Т А Н О В И В : В жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «Дельта Банк», ОСББ «Брест-Литовське» про відшкодування шкоди. В обґрунтування позову позивачка зазначала, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . 17 квітня 2018 року під час її перебування у відпустці сталося залиття належної їй квартири. Одразу після приїзду вона зателефонувала ОСББ «Брест-Литовське» щодо фіксації пошкоджень, де її повідомили, що залиття сталось з вини власника квартири №334 , розміщеної поверхом вище. Відповідач її запевнив, що він врегулює всі питання після його повернення. Після повернення відповідач погодився усунути пошкодження, завдані внасллідок залиття, надавши своїх робітників. Лише 14 травня 2019 року прийшли робітники та повідомили, що в квартирі утворився грибок, стіна волога, та відмовились від виконання робіт. Дана обставина стала підствою для переїзду її та її чоловіка до готелю, де вони проживали з 17 травня 2019 року по 19 травня 2019 року, за що вона сплатила 3 800 грн., оскільки вони з чоловіком мають дитину, якій на той час виповнилось 6 місяців. У подальшому вона орендувала квартиру та сплатила за оренду помешкання 43 000 грн., за послуги за перевезення речей вона витратила 24 500 грн. Для відновлення стану квартири нею спочатку були запрошені спеціалісти для встановлення дійсного походження плям, за що сплатила 250 грн., здійснила обробку поверхонь на суму 1630 грн, провела дезінфекції та дезінсекції, сплативши 1000 грн. Також, відповідно до висновку спеціаліста про визначення вартості спричиненої шкоди розмір заподіяної матеріальної шкоди становить 145 079 грн. За виконання вказаного висновку нею сплачено 3500 грн. Відповідач згодився сплатити їй лише 30 000 грн. Через неправомірні дії відповідача позивачці було завдано також й моральну шкоду, яка пов`язана з переживаннями через пошкодження інтер`єру квартири, необхідності проведення ремонту та переїзду до іншого приміщення, порушення звичайного способу життя, тощо. Розмір моральної шкоди вона оцінює в сумі 5 000 грн. Посилаючись на викладене, а також на те, що збитки стались з вини відповідача, просила задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 на її користь у відшкодуваня матеріальної шкоди кошти у сумі 223 359 грн. та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 708,98 грн. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 145 079 грн., на відшкодування витрат на проведення дослідження 3500 грн., на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн., судові витрати в розмірі 1946,38 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 Стягнути з позивачки на користь відповідача судовий збір у сумі 2 273 грн.68 коп. та витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу. В поданому відзиві представник ОСОБА_3 - адвокат Головатенко О.С., проти поданої апеляційної скарги представника відповідача заперечувала, посилаючись на її необґрунтованість, просила рішення суду першої інстанції залишити без зміни, вважаючи його законним та обґрунтованим. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач та його представник подану апеляційну скаргу підтримали з підстав та доводів, викладених в ній. Представник позивачки проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири, вчиненого з вини відповідача, а також щодо часткового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в цій частині. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 17 квітня 2018 року сталось залиття квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_3 30 квітня 2018 року комісією ОСББ «Брест-Литовське» складено Акт про залиття, аварію, що трапилася в системі центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання, з якого вбачається, що 17 квітня 2018 року трапилось залиття квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на 11 поверсі. Внаслідок такого залиття вода пошкодила шпалери, які відстали між стелею та підлогою у спальній кімнаті. При обстеженні стояка холодного водопостачання у квартирі №334 , яка знаходиться на 12 поверсі того ж будинку й належить відповідачу, виявлено, що причиною затоплення був кіпель, який з`єднував гнучкий шланг холодної води з фітингом трубопроводу під умивальником у ванній кімнаті (а.с.10). Встановлено, що 26 травня 2018 року комісією ОСББ «Брест-Литовське» був складений акт про те, що після залиття квартири №327 , яке трапилось 17 квітня 2018 року внаслідок прориву води у квартирі №334, у квартирі №327 було виявлені темні плями на шпалерах стін у спальні, вітальні, кухні та коридорі, після демонтажу яких виявлено грибок на поверхні коркової підкладки та паркетних дошках (а.с.11). Згідно Звіту №59/18 (визначення розміру матеріальних збитків) від 01 серпня 2018р., складеного ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, спричиненого залиттям належної позивачці на праві власності квартири становить 145 079 грн. (а.с47-53). Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. У відповідності зі ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Відповідно до ч.1 ст.10 ЖК України громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством. Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 24 січня 2006 року №45, власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян. Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. У ч.2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Так, відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов`язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода та упущена вигода) відшкодовується в повному обсязі. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачапокладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач у свою чергу повинен довести наявність шкоди та її розмір. Статтею 1192 ЦК України визначені способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Факт залиття належної позивачці квартири з вини відповідача та розмір завданої шкоди підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: актом про залиття від 30 квітня 2018 року, актом від 26 травня 2018 року, з яких слідує, що залиття сталось внаслідок прориву води у квартирі відповідача, та Звітом про оцінку збитків від 01 серпня 2018 року, який складений оцінювачем ОСОБА_5 . Висновки даного Звіту сумнівів у колегії суддів не викликають, оскільки підтверджуються зібраними у справі доказами й відповідачем не спростовані. Відповідачем також не спростовано презумпцію його вини у заподіянні шкоди позивачціта не надано доказів того, що шкода була спричинена саме не з йоговини або розмір заподіяної матеріальної шкоди є завищеним. Відповідно до ч.ч.1, 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Частина 2 вказаної статті передбачає, що моральна шкода, крім іншого полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь ОСОБА_3 , то суд правильно врахував конкретні обставини справи, характер та тривалість заподіяних позивачці внаслідок пошкодження майна з вини відповідача моральних страждань та хвилювань, необхідність втрачати час та кошти на відновлення порушеного права, та з урахуванням вимог розумності й справедливості, вірно визначив розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 3000 грн., частково задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині. За проведення оцінки матеріальних збитків після залиття квартири позивачкою було сплачено ФОП ОСОБА_5 3500 грн., що підтверджується квитанцією №888556 від 01.09.2018 року (т.1 а.с.46),а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат, пов`язаних з розглядом справи. Суд повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну оцінку та дійшов до правильного висновку про те, що позивачка довела наявність завданої їй матеріальної шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття її квартири, в зв`язку з чим суд обгрунтовано відшкодував з відповідача завдані позивачці матеріальні збитки, спричинені залиттям квартири, та стягнув на користь позивачки моральну шкоду, судовий збір й витрати на проведення дослідження, задовольнивши позов ОСОБА_3 частково. Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги про те, що акти про залиття від 30 квітня 2018 року та від 26.05.2018 р. є неналежним доказом, оскільки не повністю відповідає встановленій формі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком №

4. Згідно Додатку №4 в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Як вбачається з актів від 30 квітня 2018 року та від 26.05.2018 р., вони за формою та змістом відповідають вимогам вказаного Додатку №4. Доказів того, що залиття належної позивачці квартири відбулося з вини інших осіб, зокрема Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», та як наслідок відповідальність за спричинену шкоду має бути покладена не на відповідача, останнім суду не надано. Будь-яких доказів на спростування зазначених у актах відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень апелянтне надав. При цьому, обов`язкового складення акту безпосередньо у момент залиття Правила не вимагають. Доводиапеляційної скарги про те, що вказані акти про залиття не є належними доказами у справі, зводяться до незгоди відповідачаіз письмовими доказами, оцінка яким була правильно надана судом першої інстанції. Крім того, з листа-відповіді ОСББ «Брест-Литовське», наданої адвокату Цуперяка В.П., слідує, що 17 квітня 2018 року сталось залиття квартир 334, 326, 327 та інших в будинку АДРЕСА_7 . Оскільки ніхто не із сусідів не пред`являв претензій до власника квартири №324 , з якої сталось залиття, акти про затоплення вказаних квартир не складалися, так як винуватець затоплення компенсував затрати всім потерпілим за домовленістю. І лише 29 квітня 2018 року до диспетчера ОСББ «Брест-Литовське» надійшло звернення ОСОБА_3 щодо затоплення її квартири, яка наполягала на складенні акту про затоплення, тому такий акт був складений. Є неспроможними й посилання відповідача на те, що звіт ФОП ОСОБА_5 не є належним доказом, оскільки відповідач не спростував належними та достовірними доказами відсутність своєї вини у залитті квартири позивачки, а також не надав суду переконливих доказів, які б свідчили про те, що розмір матеріальної шкоди, що визначений у Звіті спеціаліста, є завищеним. Відповідачем було заявлено суду письмове клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проте в подальшому він відмовився від проведення вказаної експертизи. Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачка не надала належних доказів про розмір понесених нею витрат, пов`язаних з проведенням оцінки вартості заподіяної шкоди, спростовуються копією квитанції №888556 від 01.09.2018 року (а.с.46). Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повна постанова виготовлена 22 червня 2020 року. Головуючий: судді: