Постанова 4855 № 320/2749/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2749/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Пономаренко О.В., За участю позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Охріменко В.В., представника відповідача: Смірнової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просила суд: визнати незаконним та скасувати припис «Про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону» №1428 від 17.05.2019 винесений на підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.05.2018, в частині вимоги про усунення порушення вимог абзацу 6 частини другої ст.58 Закону України «Про запобігання корупції». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки позивач своєчасно, у визначений відповідно до законодавства строк, надала згоду на проведення спеціальної перевірки. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано припис «Про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону» № 1428 від 17.05.2019, внесений на підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.05.2018, в частині вимоги про усунення порушення вимог абзацу шостого частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції». В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач, після обрання її на посаду секретаря міської ради 21.11.2018 повинна була надати згоду на проведення спеціальної перевірки протягом трьох днів, тобто до 26.11.2018 включно. Враховуючи, що таку згоду ОСОБА_1 надала лише 28.11.2018, вказане свідчить про порушення останньою абзацу 6 частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції». Звертає увагу, що обов`язковою передумовою призначення особи на відповідну посаду, є надання згоди на проведення спеціальної перевірки відносно неї. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що оскільки лише з 28.11.2018 ОСОБА_1 вважається такою, що приступила до виконання обов`язків секретаря міської ради і лише з цієї дати вона зобов`язана була подати документи для проведення спеціальної перевірки. Вказує, що згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ ОСОБА_1 лише з 28.11.2018 стала керівником виконавчого органу Української міської ради Обухівського району Київської області. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні 30-ї сесії Української міської ради VII скликання, що відбулась 21 вересня 2017 року міський голова м. Українка ОСОБА_2 звернувся до депутатського корпусу із особистою заявою про дострокове складання ним повноважень за власним бажанням. Того ж дня, дана заява була розглянута та прийнято рішення «Про дострокове припинення повноважень Українського міського голови», згідно пункту 2 якого вирішено припинити достроково повноваження міського голови м. Українка ОСОБА_2 30 жовтня 2017 року. Починаючи із 30 жовтня 2017 року у відповідності до частини другої статті 42 та пункту 1 частини третьої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тимчасово здійснювати повноваження Українського міського голови розпочала секретар Української міської ради - ОСОБА_4. Втім, 14 листопада 2018 року, на засіданні 49-ї позачергової сесії Української міської ради VII скликання, розглянувши особисту заяву секретаря Української міської ради ОСОБА_4 про дострокове припинення повноважень секретаря за власним бажанням, у відповідності до частини п`ятої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було прийнято рішення «Про дострокове припинення повноважень секретаря Української міської ради Обухівського району Київської області VII скликання ОСОБА_4 та звільнення її з посади» з 14 листопада 2018 року. 21 листопада 2018 року на засіданні 50-ї позачергової сесії Української міської ради VII скликання прийнято рішення «Про обрання секретарем Української міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1». Даним рішенням вирішено: 1) обрати секретарем Української міської ради Обухівського району Київської області VІІ скликання ОСОБА_1 з 21 листопада 2018 року; 2) ввести ОСОБА_1 до складу виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області; 3) посадовим особам, відповідальним за кадрову роботу в Українській міській раді Обухівського району Київської області оформити працевлаштування ОСОБА_1 відповідно до законодавства про працю; 4) головному бухгалтеру виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Ніколаєвій Ірині Борисівні взяти до відома інформацію про працевлаштування ОСОБА_1 для нарахування заробітної плати відповідно до чинного законодавства України; 5) контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, законності, охорони громадського порядку, захисту прав і законних інтересів громадян, соціального захисту населення та антикорупційної діяльності Української міської ради Обухівського району Київської області. Як наслідок, 28 листопада 2018 року виконавчим комітетом Української міської ради видано розпорядження № 165-к «Про призначення ОСОБА_1 на посаду секретаря Української міської ради» з 28.11.2018. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20.07.2005, остання до 27.11.2018 (включно) працювала доцентом кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та 27.11.2018 в її трудову книжку було внесено запис про її звільнення з займаної посади. Крім того, в трудовій книжці позивача також зазначено, що 28.11.2018 її призначено на посаду секретаря Української міської ради, 28.11.2018 останньою прийнято Присягу посадової особи місцевого самоврядування та 28.11.2018 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п`ятої категорії посад. При цьому, згідно з витягів з ЄДРЮОФОПГФ станом на 21.11.2018, 22.11.2018 та 27.11.2018 у виконавчому комітеті Української міської ради підписантом та керівником з 30.10.2017 зазначено ОСОБА_4 та згідно з витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 31.05.2019 у виконавчому комітеті Української міської ради з 28.11.2018 керівником та підписантом зазначено вже ОСОБА_1 . Уповноваженими особами Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до направлення від 01 квітня 2019 року №20-11/31/19 з 08 квітня по 07 травня 2019 року включно проведено позапланову перевірку дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в Українській міській раді Обухівського району Київської області щодо можливих порушень вимог Закону в частині організації проведення спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 , обраної секретарем Української міської ради. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 травня 2019 року № 1428 секретарю Української міської ради ОСОБА_1 (тимчасово здійснює повноваження Українського міського голови згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») внесено припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону 17 травня 2019 року № 1428. Згідно з вказаним приписом №1428 від 17.05.2019 відповідач вимагав: усунути порушення вимог абзацу шостого частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції», ініціювати проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню посадовими особами Української міської ради Обухівського району Київської області вимог частин другої та третьої статті 57, частини третьої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами проведеного службового розслідування вжити заходів у встановленому законом порядку. 31 травня 2019 року виконавчим комітетом Української міської ради винесено розпорядження №119 за підписом секретаря міської ради ОСОБА_1 «Про проведення службового розслідування». Відповідно до даного розпорядження, на виконання припису Національного агентства з питань запобігання корупції (вхідний №1193/0/1-19 від 23.05.2019) створено комісію з проведення службового розслідування та зобов`язано комісію в період з 31.05.2019 по 29.07.2019 здійснити перевірку фактів та з`ясувати всі обставини, що сприяли порушенню посадовими особами Української міської ради вимог законодавства. У подальшому, листом виконавчого комітету Української міської ради від 05.06.2019 вих.№1260/0/3-19 за підписом ОСОБА_1 повідомлено Департамент організації із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, що на виконання припису Національного агентства про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону №1428 від 17.05.2019, видано розпорядження №119 від 31.05.2019 «Про проведення службового розслідування» та про результати проведення службового розслідування буде повідомлено додатково. Щодо виконання припису в частині усунення порушень вимог абз.6 частини другої ст.58 Закону України «Про запобігання корупції», повідомлено, що дана вимога оскаржується в суді і по результатам оскарження відбудеться подальший розгляд згідно чинного законодавства. Після прийняття виконавчим комітетом Української міської ради розпорядження від 31.05.2019 №119 про проведення службового розслідування, відповідною комісією було проведено службове розслідування та складено наступні документи: - протокол від 26.07.2019 засідання комісії з проведення службового розслідування на виконання припису Національного агентства з питань запобігання корупції №1428 від 17.05.2019; - службову записку заступника міського голови І.В. Карасьова; - відібрані пояснення головного спеціаліста з кадрових питань та кадрового обліку О.В. Кондратенко; - протокол від 16.08.2019 засідання комісії з проведення службового розслідування на виконання припису Національного агентства з питань запобігання корупції №1428 від 17.05.2019; - акт про результати проведення службового розслідування від 16.08.2019, в якому зазначено, що комісією прийнято рішення про завершення проведення службового розслідування у зв`язку з відсутністю правових підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Не погоджуючись з приписом відповідача в частині вимоги про усунення порушення вимог абзацу 6 частини другої ст.58 Закону України «Про запобігання корупції», та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що строк виникнення обов`язку надати згоду на проведення спеціальної перевірки пов`язується саме із моментом призначення на посаду розпорядженням голови і прийняттям присяги, а не з моментом обрання її секретарем ради на сесії, тому надавши згоду на проведення спеціальної перевірки 28.11.2018, позивач не порушила визначений частини другої ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» строк, що свідчить про наявність підстав для скасування прпису у цій частині. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування встановлено Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до абз.4 статті 10 вищевказаного Закону прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради здійснюється шляхом затвердження відповідною радою. Згідно з абз.3 статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є в тому числі виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою. Абзацом третім статті 5 вказаного Закону визначено, що стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону, а також стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзаці четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції». Тобто, стосовно особи, обраної відповідною радою на виборну посаду в органі місцевого самоврядування в обов`язковому порядку за її згодою проводиться спеціальна перевірка у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку. Так, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції». Згідно абзаців 1 та 8 частини першої статті 56 вказаного Закону стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто. При цьому, рішенням Національного агентства України від 17 червня 2016 року №2 затверджено Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків (далі -Перелік посад). Згідно п. 6 Переліку посад до посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків належать посади секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад. Частиною другою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені в частині першій статті 56 цього Закону, подають передбачені цією частиною статті документи для проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження. У той же час, згідно абзацу 6 частини другої статті 58 вказаного Закону повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 цього Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений цим Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки. Таким чином, проведення спеціальної перевірки Національним агентством передбачає певну процедуру, для початку якої особа, яка претендує на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, має подати протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження на посаду, згоду на проведення такої перевірки відносно неї. При цьому, відповідно до статті 12 Закону №1700-VII Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має в тому числі право проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм, вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом. Припис Національного агентства є обов`язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 травня 2019 року № 1428 секретарю Української міської ради ОСОБА_1 (тимчасово здійснює повноваження Українського міського голови згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») внесено припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону 17 травня 2019 року № 1428, згідно якого відповідач вимагав, зокрема: усунути порушення вимог абзацу шостого частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції». Так, матеріали справи свідчать про те, що рішенням Української міської ради від 21.11.2018 ОСОБА_1 обрано секретарем Української міської ради Обухівського району Київської області VІІ скликання з 21.11.2018, та введено останню до складу виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області. У подальшому, виконавчий комітет Української міської ради від 28.11.2018 виніс розпорядження №165-к «Про призначення ОСОБА_1 на посаду секретаря Української міської ради», чим фактично затвердив позивача на даній посаді. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обов`язок на подачу згоди на проведення спеціальної перевірки у позивача виник саме з моменту її затвердження на посаді, тобто з моменту прийняття виконавчим комітетом Української міської ради розпорядження від 28.11.2018 №165-к «Про призначення ОСОБА_1 на посаду секретаря Української міської ради». При цьому, згоду на проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 подала 28.11.2018, тобто протягом трьох робочих днів з дня відповідного затвердження (до 03.12.2018 включно), тому строк для подачі такої згоди позивачем пропущено не було. Вказані обставини спростовують доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 в порушення вимог частини другої ст.57 Закону України надала згоду на проведення спеціальної перевірки з порушенням визначеного цією статтею Закону строку. Слід також наголосити, що відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 21.11.2018, 22.11.2018 та 27.11.2018 у виконавчому комітеті Української міської ради підписантом та керівником з 30.10.2017 було зазначено ОСОБА_4 та лише з 28.11.2018 керівником та підписантом виконавчого комітету Української міської ради зазначено ОСОБА_1 . Тобто, лише з 28.11.2018 ОСОБА_1 була наділена повноваженнями як секретаря виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області. Посилання суду першої інстанції на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №320/3412/19 вважає інформативним, так як суд апеляційної інстанції приймаючи вказане рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до секретаря Української міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1, третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції про встановлення відсутності у ОСОБА_1 компетенції (повноважень) секретаря Української міської ради Обухівського району Київської області з 27.11.2018, не встановлював факту наявності чи відсутності у ОСОБА_1 компетенції (повноважень) секретаря Української міської ради Обухівського району Київської області, а виходив з того, що повноваження секретаря міської ради стосуються виключно організації та забезпечення діяльності ради та її виконавчих органів, а не діяльності депутатів, тому у позивачів було відсутнє право на звернення до суду з такми позовом. Слід зазначити, що ОСОБА_1 , відповідно до записів з її трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.2005, до 27.11.2018 (включно) працювала доцентом кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (адміністративна посада) та 27.11.2018 в трудову книжку внесено запис про її звільнення. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 розірвала трудовий договір із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 27 листопада 2018 року, тому призначення на посаду секретаря міської ради відбулось 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 , а не 21 листопада 2018 року, коли її було обрано секретарем міської ради, що відповідає положенням Кодексу законів про працю України. При цьому, відповідно до частини другої ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Таким чином, з 21 листопада 2018 року позивач фактично не обіймала посаду секретаря міської ради, подати відповідну заяву у визначені строки вона об`єктивно не могла, так як здійснювала обов`язки доцента кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Колегія суддів наголошує, що згідно частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою. Тобто, у даному випадку посада секретаря сільської ради є посадою, на яку ця особа призначається відповідною радою. У той же час, статтею 11 вказаного Закону визначено, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону - посади сільського, селищного, міського голови, старости), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу. Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги. Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги. Таким чином, особа, яка вперше вступає на службу до органу місцевого самоврядування має скласти Присягу посадової особи органу місцевого самоврядування. З огляду на вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що строк виникнення обов`язку надати згоду на проведення спеціальної перевірки пов`язується саме із моментом призначення на посаду секретаря відповідної ради розпорядженням голови і прийняттям Присяги цієї особи, а не з моментом обрання її секретарем ради на відповідній сесії. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, надавши згоду на проведення спеціальної перевірки 28.11.2018, тобто з моменту призначення її на посаду секретаря ради згідно розпорядження «Про призначення ОСОБА_1 на посаду секретаря Української міської ради» №165-к від 28.11.2018, прийняттям 28.11.2018 Присяги та присвоєння відповідного рангу посадової особи місцевого самоврядування, не порушила визначений частиною другою ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» строк. Доводи апелянта про можливість застосування до позивача вимог абзацу шостого частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції», тобто дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 так як остання не подала у визначений статтею 57 вказаного Закону строк згоду на проведення спеціальної перевірки колегія суддів відхиляє, враховуючи вищевикладені обставини та те, що позивач заперечувала факт уникнення обов`язку від подачі такої заяви, та пояснила, що відповідна згода була надана 28.11.2018, тобто у день, коли вона була призначена на посаду секретаря. При цьому, слід звернути увагу на пункти 310-315 рішення у справі «Полях та інші проти України» (Case of Polyakh and others v. Ukraine) (заяви № 58812/15 та 4 інші, 17 жовтня 2019 року) у яких Європейський Суд з прав людини, досліджуючи питання щодо пропорційності звільнення заявника з посади у зв`язку з неподанням заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», зауважив на такому: «Четвертого заявника звільнили та застосували до нього обмежувальні заходи, передбачені Законом «Про очищення влади», через подання ним заяви про незастосування до нього Закону «Про очищення влади» із чотириденним запізненням. Однак, у вказаній справі Суд зауважив, що якщо передбачені Законом України «Про очищення влади» заходи були застосовані до заявника лише через подання заяви з чотириденним запізненням, навіть якщо в іншому випадку ці заходи до нього не були би застосовні, Суд не може зрозуміти, як такі серйозні заходи могли вважатися пропорційними тривіальному характеру проступку заявника. Суд не може зрозуміти, як застосування такого серйозного обмежувального заходу через незначну затримку у поданні такої технічної заяви могло вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Таким чином, застосування такого заходу, як звільнення із служби з підстави, передбаченої абзацом першим частини третьої статті 4 Закону України «Про очищення влади», не є ані пропорційним, ані необхідним у демократичному суспільстві, та створює передумови для порушення з боку України міжнародних зобов`язань за статтею 8 Конвенції. Посилання апелянта на висновки, висловлені Верховним Судом у справі №300/346/19 від 29.01.2019 та Івано-Франківського апеляційного адміністративного суду у справі №353/722/18 від 28.11.2018 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки правовідносини у вказаній справі та даній справі не містять ознак подібності з огляду на те, що так як у даній справі особа призначалася на посаду державної служби вперше. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи, тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук