LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС1.380.2019.001678

від 04.09.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.1…

УХВАЛА 04 вересня 2020 року м. Київ справа № 1.380.2019.001678 адміністративне провадження № К/9901/20643/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 1.380.2019.001678 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 17.08.2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 1.380.2019.001678 (направлена до суду поштою 13.08.2020 року). В касаційній скарзі посилались на те, що процесуальний строк на подання касаційної скарги продовжуються Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Скаржником у касаційній скарзі не наведено підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. До того ж суд звертає увагу, що як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та з програми ДСС (Діловодство спеціалізованого суду), скаржник вже двічі звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою у даній справі, яку ухвалами Верховного Суду від 27.04.2020 року (провадження К/9901/10413/20) та від 03.08.2020 року № 1.380.2019.001678 (провадження К/9901/13992/20) було повернуто скаржнику, оскільки остання не містила обґрунтованих підстав касаційного оскарження. Звертаючись втретє з касаційною скаргою відповідач не вказав підстав на касаційного оскарження, жодним чином не виправивши зазначені судами недоліки касаційної скарги при зверненні останнього вперше та вдруге. Текст касаційної скарги практично дублює попередні касаційні скарги, складається з опису фактичних обставин справи та цитувань положень податкового законодавства та не містить обґрунтованих доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Доводи касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, але в розрізі вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 1.380.2019.001678 повернути скаржнику. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Васильєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»