Постанова 4873 № 910/16834/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" червня 2020 р. Справа№ 910/16834/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Суліма В.В. Гаврилюка О.М. секретар судового засідання: Вайнер Є.І. за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.06.2020 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 (повний текст ухвали складено 10.03.2020) у справі № 910/16834/19 (суддя - Пукшин Л.Г.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" про розподіл судових витрат за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" відповідача-2 Комунального некомерційного підприємства "Третя черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" про визнання відсутності права на укладання договору, визнання недійсним рішень, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" витрати щодо надання професійної правничої допомоги у розмірі 29 280 грн. 00 коп. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що відповідачем-1 надані належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу з розмірі 29 280 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астріум" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/16834/19 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Здраво" у задоволенні вимог про розподіл судових витрат. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права. Скаржник стверджує, що договір №1/2015 "Про надання юридичних послуг" не є договором правової допомоги у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки укладено між двома юридичними особами, жодна з яких не є адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням. Також, вказаним договором не передбачено гонорару адвокатам та адвокати не визнаються сторонами договору. Апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "ЮФ "Анте" отримувало погодження на представництво інтересів ТОВ "Здраво" у справі № 910/16834/19 та уповноваження адвоката Стронського Р.Я. захищати інтереси ТОВ "Здраво". Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач-1 у своєму відзиві, наданому до суду 10.06.2020, зазначає, що ухвала суду прийнята при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін. Крім того, відповідач-1 вказує, що предметом договору є замовлення юридичних послуг у фірми та в адвокатів, оскільки адвокати зазначені як сторони договору. Кошти на професійну правничу допомогу були сплачені ТОВ "Здраво" під час розгляду справи №910/16834/19, вони включають витрати повязані з участю в судових засіданнях, підготовці заяв по суті та заяв з процесуальних питань. Відповідач-1 зазначає, що відповідно до частини 4 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Тобто, залучення адвокатів через ТОВ "Юридична фірма "Анте" відповідає вказаному закону. ТОВ "Здраво" наголошує, що твердження апелянта, що відповідно до звіту Сторонський Р.Я. надав послуги відповідачу-1 в якості юриста, а не адвоката не відповідає дійсності, оскільки Сторонський Р.Я. та Гук А.Р. є одночасно старшим юристом і партнером у класифікації юристів фірми та адвокатами відповідно до статусу у даній справі. Відповідач-1 стверджує, що для підтвердження витрат здійснених за послуги саме адвокатів, ТОВ "Здраво" надавало суду звіт затраченого часу, в якому зазначено процесуальні документи, які готували адвокати. Також, адвокати були присутні на всіх судових засіданнях у справі, що підтверджує їх безпосередню участь у справі, а тому і право відповідача-1 отримувати відшкодування витрат за надані послуги. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 справу №910/16834/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Астріум" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2020, відкрито апеляційне провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 17.06.2020. Явка представників сторін Відповідач-2 у судове засідання, призначене на 17.06.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи. Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача-2 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами. Позиції учасників справи Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Здраво" у задоволенні вимог про розподіл судових витрат. Представник відповідача-1 у судовому засіданні апеляційної інстанції 17.06.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Астріум" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво", Комунального некомерційного підприємства "Третя черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" про визнання відсутнім права на укладення договору, визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" залишено без розгляду. 21.02.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" про розподіл судових витрат, в яких заявник просив стягнути з ТОВ "Астріум" на користь ТОВ "Здраво" витрати щодо надання правничої допомоги у розмірі 29 280 грн. Заява обґрунтована тим, що для надання професійної правничої допомоги у справі №910/16834/19 ТОВ "Здраво" та ТОВ "Юридична фірма "Анте" було залучено адвокатів Гука А.Р. та Сторонського Р.Я., які надавали правничу допомогу, що відображено у звіті затраченого часу та надання послуг. Пославшись на частину 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України відповідач-1 вказав, що у зв`язку із залишенням позовної заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, необґрунтованих дій позивача. У зв`язку з чим, відповідач-1 просив стягнути з позивача витрати щодо надання правничої допомоги у розмірі 29 280 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" витрати щодо надання професійної правничої допомоги у розмірі 29 280 грн. 00 коп. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що відповідачем-1 надані належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу з розмірі 29 280 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України). Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Водночас, за приписами частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву відповідач-1 вказав, що орієнтовна сума судових витрат, які він очікує понести становить 30 000 грн. Частиною 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підтвердження правомірності вимоги про відшкодування витрат на професійну допомогу відповідач-1 долучив до матеріалів справи: договір про надання юридичних послуг № 1/2015 від 16.04.2015; звіт затраченого часу за період з 09.12.2019 по 19.02.2020 на суму 29 280 грн.; рахунок № 20-005 від 03.02.2020 на суму 180 000 грн.; акт наданих послуг № 10 від 20.02.2020 на суму 29 280 грн. та платіжне доручення № 25252 від 11.02.2020 на суму 180 000 грн. Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію об`єднаної палати Верховного Суду наведену у Постанові від 06.12.2019 у справі №910/353/19, в якій зазначено, що частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, у розумінні частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно за клопотанням іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Таким чином, подані відповідачем-1 документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Здраво" (клієнт), Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Анте" (фірма), адвокатом Сторонським Р.Я. та адвокатом Гук А.Р укладено договір про надання юридичних послуг № 1/2015 (далі - договір). Згідно з пунктом 2 договору клієнт замовляє у фірми та адвокатів юридичні послуги та правову допомогу відповідно до умов цього договору або шляхом обміну електронними повідомленнями або усними вказівками клієнта та зобов`язується їх оплачувати, а фірма та адвокати зобов`язуються надавати такі послуги клієнту належним чином. Відповідно до пункту 8 договору вартість послуг розраховується виходячи з часу, витраченого юристами фірми та адвокатами на надання послуг, та на підставі погодинних ставок юридичного персоналу, залученого вірмою для їх надання. Середньозважена ставка однієї години роботи юристів фірми та адвокатів становить 4 800 грн. (з ПДВ). Пунктом 10 договору передбачено, що фірма надає клієнту звіт затраченого часу наданих послуг, який включає час юристів фірми та адвокатів. Оплата рахунків фірми включає оплату послуг адвокатів, які залучені до надання послуг. Фірма та адвокати самостійно визначають умови взаєморозрахунків. Крім того, актом наданих послуг №10 від 20.02.2020 визначено, що на підставі договору № 1/2015 від 16.04.2015 та рахунку на оплату №20-005 від 03.02.2020 виконавцем було надано юридичні послуги/ захист інтересів ТОВ "Здраво" у справі №910/16834/19 у розмірі 29 280 грн. У звіті затраченого часу за період з 09.12.2019 по 20.02.2020 вказано про надання послуг захисту інтересів ТОВ "Здраво" у справі №910/16834/19 Сторонським Р . та Гук А. на суму 29 280 грн. Правовий статус адвокатів Гук А.Р. та Сторонського Р.Я. підтверджено свідоцтвами про право на заняття адвокатською діяльністю №1428 від 11.11.2008 та 4141/10 від 19.05.2010. З матеріалів справи вбачається, що звіт затраченого часу за період з 09.12.2019 по 19.02.2020, рахунок № 20-005 від 03.02.2020 та акт наданих послуг № 10 від 20.02.2020 містять чітке посилання на справу № 910/16834/19. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що адвокати Гук А.Р. та Сторонський Р.Я. приймали участь у судових засіданнях у справі № 910/16834/19, що підтверджує їх безпосередню участь у справі. З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем-1 надано належні та допустимі докази понесення витрат на правову допомогу адвокатів Гук А.Р. та Сторонським Р.Я. щодо захисту інтересів ТОВ "Здраво" у справі №910/16834/19 у розмірі 29 280 грн., що спростовує доводи відповідача про відсутність доказів в підтвердження понесених витрат на правову допомогу. Враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для вирішення спору, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Водночас, позивачем у суді першої інстанції не заявлялось клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, з огляду на надані відповідачем-1 докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, враховуючи, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 позовну заяву позивача залишено без розгляду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, про необхідність ухвалення ухвали про розподіл судових витрат за правилами, передбаченими ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, шляхом їх покладення на позивача. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/16834/19 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/16834/19 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/16834/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/16834/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Астріум".

4. Матеріали справи №910/16834/19 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, у випадках передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 22.06.2020. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді В.В. Сулім О.М. Гаврилюк