Постанова 4851 № 520/10293/19
від 17.06.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 р.Справа № 520/10293/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року (ухвалене суддею Мельниковим Р.В., повний текст якого складено 26.12.2019 р.) по справі № 520/10293/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 144/2181/0/250-19-П від 03.09.2019 р., винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 р. позов задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки оскаржувана постанова відповідача обґрунтована та не підлягає скасуванню. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що за результатами позапланової перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами позапланової перевірки на об`єкті Нежитлова будівля літ. Л-2 по АДРЕСА_1 . Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) на земельній ділянці по АДРЕСА_2 Академіка АДРЕСА_3 , 165-Д, складено акт № 654-А від 27.06.2018 р. Висновками вищевказаного акту перевірки встановлено, що двоповерхова будівля літ. Л-2 має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС1, без набуття права на виконання будівельних робіт, оскільки згідно технічного паспорту наданого до перевірки та виготовленого ДП Земельно-проектне бюро ТОВ АГ Ріелті, інв. справа № 76 від 20.07.2017 р. громадський будинок нежитлова будівля літ. Л-2 по АДРЕСА_1 . Академіка АДРЕСА_3 , 165-Д, загальною площею 148,8 м2, торгівельною площею 74,4 м2, самочинно збудовано у 2012 році, а позивачем не було представлено документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. Л-2, розташованої по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042). Згідно припису № 654-Пр-У від 27.06.2018 р., вказані порушення позивача зобов`язано усунути у строк до 27.08.2018 р., Судовим розглядом встановлено, що на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 666-н від 06.08.2019 р., наказів № 1 від 02.01.2019 р., № 311 від 06.08.2019 р. та перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 27.06.2019 р. № 654-Пр-У, проведено позапланову перевірку об`єкту Нежитлова будівля літ. Л-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) щодо дотримання суб`єктом містобудування Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якого складено акт № 666-А від 21.08.2019 р., яким встановлено, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, вказаних у приписі № 654-Пр-У від 27.06.2018 р. Відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2019 р., яким встановлено, що позивачем порушено пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, а саме не виконання обов`язкового до виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 654-Пр-У від 27.06.2018 р., виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради винесено постанову № 144/2181/0/250-19-П від 03.09.2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної документації, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та накладено штраф у розмірі 30105 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова не обґрунтована та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Відповідно до пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 23.05.2011 р. затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в подальшому Порядок № 533). Згідно із п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Відповідно до п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Згідно із абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, "виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (абз. 3 п. 14 Порядку № 553). Відповідно до п.п. 15-17 Порядку № 553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Згідно із п. 19 Порядку № 553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Відповідно до п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Згідно із п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад. Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 р. затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 244 від 06.04.1995 р. (в подальшому Порядок № 244). Пунктом 16 Порядку № 244 встановлено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Згідно із п. 20 Порядку № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Судовим розглядом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, у зв`язку з невиконанням обов`язкового для виконання припису, який є чинним, оскільки позивачем не оскаржувався. Таким чином, на час винесення оскаржуваної постанови відповідача вимоги припису № 654-Пр-У від 27.06.2018 р. позивачем не усунуті. Висновки суду першої інстанції, що позивачем розпочаті роботи по виконанню вищевказаного припису, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки чинним законодавством передбачено, що суб`єкт містобудування звільняється від відповідальності у разі виконання ним у повному обсязі вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю, а вжиття дій на виконання вимог контролюючого органу, проте, без фактичного виконання не може вважатися належним виконанням вимог припису. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 р. (справа № П811/870/16). Щодо доводів позивача, що акт, який складений за відсутністю товариства, яке перевіряється не може бути підставою для складання протоколу, припису та винесення постанови про накладення на позивача штрафу, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки вказане не свідчить про відсутність події правопорушення та не є підставою для скасування постанови. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови відповідача, оскільки вона обґрунтована та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2020 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко". Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі № 520/10293/19 скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко". Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 22.06.2020 року