LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС826/10460/16

від 24.06.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/10460/16 за позовом ОСО…

УХВАЛА 24 червня 2020 року Київ справа №826/10460/16 адміністративне провадження №К/9901/14160/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/10460/16 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, позов задовольнив частково: - визнав протиправним та скасував наказ прокуратури Київської області від 1 липня 2016 року №375к про звільнення позивача із займаної посади; - поновив позивача на посаді, з якої його було звільнено; - стягнув з прокуратури Київської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 70 478,70 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Постановою Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді (роботі) скасовано та в цій частині направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині вказані судові рішення залишено без змін. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14 січня 2020 року відмовив у задоволенні позову в частині позовних вимог про поновлення позивача на посаді. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 квітня 2020 року скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив частково позов в частині позовних вимог про поновлення позивача на посаді: - поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою прокуратури Київської області. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині таких позовних вимог відмовив. 4 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення до постанови суду апеляційної інстанції від 28 квітня 2020 року, в якій він просив суд зобов`язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 2 листопада 2016 року по 20 листопада 2017 року відповідно до статті 235 КЗпП України, постанови КМУ №100, довідки прокуратури Київської області від 1 вересня 2016 року №18ф-359. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/10460/16 та прийняти рішення про задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по фактичний день поновлення на роботі. Щодо оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року Верховний Суд зазначає наступне. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 28 квітня 2020 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу 4 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом з цим, клопотання про поновлення строку касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року із зазначенням поважних підстав пропуску такого строку в матеріалах касаційної скарги відсутнє. За таких обставин, Верховний Суд пропонує надати клопотання про поновлення строку касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року із зазначенням підстав та наданням відповідних доказів (наприклад, копію конверта з апеляційного суду з відповідним штрих-кодовим ідентифікатором або копію розписки про отримання копії оскаржуваного судового рішення), які б підтверджували поважність причин пропуску строку касаційного оскарження. Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Всупереч вказаному, скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та не виклав відповідних обґрунтувань. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, де вказати підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/10460/16 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко М.М. Яковенко, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»