Постанова 4824 № 754/1684/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №754/1684/18 Головуючий у І інстанції Лісовська О.В. Провадження №22-ц/824/972/2020 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2020року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИЛА: У березні 2017 року позивач пред`явив в суді названий позов посилаючись на те, що з 16 березня 2001 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . За час шлюбу ними набуто рухоме та нерухоме майно, що є їх спільною сумісною власністю. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 . Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. В останній редакції позову від 21 травня 2018 року просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя майно, а саме: автомобіль «Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за тією ж адресою, квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 ; поділити спільне майно, визнавши за кожним з подружжя право власності по 1/2 його частці. Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 13 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: - автомобіль Mitsubishi Outlander, 2004 року випуску, д\н НОМЕР_1 ; - автомобіль Opel Astra, 2007 року випуску, д\н НОМЕР_2 ; - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, кадастровий номер 3221485485501:01:011:0164; - 1\2 частину квартири АДРЕСА_2 ; - квартиру АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на наступне майно: - Ѕ частину автомобіля Mitsubishi Outlander, 2004 року випуску, д\н НОМЕР_1 ; - Ѕ частину автомобіля Opel Astra, 2007 року випуску, д\н НОМЕР_2 ; - Ѕ частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - Ѕ частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, кадастровий номер 3221485485501:01:011:0164; - ј частину квартири АДРЕСА_2 ; - Ѕ частину квартиру АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 як особа, яка не бралаучасті у справі, але суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. В доводах апеляційної скарги посилається на те, що 18 грудня 2006 року між АКБ «Форум» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір, відповідно до якого АКБ «Форум» надав ОСОБА_1 кредит на придбання нерухомості у сумі 289 966,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, 5 лютого 2008 року між АКБ «Форум» ( первісний кредитор) та ОСОБА_1 (боржник, іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. 5 лютого 2008 року за реєстраційним номером 386 ( далі - «Договір іпотеки») Відповідно до умов Договору іпотеки, ОСОБА_1 передав АКБ «Форум» в іпотеку майно, а саме 5-ти кімнатну квартиру АДРЕСА_5 . В подальшому 18 січня 2016 року ПАТ «Банк Форум» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 42-Ф відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Морган Кепітал» (надалі - ТОВ «ФК Морган Кепітал») право вимоги заборгованості за Кредитним договором, а також на підставі Договору про відступлення прав за Договором іпотеки - первісного іпотекодержателя за Договором іпотеки. Після чого, того ж самого дня, 18 січня 2016 року ТОВ «ФК Морган Кепітал» на підставі договору про відступлення права вимоги відступило ОСОБА_3 право вимоги заборгованості за Кредитним договором, а 21 січня 2016 року також й права первісного іпотекодержателя за Договором іпотеки. Таким чином, у зв'язку з укладенням правочинів щодо відступлення прав вимоги ОСОБА_3 , з 18 січня 2016 року стала новим кредитором по відношенню до ОСОБА_1 за Кредитним договором та з 21 січня 2016 року - новим іпотекодержателем нерухомого майна за Договором іпотеки. В наступному 03.02.2016 року приватний нотаріус КМНО Апатенко М.А. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером №28066845 від 3 лютого 2016 року згідно з якого було проведено державну реєстрацію майна за ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни та ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, а саме квартири АДРЕСА_5 (справа №755/7423/17) 11 вересня 2019 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду розглянув касаційну скаргу по справі № 755/7423/17 ОСОБА_1 , та за результатами розгляду вказаної справи було прийнято постанову про скасування постанови Київського апеляційного суду, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Станом на час подання апеляційної скарги, вказана справа № 755/7423/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни та ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, перебуває у провадженні Київського апеляційного суду. Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 оспорює право власності ОСОБА_3 та просить витребувати квартиру АДРЕСА_5 з чужого незаконного володіння та визнати за ним право власності, апелянт вважає, що рішення по справі 754/1684/18 безпосередньо впливає на права ОСОБА_1 , а у зв`язку з цим вказана квартира має бути виключена із списку майна, що заявлялось ОСОБА_2 для розподілу. Апелянт просив суд скасувати рішення суду в частині позовних вимог про визнання спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 та в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на половину цієї квартири. і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 . У відзиві зазначено, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Доводи апелянта про те, що ухвалюючи оспорюване рішення суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки апелянта, на думку позивача не є такими, що створюють підстави для скасування оспорюваного рішення. На час подачі апеляції жодним чином право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не скасовано. На думку позивача, апелянт зазначає будь-які підстави, щоб в незаконний спосіб заволодіти спільним майном подружжя. Натомість в апеляційні скарзі, апелянт нічого не зазначає про добросовісність виконання ним зобов`язань в правочинах, які він зазначає як підставу для задоволення апеляційних вимог (договір іпотеки). Апелянт надав суду інформаційну довідку № 185530219, що підтверджує право власності відповідача ОСОБА_3 , а тому і спільну часткову власність подружжя ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 . Доводи апелянта про його незнання про перебіг подій навколо вище вказаного нерухомого майна, будуть спростовані позивачем після витребування від апелянта доказів вказаних позивачем в клопотанні поданому на розгляд суду. На думку позивача, у апелянта відсутнє право апеляційної вимоги в справі по розгляду сімейних правовідносин. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Домітращук І.М. підтримала апеляційну скаргу. Пояснила, що постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 755/7423/17 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та прийнято постанову, якою визнано неправомірними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 28066845 від 03.02.2016 року на нерухоме майно 5-ти кімнатну квартиру АДРЕСА_5 ; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 28066845 від 03.02.2016 року на державну реєстрацію права власності на 5-ти кімнатну квартиру АДРЕСА_5 , витребувано від ОСОБА_3 вказану квартиру на користь ОСОБА_1 і визнано право власності за ОСОБА_1 на вказану квартиру. Вказала, що рішення суду виконане, на підтвердження чого надала суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого 11 лютого 2020 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру. Представник ОСОБА_2 адвокат Литвишко Ю.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши адвокатів позивача та апелянта, які з`явилися в судове засідання, доходить висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що з 16 березня 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_4 . За час шлюбу подружжям набуто майно, що є їх спільною сумісною власністю, а саме: - автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1 , - автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2 , - житловий будинок по АДРЕСА_1 , - земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 , - квартира АДРЕСА_2 , - квартира АДРЕСА_3 , - квартира АДРЕСА_4 . Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що частки подружжя в спільному сумісному майні є рівними, сторони надали докази набуття спірного майна в період шлюбу. Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушених прав апелянта вказаним рішенням суду, судова колегія виходить з такого. Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи,а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. ОСОБА_1 оскаржив рішення суду з тих підстав, що це рішення суду стосувалось майна, яке належить йому на праві власності. Суд поділив між сторонами нерухоме майно (квартиру) яка не була їх спільною сумісною власністю, а належала апелянту. На доведення цих обставин він надав суду рішення Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, яким задоволений позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно. Визнані неправомірними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 28066845 від 03.02.2016 року на квартиру АДРЕСА_3 Визнано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 Витребувано від ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 . На час вирішення позову в даній справі, в розпорядженні суду першої інстанції були правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_3 , а саме Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого вказана квартира належала ОСОБА_3 з 03.02.2016 року на підставі договору іпотеки, договору про відступлення прав за Договором іпотеки і зареєстровані 03.02.2016 року приватним нотаріусом Апатенко М.А. Київський міський нотаріальний округ. (а.с.160 т.1) Тому суд першої інстанції на час розгляду справи мав підстави для визнання вказаної квартири спільним майном подружжя і її поділ. Разом із тим, на даний час доведена незаконність переходу до ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру, тобто ОСОБА_3 на час ухвалення судом рішення про поділ майна подружжя не була власником спірної квартири, отже вказана квартира позивачем була включена до поділу неправомірно. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги, з врахуванням наданих в суді апеляційної інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Оскільки рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, судова колегія вважає, що не дивлячись на те, що ОСОБА_1 захистив своє право власника на спірну квартиру в іншій судовій справі, рішення суду в даній справі про визнання права власності на спірну квартиру за сторонами не може залишатись без змін і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13 листопада 2018 року скасувати в частині позовних вимог про визнання спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 та в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на половину цієї квартири і ухвалити в цій частині нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_3 , поділ цієї квартири по Ѕ частині за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і визнання за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частини вказаної квартири відмовити. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і судовою колегією не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 червня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: