Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.001678

УХВАЛА 22 червня 2020 року Київ справа №1.380.2019.001678 адміністративне провадження №К/9901/13992/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі -Офіс ВПП ДПС) (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) (далі -Офіс ВПП ДФС) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Корпорація «КРТ» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 29.05.2020 Офіс ВПП ДПС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020. За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги. Касаційна скарга Офісу ВПП ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. В касаційній скарзі Офіс ВПП ДПС, як підставу касаційного оскарження зазначає пункт другий частини четвертої статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Обґрунтовуючи наявність такої підстави, Офіс ВПП ДПС вказує на те, що суд апеляційної інстанції послався на висновок Верховного Суду в постанові від 06.02.2020 у справі №821/543/16, тоді як такий висновок Верховного Суду не прийнятний у цій справі з огляду на неподібність правовідносин. Відповідно до положень норми пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС підставою для касаційного оскарження є обґрунтований довід особи, яка має право оскарження судового рішення, про необхідність відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, тобто обґрунтовані сумніви щодо правильності такого висновку, а не безпідставне застосування судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду, правильність якого особою, що подає касаційну скаргу не ставиться під сумнів. Неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою для касаційного оскарження за пунктами 1, 3 або 4 частини четвертої статті 328 КАС в залежності від змісту висновків суду апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Крім того, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі.. Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. Абзацами першим частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0006864809, яким ТОВ «Корпорація КРТ» визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 37 201 090,02 грн) та немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0006854809 про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 686 706,67 грн). Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою- підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 42 040,00 грн (2 102,00 грн х 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). У той же час згідно з доданим до касаційної скарги платіжним дорученням від 25.05.2020 №538 скаржник сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 38 420,00 грн, що не відповідає вище наведеним нормам Закону України №3674-VI. Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі. Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду