Постанова 4851 № 580/1282/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 р.Справа № 580/1282/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18.11.2019 (головуючий суддя 1 інстанції Бакланов Р.В., повний текст рішення складений 18.11.2019, вул. Петропавлівська 2, м. Лебедин, Сумська обл., 42200, по справі № 580/1282/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ), в якому просив суд визнати постанову № 59 від 03.05.2019 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 188-42 КУпАП незаконними та скасувати її. Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 18.11.2019 задоволено адміністративний позов. Постанову головного інспектора будівельного нагляду Білокопитова І.В. від 03.05.2019 №59 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 скасовано. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 188-42 КУпАП закрито. Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора,яка оформляється, вручається (надсилається) керівникам юридичних осіб та фізичним особам (а тому числі керівникам суб`єктів господарювання та фізичним особам-підприємцям) щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Відсутність обмежень строку проведення перевірок з метою виявлення виконання вимог припису відповідача жодним чином не обмежило та не порушило прав позивача, яка не лише мала час для усунення недоліків до 17.07.2014, але й могла розтерміновати виконання припису до 25.02.2015, уникаючи відповідальності за невиконання припису у встановлений строк. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 залишено без руху апеляційну скарку у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 призначено до розгляду клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги в порядку письмового провадження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 закінчено підготовку до розгляду, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 задоволено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Сумському окружному адміністративному суду. Повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи здійснено відповідно до положень ч. 2 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 30.09.2016 №593 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. проведено позапланову перевірку, під час якої встановлено, що у жовтні 2009 року розпочато будівництво гаражу гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 без проектно документації та дозвільних документів на право виконання будівельних робіт. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 03.10.2016 № 593, протокол про адміністративне правопорушення № 593 та видано припис про усунення порушення вимог законодавства № 593 з терміном виконання до 30.03.2017. За результатами позапланової перевірки ОСОБА_1 , згідно постанови № 250 по справі про адміністративне правопорушення від 10.10.2016, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП. На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 08.04.2019 №190 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. проведено позапланову перевірку. За результатами перевірки 19.04.2019 складено акт №190, яким встановлений факт не виконання припису №593 від 03.10.2016. 19 квітня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Білокопитовим І.В. був внесений припис №190 на адресу ОСОБА_1 , щодо зобов`язання останнього ввести у експлуатацію самочинно збудований об`єкт до 19.06.2019, або знести об`єкт самочинного будівництва та складений протокол про адміністративне правопорушення № 190 (а.с.46). Згідно протоколу № 190 від 19.04.2019 зазначене правопорушення передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, а саме не виконання в ході проведення на об`єкті «Будівництво гаража» по АДРЕСА_1 » в м. Лебедині, в присутності Замовника - ОСОБА_1 було встановлено факт не виконання вимог припису №593 від 03.10.2016 в частині самочинного забудованого гаражу..». 03 травня 2019 року Головним інспектором будівельного нагляду Білокопитовим І.В. у м. Суми була розглянута справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про що винесена постанова №59, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП до штрафу у сумі 5100 грн. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог. Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. З урахуванням наведеного, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Фактичною підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 19.07.2019 стало встановлення контролюючим органом факту невиконання обов`язкового для виконання припису в частині не узаконення самочинно збудованого гаражу, чим порушив абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553). За змістом ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Так, згідно з пп. "а" п.3 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553). Відповідно до абз. 2 пп.3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. За змістом п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Відповідно п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Згідно приписів п.п. 15-17 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Відповідно п. 19 Порядку № 553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. За приписами п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Пунктом 14 Порядку № 553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, "виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Приписами Порядку № 244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Згідно з п. 20 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Судовим розглядом встановлено, що оскаржувану постанову № 59 від 03.05.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Сумській обл. у зв`язку з невиконанням обов`язкового для виконання припису № 593 від 03.10.2016, який є чинним. Так, відповідно до припису № 593 від 03.10.2016 позивача зобов`язано привести сумовільно збудований об`єкт будівництва до вимог чинного законодавства, про що повідомити Управління ДАБІ у Сумській обл. до 30.03.2017. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вважав, що були допущені порушення прав позивача щодо можливості надання пояснень відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення № 190, яким встановлено факт невиконання припису № 593 від 03.10.2016, не містить пояснень ОСОБА_1 , а також належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та надання можливості надати пояснення з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності. Досліджуючи під час апеляційного розгляду протокол про адміністративне правопорушення № 190 від 19.04.2019, колегією суддів встановлено, що означений протокол містить підписи ОСОБА_1 про отримання повідомлення про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписом ОСОБА_1. Також зі змісту протоколу вбачається клопотання ОСОБА_1 , в якому останній просив розглядати справу без його участі, написане власноруч і засвідчене підписом. Зазначений протокол містить перелік прав та обов`язків, передбачений ст. 268 КУпАП, з якими було ознайомлено ОСОБА_1., що підтверджується підписом останнього. Будь-яких посилань про ненадання позивачу можливості надати пояснення з приводу притягнення до адміністративної відповідальності, протокол № 190 від 19.04.2019 не містить. Надаючи оцінку правомірності винесення постанови № 59 від 03.05.2019, колегія суддів зазначає наступне. Перевіркою виконання вимог припису № 593 від 03.10.2016 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконав вимоги припису № 593 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.10.2016, а саме% самочинно збудований об`єкт не прийнято в експлуатацію, чим порушено абз.3 п. 14 Порядку № 553 та вимоги ч. 1 ст. 41 "Про регулювання містобудівної діяльності". Досліджуючи під час судового засідання акт та протокол, колегією суддів встановлено, що останні містять детальний опис виявлених порушень. Враховуючи те, що об`єкт в експлуатацію не введено, державна реєстрація права власності на такий об`єкт не проведена, вимоги припису № 593 від 03.10.2016 є не виконаними, колегія суддів притйшла до висновку про те, що підстави для визнання протиправною та скасування постанови № 59 від 03.05.2019 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 188-42 КУпАП незаконними та її скасування відсутні. Щодо посилання позивача на те, що притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП є незаконним та необгрунтованим, так як не виконання вказаного припису, щодо узаконення самовільно збудованого гаражу, виникло не з його вини, так як він багато разів намагався виконати умови припису: отримати у власність або користування земельну ділянку та в подальшому зареєструвати належний позивачу гараж відповідно чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне. З наведених вище обставин, на які посилається сам позивач, вбачається, що суб`єкту містобудування є зрозумілою суть припису (суть виявлених порушень) та ним вчиняються дії з метою усунення виявлених порушень, в той же час, вказана обставина не спростовує факту не виконання вимог цього припису, щодо усунення порушення ч.1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», усунути які саме і вимагалося цим приписом. Крім того, бездіяльність державних органів, до яких звертався позивач з метою виконання зазначеного припису, позивачем не оскаржувалась та не є предметом розгляду в межах цієї справи. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити. Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 листопада 2019 року по справі № 580/1282/19 скасувати. Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 02.03.2020