Постанова 4803 № 210/4462/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5466/20 Справа № 210/4462/18 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року м.Кривий Ріг справа № 210/4462/18 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., сторони: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Публічне акціонерне товариство «Північтранс» розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Північтранс» та Бурлаченка Сергія Юрійовича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Північтранс», на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року, яке постановлено суддею Ступаком С.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 06 березня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Північтранс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 06.12.2017 року о 12 год. 10 хв. у Металургійному (Дзержинському) районі м. Кривий Ріг, навпроти буд. 12 по проспекту Миру, внаслідок ДТП, яка сталася з вини водія ОСОБА_2 , що керував транспортним засобом - автомобілем марки «Mersedes-Bens Sprinter 312», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухався за встановленим маршрутом № НОМЕР_2 , позивачу була нанесена матеріальна шкода, а саме: пошкоджено автомобіль марки «Дачія Логан», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Сума завданої позивачу матеріальної шкоди, відповідно до Звіту про оцінку майна №043/МУ-18 від 18.06.2018 року, становить 30379,62 грн. Власником транспортного засобу автомобіля марки «Mersedes-Bens Sprinter 312», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_4 №518284 з страховиком ТДВ «СТ «Домінанта». 25.01.2018 року позивач звернувся з заявою до представника ТДВ «СТ «Домінанта» про страхове відшкодування, яка зареєстрована за № 15037. Всі необхідні документи були вчасно подані представнику страховика. В усній формі від представників ТДВ «СТ «Домінанта» неможливо було отримати ґрунтовної відповіді, фактично страховик ухилявся від надання чіткої інформації щодо можливості виплати, жодних письмових повідомлень від ТДВ «СТ «Домінанта» позивачу не надходило. Позивач зазначив, що на момент вищевказаної ДТП, транспортним засобом автомобілем марки «Mersedes-Bens Sprinter 312», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , володіла ОСОБА_3 , яка передала за договором оренди право користування вказаним транспортним засобом відповідачу, який в свою чергу, передав керування вказаним транспортним засобом своєму працівнику - водію ОСОБА_2 . На час скоєння ДТП ОСОБА_2 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Mersedes-Bens Sprinter 312», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і здійснював перевезення пасажирів за встановленим маршрутом № НОМЕР_2 , тобто був працівником відповідача. Таким чином, враховуючи вище викладені обставини, винним у ДТП, яка сталася 06.12.2017 року, є водій працівник ПАТ «Північтранс», який керував транспортним засобом - автомобілем марки «Mersedes-Bens Sprinter 312», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і рухався по встановленому маршруту № 205 - ОСОБА_2 . Внаслідок дій водія працівника ПАТ «Північтранс», позивачу були нанесені як матеріальна, так і моральна шкода, оскільки внаслідок погіршення стану здоров`я, 13.04.2018 року він був доставлений до КЗ «Криворізька міська лікарня № 9 Дніпропетровської обласної ради», з діагнозом «гострий інфаркт міокарду». До 12 червня 2018 р. він був змушений проходити лікування за цим діагнозом. За час лікування ним були витрачені значні кошти для придбання ліків та отримання медичної допомоги. На даний час у нього повністю не відновлено стан здоров`я, який погіршився внаслідок незаконних дій відповідача і він періодично вимушений проходити лікування та потребує подальшої реабілітації, що в свою чергу передбачає витрату ним значних коштів на відновлення стану його здоров`я. Позивач вважає, що діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, тому він просив суд стягнути з ПАТ «Північтранс» на його користь моральну шкоду в розмірі 38000 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Північтранс» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 30379,62 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Північтранс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Північтранс» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені позивачем у зв`язку з оцінкою транспортного засобу у розмірі 1200 грн. В іншій частині в задоволення позову відмовлено. В апеляційних скаргах відповідач ПАТ «Північтранс» та Бурлаченко С.Ю., який діє в інтересах ПАТ «Північтранс», кожен окремо, ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що позивач повинен звертатись з даним позовом до ТзДВ «СТ «Домінанта» у межах страхового ліміту полісу АМ/518284 незалежно від стану та фінансового положення страхової компанії і тільки у разі недостатності ліміту відшкодування страховою компанією до особи, яка завдала шкоду за наявності на те підстав. Крім того, в апеляційних скаргах зазначено, що позивачем по справі не доведено спричинення йому моральної шкоди внаслідок ДТП та причинно-наслідковий зв`язок між хворобою позивача та ДТП, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди задоволенню не підлягають. У відзиві на апеляційні скарги позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законе та обґрунтоване, на його думку, апеляційній скарги відповідача та його представника залишити без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзиву на апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06 грудня 2017 року о 12 годині 10 хвилин у місті Кривому Розі по проспекту Миру біля будинку № 10, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом автомобілем марки Mercedes-Bens Sprinter 312, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Дачія Логан», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. 26 січня 2018 року водія ОСОБА_2 , відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень штрафу. Постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року набрала законної сили 05 лютого 2018 року (а.с.6-7). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача було завдано технічні пошкодження, сума завданої позивачу матеріальної шкоди, відповідно до Звіту про оцінку майна №043/МУ-18 від 18.06.2018 року, становить 30379,62 грн. (а.с.81-153). Судом встановлено та позивачем не заперечувалось, що власником транспортного засобу автомобіля марки «Mersedes-Bens Sprinter 312», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_4 №518284 з страховиком ТДВ «СТ «Домінанта». Крім того, позивачем в позовній заяві вказано, що 25.01.2018 року він звернувся з заявою до представника ТДВ «СТ «Домінанта» про страхове відшкодування, яка зареєстрована під № НОМЕР_5 . Всі необхідні документи були вчасно подані представнику страховика. В усній формі (по телефону) за номерами телефонів гарячої лінії НОМЕР_6 50 НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , однак страховик ухилявся від надання чіткої інформації, щодо можливості виплати, жодних письмових повідомлень від ТДВ «СТ «Домінанта» не надходило. Відповідно до реєстраційної картки, власником автомобіля марки «Mersedes-Bens Sprinter 312», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 , однак право користування транспортним засобом було передано ПАТ «Північтранс» (а.с.10). Із листа №4.2-10/22391 від 11.07.2018 року Моторно-транспортного страхового бюро України вбачається, що МТСБУ не може застосувати заходи виливу на ТДВ «СТ Домінанта», оскільки членство зазначеного страховика в МТСБУ припинено. Крім того було надано роз`яснення, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.14). 11.06.2018 року позивач звернувся з скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), з відповіді якої за №7306/3-12 від 11.07.2018 року вбачається, що Розпорядженням від 07.06.2018 року № 866 Нацкомфінпослуг прийнято рішення «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», яке набрало чинності з 07.07.2018 року. Таким чином, ТДВ «СТ «Домінанта» не є ліцензіатом відповідно до вимог Закону про ліцензування, не має права укладати договори страхування і Нацкомфінпослуг, як орган ліцензування, не здійснює контроль за дотримання вимог ліцензування умов ТДВ «СК «Домінанта». При цьому позивачу роз`яснено, що спори, пов`язані зі страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України, зокрема в судовому порядку (а.с.15-16). 22 березня 2019 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за клопотанням представника відповідача ПАТ «Північтранс» - Бурлаченко С.Ю. було залучено у якості третьої особи на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта». (а.с. 72-73) Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, оскільки право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Відповідо до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування», страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем. Відповідно до статті 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц, провадження № 14-25цс20, роз`яснено дії суду у випадках, коли страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває у стадії припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльність. Статтею 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. Підпунктом «а» пункту 41.2 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Статтею 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано питання припинення членства в МТСБУ, зокрема повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Таким чином, не вирішивши питання щодо залучення до участі у справі страховика ТДВ «СТ «Домінанта», суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про покладення на відповідача обов`язку відшкодування повної вартості заподіяної майнової шкоди позивачу, у звязку з чим доводи апеляційних скарг відповідача та його представника в цій частині заслуговують на увагу. При цьому колегія суддів позбавлена можливості встановити розмір заподіяної відповідачем позивачу матеріальної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутній поліс про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності серії АМ № 518284 в якому визначено ліміт страхового відшкодування за спричинення матеріальної та моральної шкоди, при цьому позивач не звертався з клопотанням про витребування вказаного полісу для можливості встановлення різниці між фактичним розміром шкоди і встановленою полісом страховою виплатою. У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи полісу про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності серії АМ № 518284, в якому визначено розмір страхового відшкодування за спричинення матеріальної та моральної шкоди, колегія суддів також вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки підстави відшкодування моральної шкоди мають бути передбачені вказаним полісом. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог позивача до відповідача ПАТ «Північтранс», оскільки цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу на час ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Домінанта», а тому передбачених законом підстав для задоволення позову про відшкодування шкоди з відповідача ТДВ «СК «Домінанта», яка не була залучена до участі у справі в якості відповідача, не має. Відповідно до статті 51 ЦПК України, суд має право за клопотанням позивача, до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала, натомість матеріали цивільної справи не містять відповідної заяви позивача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ТДВ «СК «Домінанта». Відповідно до закріпленого в статті 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом статті 51 ЦПК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача - можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або ж залучення в якості співвідповідача особи, яка має відповідати за позовом. Апеляційний суд, відповідно до основних принципів цивільного процесу та наданих чинним ЦПК України повноважень, не має права залучати співвідповідачів на стадії апеляційного провадження. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивач по справі не позбавлений права звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП до належних відповідачів. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, як передчасного. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Північтранс» та Бурлаченка Сергія Юрійовича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Північтранс», задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Північтранс», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 17 червня 2020 року. Головуючий: Судді: