Ухвала КАС ВС № 805/2788/18-а

УХВАЛА 01 червня 2020 року Київ справа №805/2788/18-а адміністративне провадження №К/9901/12615/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП ДПС) (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) (далі - Офіс ВПП ДФС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Авдіївський коксохімічний завод» до Офісу ВПП ДФС, Державної казначейської служби України про зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: 08.05.2020 Офіс ВПП ДПС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019. Касаційна скарга Офісу ВПП ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329, пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС), згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. В касаційній скарзі як підставу касаційно оскарження Офіс ВПП ДПС зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС: суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Як на приклад іншого правозастосування Офіс ВПП ДПС вказує постанови Верховного Суду України від 16.09.2015 (справа №2а-0570/17001/2012), від 17.11.2015 (справа №2а-18442/11/12670), від 02.12.2015 (справа №826/17403/14), від 20.04.2016 (справа №826/167/96/14), від 07.03.2017 (справа №820/19449/14) в яких зроблено висновок, що відшкодування платнику ПДВ надмірно сплаченої суми податку (бюджетне відшкодування) здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 відійшла від висновку Верховного Суду України щодо застосування зазначеної норми при виборі способу захисту права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування надміру сплаченої суми ПДВ, який був зроблений Верховним Судом України в наведених постановах. Відтак, зазначені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі. Окрім того, відповідно до частини першої статті 329 КАС касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк. Повний текст постанови апеляційного суду, касаційного перегляду якої стосується касаційна скарга, виготовлено 19.11.2019, а отже останнім днем строку її касаційного оскарження є 20.12.2019, тоді як касаційна скарга надіслана до Верховного Суду 08.05.2020 (відповідно до штемпеля на поштовому конверті). Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 з обґрунтуванням причин пропуску такого строку, скаржником не заявлено. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Скаржник документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до суду не надав. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2018 відкрито провадження у цій адміністративній справі. За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимогу майнового характеру (про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» відшкодування податку на додану вартість узгоджену суму бюджетного відшкодування ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за вересень 2014 року в розмірі 3 727 433,00 грн) та одну вимогу не майнового характеру. Абзацом першим частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою- підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлений у розмірі 1762,00 грн. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 42 040,00 грн (3 727 433,00 грн х 1,5%) + 1762,00 грн) х 200%). Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження таких обставин, уточнену касаційну скаргу, із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі. Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду