Ухвала Велика Палата ВС № 333/6816/17

У Х В А Л А 18 червня 2020 року м. Київ Справа № 333/6816/17 Провадження № 14-87цс20 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Лященко Н. П., суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г., перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України (далі - ДАСУ), головного державного фінансового інспектора ДАСУ Павлової Оксани Володимирівни, Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - КУ «ЗОКЛ») про визнання інформації недостовірною та відкликання довідки за касаційною скаргою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - САП) на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 лютого 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2019 року, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: визнати недостовірними відомості відносно нього, які містяться у довідці головного державного фінансового інспектора ДАСУ Павлової О. В. від 19 червня 2017 року (без номера) складеної за результатами перевірки дотримання законодавства Запорізькою обласною державною адміністрацією (далі - Запорізька ОДА) та КУ «ЗОКЛ» при проведенні закупівельних процедур, а саме: на сторінці 2 в передостанньому абзаці, в другому реченні зазначено «...копії платіжних доручень... та від 26 жовтня 2012 року № 44017 на суму 13 000 000 грн з відміткою Управління державного казначейства у Комунарському районі міста Запоріжжя...»; на сторінці 4 в останньому абзаці «...Проведеною перевіркою встановлено розбіжність між Наказом № 703 та Наказом № 703а в частині типу/класу автомобілів...»; на сторінці 5 в 7 абзаці друге речення «... протокол № 149 містить інформацію із протоколу №150, який складено одного дня 10 жовтня 2012 року , але за часом складено пізніше. ...»; на сторінці 6 в 6 абзаці друге речення «... протокол № 150 містить інформацію із протоколу № 151, який складено одного дня - 10 жовтня 2012, але за часом складено пізніше...»; на сторінці 6 в 3 абзаці «...протокол № 151: ОСОБА_2 (був присутнім на засіданні, але не підписував протокол)...»; на сторінці 6 в 7 абзаці «...протокол № 150 підписали наступні члени комітету з конкурсних торгів, а саме: ОСОБА_2 (був присутнім на засіданні, але не підписував протокол)...»; на сторінці 7 в 6 абзаці «...У тексті протоколів № № 150 та 151 вказано, що ОСОБА_2 (голова комітету з конкурсних торгів) був присутнім на даних засіданнях разом з іншими членами комітету з конкурсних торгів. Однак, протоколи № № 150 та 151 ним не підписані. ...»; на сторінці 7 в 8 абзаці «... У матеріалах кримінального провадження відсутня інформація та/або пояснення щодо відсутності підпису голови комітету з конкурсних торгів Лобікова Д. В. у протоколах № № 150 та 151. ...»; на сторінці 8 в 1 абзаці: «... проведеною перевіркою встановлено порушення вимог частини 5 статті 11 Закону України № 2289 в частині обов`язкового підпису протоколів засідань комітету з конкурсних торгів, всіма членами присутніми на засіданнях...»; на сторінці 17 зазначено «... порушено вимоги частини 1 статті 39 Закону України № 2289 в частині... вимог частини 5 статті 11 Закону України № 2289 в частині обов`язкового підпису протоколів засідань комітету з конкурсних торгів, всіма членами присутніми на засіданнях;...»; на сторінці 17 «... в порушення умов договору укладеного лікарнею з ТОВ «ТФК «ЛАЗ» № 40ТБ/12 від 23 жовтня 2012 та статей 682, 683 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) поставлені автомобілі «АШМД-С-4/1 (Renault Master МАР4СЕ)-01 Типу А» не відповідають умовам договору...»; на сторінці 17 «... лікарнею в повному обсязі оплачено факт поставки автомобілів, що призвело до втрат фінансових ресурсів в частині незаконного перерахування коштів місцевого бюджету на загальну суму 13 000 000 грн. ...»; зобов`язати ДАСУ відкликати вказану довідку не пізніше наступного дня з дати набрання законної сили рішенням у цій справі; вирішити питання про розподіл судових витрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є керівником КУ «ЗОКЛ». 19 червня 2017 року головним державним фінансовим інспектором ДАСУ Павловою О. В. прийнято участь у перевірці дотримання Запорізькою ОДА та КУ «ЗОКЛ» законодавства України при проведенні закупівельних процедур. Перевірку проведено на підставі документів, наданих САП за період з 1 січня по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки головним державним інспектором ДАСУ Павловою О. В. складено довідку від 19 червня 2017 року, в якій, на його думку, наявні твердження, що містять недостовірну інформацію. Вважає, що вказані у довідці висловлювання є неправдивими та дають підстави вважати, що КУ «ЗОКЛ» в його особі як керівника провела закупівлю товарів та уклала низку договорів, які не мали економічного обґрунтування, проведені з порушенням чинного законодавства України та призвели до витрат грошових коштів з місцевого бюджету. За такими вказаними відомостями у необмеженого кола осіб склалася негативна думка відносно нього як особи, яка вчинила протиправні дії, що призвели до значних матеріальних збитків. Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 лютого 2018 року допустив прокурора САП до участі в справі. Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зазначені позивачем відомості, які містяться в довідці головного державного фінансового інспектора ДАСУ Павлової О. В. від 19 червня 2017 року, є такими, що не відповідають дійсності, носять негативний характер, чим порушуються особисті немайнові права позивача, однак ці відомості не були поширені, оскільки направлені до правоохоронного органу в межах кримінального провадження. Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено з інших правових підстав. Мотивуючи судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що висловлювання у довідці взагалі не містять згадування позивача, зокрема, і як керівника КУ «ЗОКЛ». Головний державний фінансовий інспектор ДАСУ Павлова О. В. була залучена як спеціаліст для аналізу матеріалів кримінального провадження за зверненням старшого групи прокурорів під час здійснення САП процесуального керівництва у кримінальному провадженні Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за фактом вчинення службовими особами Запорізької ОДА та КУ «ЗОКЛ» кримінальних правопорушень у ході здійснення державних закупівель медичного транспорту та обладнання. Участь посадової особи ДАСУ як спеціаліста у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, необхідна для використання її спеціальних знань, та за наслідками таких перевірок спеціалістом надається довідкова інформація, яка оформлюється відповідною довідкою, а не актом ревізії чи висновком. Ця довідка спрямовується виключно до правоохоронного органу, яким проводиться досудове розслідування у кримінальному провадження. Крім того, збереження наданої у кримінальному провадженні інформації гарантується таким інститутом як таємниця досудового розслідування. Тому суд правильно визнав, що факту поширення зазначеної позивачем інформації, що міститься у довідці, не відбулося. У цьому випадку джерелом вказаної інформації є довідка аудитора як спеціаліста, складена у межах кримінального провадження. Відомості з документа у вигляді довідки аудиторської служби могли б бути предметом аналізу на достовірність, оскільки такий документ не складений як акт ревізії чи висновок перевірки, але за умови, що такий документ не є отриманим та долученим в межах кримінального провадження, що надає йому зовсім іншого статусу. При цьому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки позов заявлено щодо правовідносин, які мають розглядатися за правилами цивільного судочинства. Не погодившись із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, САПу серпні 2019 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Комунарського районного суд міста Запоріжжя від 15 лютого 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2019 року і закрити провадження у справі. Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач оскаржує дії головного державного фінансового інспектора ДАСУ, вчинені у кримінальному провадженні під час збирання стороною обвинувачення доказів. При цьому ОСОБА_1 просить зобов`язати відкликати довідку, складену під час досудового розслідування саме в цьому кримінальному провадженні та визнати недостовірною інформацію за змістом даної довідки. Обставини, які розглядалися у цій справі та у кримінальному провадженні в частині дотримання законодавства Запорізькою ОДА та КУ «ЗОКЛ» під час проведення закупівельних процедур є тотожними та взаємопов`язаними. Довідку долучено як доказ до матеріалів кримінального провадження, в якому направлено обвинувальний акт для розгляду по суті до Комунарського районного суду міста Запоріжжя. Вирішення питання про належність та допустимість вказаної довідки, в тому числі і достовірність викладених у ній відомостей, як доказу у кримінальному провадженні, відповідно до положень статті 87 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є виключною компетенцією судової інстанції під час розгляду кримінальної справи. У зв`язку з цим заявлений у цій справі спір має здійснюватися за правилами кримінального судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю. У вересні 2019 року ДАСУ та головний державний фінансовий інспектор ДАСУ Павлова О. В. подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили її задовольнити. Зазначили, що погоджуються з доводами касаційної скарги САП, що правовідносини, які виникають під час досудового розслідування за своєю природою є кримінально-процесуальними, а отже заявлені у цій справі позивачем вимоги не мають характеру приватно-правових, а тому не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 25 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду. Частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 ЦПК України (частина четверта статті 404 цього Кодексу). Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що судові рішення у цій справі оскаржуються САП з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції, а Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, зокрема можливості розгляду в порядку цивільного судочинства вимог про спростування недостовірної інформації викладеної в документах, долучених до матеріалів кримінального провадження. Крім того, колегія суддів послалась на те, що на розгляді в Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду знаходилися (знаходяться) справи з подібними вимогами, в яких позивачі, серед іншого, просять спростувати інформацію, наведену в підозрах про вчинення кримінального правопорушення, експертних висновках, аудиторських довідках, протоколах інвентаризаційної комісії, тощо, які можуть бути визнані допустимими доказами в іншій справі, зокрема в кримінальній. Зокрема, у справі № 332/293/17 фізична особа звернулась із позовом про спростування недостовірної інформації що міститься в аудиторському звіті Державної фінансової інспекції у Запорізькій області. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 2 жовтня 2019 року, погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, дійшов висновку про те, що позивачем обрано спосіб захисту порушеного права, що не відповідає характеру та природі відносин, які виникли між сторонами цього спору. За правилами статті 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в судовому або адміністративному порядку можуть бути оскаржені дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю. Питання щодо проведення уповноваженими органами державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання державного сектору економіки, складання за його результатами аудиторського звіту та надання зауважень до аудиторського звіту регулюється спеціальними нормами публічного права, а відносини, що виникли між сторонами, засновані на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, тому цивільне законодавство до них не застосовується. Застосування цивільно-правових способів захисту прав та інтересів до відносин, що виникли у публічно-правовій сфері і учасниками яких є сторони вказаного спору, законом не допускається. У розумінні цивільно-правового закону поширена стосовно позивача інформація не є таким видом інформації, що може бути визнана судом недостовірною у порядку захисту цивільних прав та інтересів особи. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджуючись з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права. Висновок про можливість розгляду заявлених вимог в порядку іншого судочинства у постанові не викладено. У справі № 757/4403/16-ц фізична особа звернулась до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, поширеної представниками відповідачів під час спільних брифінгів.Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 3 квітня 2019 року погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, взята з контексту конференції та в ній не йдеться й не стверджується про винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень позивачем, у виступі та відповідях на запитання представників засобів масової інформації лише зазначено, що слідством вивчається питання причетності позивача до участі у протиправних діях, а тому принцип презумпції невинуватості не порушено. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 за позовом фізичної особи до іншої фізичної особи про визнання недійсним договору дарування грошових коштів середі іншого, зроблено висновок про те, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиціального рішення суду для публічних відносин. Зазначений висновок суду касаційної інстанції стосувався закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою державної фіскальної служби з тих підстав, що ця особа не надала доказів порушення її права оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, в той час, як фіскальна служба посилалась на те, що позов заявлено з метою уникнення оподаткування та скасування податкових повідомлень-рішень щодо відповідача. В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року зазначено, що у порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, для яких законом установлено інший порядок оскарження, а Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду не висловлювався щодо можливості спростування інформації викладеної в експертному висновку, складеного в межах досудового розслідування, в порядку, визначеному КПК України. Водночас колегія суддів вважає, що в цивільній справі недопустимою є оцінка достовірності висновку відповідного органу, викладеного в акті перевірки (експертному висновку, аудиторській довідці, протоколі інвентаризаційної комісії, тощо), одержаного в межах досудового розслідування в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення (дисциплінарній справі), оскільки оцінка висновку відповідного органу щодо порушення заявником (іншою особою) вимог законодавства виходить за межі предмету дослідження у справі щодо характеру інформації та компетенції цивільного суду, якому справи кримінальної чи адміністративної юрисдикції не підвідомчі. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду звертає увагу на те, що це нова правова проблема, яка раніше не вирішувалася, а тому її вирішення має надзвичайно важливе значення і є вкрай необхідним. Без правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо можливості розгляду в порядку цивільного судочинства вимог про визнання недостовірною інформації, що викладена в документах, які можуть бути визнані доказами в кримінальному провадженні, правильно сформулювати правову позицію у цій справі є неможливим. А тому справа № 333/6816/17 містить виключну правову проблему і передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні). Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402 - 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України, головного державного фінансового інспектора ДАСУ Павлової Оксани Володимирівни, Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про визнання інформації недостовірною та відкликання довідки за касаційною скаргою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 лютого 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2019 року.

2. Призначити справу № 333/6816/17 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 30 червня 2020 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк Т. О. Анцупова В. В. Британчук Ю. Л. Власов М. І. Гриців Д. А. Гудима В. І. Данішевська Ж. М. Єленіна О. Р. Кібенко Л. М. Лобойко О. Б. Прокопенко В. В. Пророк Л. І. Рогач О. М. Ситнік О. С. Ткачук О. Г. Яновська