Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/5286/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6000/20 Справа № 211/5286/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Папарига В. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року м.Кривий Ріг справа № 211/5286/15-ц Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Барильської А.П., суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П., секретар судового засідання - Голуб О.О. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідачі Комунальне підприємство «Гейківська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2020 року, яка постановлена суддею Папаригою В.А. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст ухвали складено 23 квітня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: В квітні 2019 року Криворізький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) звернувся до суду з заявою про заміну способу виконання рішення у цивільній справі № 211/5286/15 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Гейківська психоневрологічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог заявник послався на те, що на виконанні у державного виконавця Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Салія К.С. перебуває виконавче провадження № 61484600 з примусового виконання виконавчого листа №211/5286/15-ц від 03.03.2020 року, виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з Комунального закладу «Гейківська психоневрологічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 143723,60 грн. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були виявлені рахунки боржника, які відкриті в Державній казначейській службі. Відповідно до вимог п.3 ч.7 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», 18.03.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти на виявлених рахунках та всіх інших рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать Комунальному закладу «Гейківська психоневрологічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради». 18.03.2020 року державним виконавцем було виставлено платіжні вимоги на встановлені рахунки за реєстром платіжних вимог № 64 від 18.03.2020 року, на суму 158265,03 (143723,67 грн. - сума заборгованості, 14372,36 грн. виконавчого збору, 169 грн. витрат виконавчого провадження), які того ж дня були отримані Управлінням державної казначейської служби України у Криворізькому районі Дніпропетровської області. 19.03.2020 року виконавчою службою було отримано відповідь від 18.03.2020 року щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог від 18.03.2020 року № 64, з посиланням на те, що згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», стягнення коштів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. 19.03.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та всіх інших рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Комунальному закладу «Гейківська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради». 20.03.2020 року до відділу ДВС надійшло повідомлення про повернення постанови про арешт коштів боржника у зв`язку з відсутністю на обслуговуванні в управлінні вказаних в постанові рахунків. 20.03.2020 року відділом ДВС була отримана відповідь про здійснення накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та повторне повернення без виконання реєстру платіжних вимог від 18.03.2020 року № 64 з посиланням на ту ж постанову Кабінету Міністрів України. В результаті проведеного розрахунку та відповідно до розпорядження ВП № 61484600, здійсненого державним виконавцем, 02.04.2020 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти у розмірі 35696,92 грн., з яких стягнута та перерахована на користь стягувача заборгованість у розмірі 31958,23 грн., стягнуті та перераховані до державного бюджету витрати в сумі 100 грн., стягнуті та перераховані до державного бюджету витрати «АСВП» у розмірі 69,00 грн. Залишок боргу на користь стягувача становить 111765,44 грн., залишок боргу по виконавчому збору становить 10802,67 грн.. Згідно інформації, отриманої з Комунального закладу «Гейківська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», залишок коштів на рахунках становить НОМЕР_5 190624,89 грн., НОМЕР_6 836747,99 грн., НОМЕР_7 147197,00 грн. Посилаючись на ст. 129-1 Конституції України, п.10 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ст. 435 ЦПК України, Криворізький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просив суд змінити спосіб виконання рішення суду від 29.01.2020 року по цивільній справі № 211/5286/15 шляхом зобов`язання Управління державної казначейської служби України у Криворізькому районі Дніпропетровської області на списання коштів з рахунку НОМЕР_7 , що належить боржнику, на рахунок Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ:34545939 Банк:ДКСУ,м. Київ МФО:820172 р/р НОМЕР_8 , у розмірі залишку боргу 122568,11 грн. Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2020 року в задоволені заяви Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про заміну способу виконання рішення суду від 29.01.2020 року по цивільній справі №211/5286/15 - відмовлено. В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції посилаюсь на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення. Зауважує на тому, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємства, установи та організації, при цьому жодного підтвердження наявності грошових коштів місцевого бюджету на рахунках боржника відсутні. Крім того, апелянт посилається на те, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення в першу чергу повинно здійснюватися за рахунок коштів боржника, що містяться на його рахунках. Докази неможливості списання коштів з рахунків, що належать боржнику, наявні в матеріалах справи, що, на думку апелянта, свідчить про існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його виконання неможливим. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Учасники справи, будучи належним чином, завчасно, повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду від 29.01.2020 року по цивільній справі № 211/5286/15 шляхом зобов`язання Управління державної казначейської служби України у Криворізькому районі Дніпропетровської області на списання коштів з рахунку НОМЕР_7 , що належить боржнику, на рахунок Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ:34545939 Банк: ДКСУ, м. Київ МФО:820172 р/р НОМЕР_8 , у розмірі залишку боргу 122568,11 грн., суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення вказаної заяви, оскільки відсутні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Згідно з ч.ч.1, 3 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в Постанові від 25 листопада 2015 року, справа №6-1829цс15 та Постанові від 16 грудня 2015 року, справа №6-2427цс15. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотноускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При зміні способу виконання рішення суду фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті. Звертаючись до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявник посилався на наступні підстави, що унеможливлюють виконання рішення суду, а саме: наявність на рахунку НОМЕР_7 , що належить боржнику, грошових коштів, за рахунок який можливе виконання рішення суду, які Управлінню державної казначейської служби України у Криворізькому районі Дніпропетровської області необхідно перевести на рахунок заявника для виконання рішення суду про стягнення з КП «Гейківська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 залишку боргу 122568,11 грн. Проте, вказані обставини не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки ні спосіб, ні порядок виконання постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 року у справі № 211/5286/15-ц в частині стягнення з Комунального закладу «Гейківська психоневрологічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 143723 грн. 67 коп., судом не встановлювалися. Крім того порядок саме стягнення коштів з боржників-розпорядників бюджетних коштів врегульований Бюджетним Кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» та Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про заміну способу виконання рішення у цивільній справі № 211/5286/15 не містить жодних доказів на обґрунтування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів неможливості виконання рішення суду у спосіб, визначений рішенням суду, а заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом зобов`язання Управління державної казначейської служби України у Криворізькому районі Дніпропетровської області на списання коштів з рахунку НОМЕР_7 , що належить боржнику, змінює зміст рішення суду, так як визначає зобов`язання щодо юридичної особи, стосовно якої судом рішення не ухвалювалося. При цьому слід зауважити на те, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», держава гарантує виконання рішення суд про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємства, установи та організації, при цьому жодного підтвердження наявності грошових коштів місцевого бюджету на рахунках боржника відсутні, оскільки порядок стягнення коштів з боржників - розпорядників бюджетних коштів врегульований Бюджетним Кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» та постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», тому вимога щодо зміни способу виконання рішення в даному випадку є безпідставною. Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення в першу чергу повинно здійснюватися за рахунок коштів боржника, що містяться на його рахунках. Докази неможливості списання коштів з рахунків, що належать боржнику, наявні в матеріалах справи, що, на думку апелянта, свідчить про існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його виконання неможливим,. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а виконання рішення суду можливо без зміни способу та порядку виконання судового рішення. На підставі викладеного вище колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін, як така, що постановлена з дотриманням норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) залишити без задоволення. Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2020 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 16 червня 2020 року. Головуючий: Судді: