Ухвала КЦС ВС № 635/102/14-ц

Ухвала 17 червня 2020 року м. Київ справа № 635/102/14-ц провадження № 61-8733ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Харківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, ВСТАНОВИВ: У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство «Украгазбанк» в особі Харківської обласної дирекції акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з зазначеним вище позовом. Позовну заяву мотивувало тим, що 06 березня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Для забезпечення виконання умов кредитного договору у той же день між тими ж сторонами укладено договір іпотеки, за яким в іпотеку переданий житловий будинок. Внаслідок порушення зобов`язання за кредитним договором 29 листопада 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис № 2841 про звернення стягнення на цей житловий будинок в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Укргазбанк». 02 серпня 2010 року було відкрите виконавче провадження. На момент укладення договору іпотеки в житловому будинку не були зареєстровані малолітні та неповнолітні діти. 16 жовтня 2013 року відповідачам у справі направлено рекомендованим листом вимогу про добровільне звільнення житла, яка не була виконана у добровільному порядку. Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 грудня 2014 року позов ПАТ АТ «Укргазбанк» задоволений. Виселено без надання іншого житлового приміщення з житлового будинку зі зняттям з реєстраційного обліку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі проживають та зареєстровані у оспорюваному житловому будинку, який є предметом іпотеки, що значно ускладнює продаж цього майна, тому наявні підстави виселити відповідачів із будинку. Неповнолітні діти не мали права власності на предмет іпотеки та права користування предметом іпотеки на момент укладання договору іпотеки, отже, їх права не були порушені. Постановою Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 передала в іпотеку житловий будинок, придбаний за рахунок отриманих у кредит грошових коштів, на який звернено стягнення, тому зареєстровані та проживаючі в будинку особи підлягають виселенню без надання їм іншого жилого приміщення. 27 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк», яка підписана представником Ганночкою С. Є., на постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року у вищевказаній справі. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 травня 2020 року касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику. 04 червня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ПАТ АБ «Укргазбанк» повторно подало касаційну скаргу, що надійшла 10 червня 2020 року, в якій банк просив суд постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року скасувати, й залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі первісного позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 147 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі первісного позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (виселення та зняття з реєстраційного обліку) ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) у розмірі оспорюваної суми, таким чином 229 грн 40 коп.*2*200%=917 грн 60 коп. Заявником сплачено судовий збір за подання даної касаційної скарги у розмірі 229 грн 40 коп. Ураховуючи характер спору заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 688 грн 20 коп. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору. Крім того, відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»). Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян