Ухвала КЦС ВС № 398/1522/19

Ухвала 17 червня 2020 року м. Київ справа № 389/1522/19 провадження № 61-8789ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Знам`янської міської ради Кіровоградської області про зобов`язання вчинити певні дії щодо одержання житлового приміщення та забезпечення житлом, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Знам`янської міської ради Кіровоградської області про зобов`язання вжити заходів щодо забезпечення житлом шляхом надання благоустроєного жилого приміщення, яке відповідає санітарним і технічним вимогам, у розрахунку на склад сім`ї з п`яти осіб, з урахуванням права на додаткову житлову площу у вигляді окремої кімнати, згідно із черговістю та з урахуванням переважного права одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов виконкому. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) 1 категорії, яка встановлена йому за результатами участі в особливо небезпечних роботах з ліквідації наслідків аварії у 30-ти кілометровій зоні розташування ЧАЕС, та інвалідом 2 групи. У зв`язку з чим він має право на гарантовану державою пільгу на позачергове забезпечення житловою площею протягом року з дня подання відповідної заяви. З 30 серпня 2007 року перебуває на квартирному обліку, а саме: у списку ліквідаторів аварії на ЧАЕС за № 17 та у списку інвалідів війни за №

6. Склад його сім`ї становить 5 осіб, а саме: він, дочка, зять, дві онуки. Всі разом проживають по АДРЕСА_1 . Відповідно до акта перевірки його житлових умов від 20 травня 2019 року, ОСОБА_1 проживає у будинку площею 24 кв. м., будинок має дві кімнати, старої побудови, лампачевий, обкладений цеглою, потребує капітального ремонту. Згідно з довідки комунального некомерцийного підприємства «Знамьянський районний центр первинної медико-санитарної допомоги (далі - КНП «Знам`янський РЦПМСД» Знам`янської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини від 24 травня 2017 року заявник перебуває на диспансерному обліку у лікаря терапевта з діагнозом: недостатність мітрального клапану, недостатність аортального клапану Н1, хронічний бронхіт в стадії нестійкої ремісії. 14 лютого 2019 року заявник направив заяву з вказаного питання до Знам`янської міської ради, на яку 14 березня 2019 року отримав відповідь, що на даний час фінансування державних програм забезпечення житлом осіб, які мають право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не здійснюється. Враховуючи, що у місті не ведеться будівництво житлових будинків, а також місцевим бюджетом не передбачені кошти для купівлі житла громадянам, які перебувають на квартирному обліку, на даний час виконавчий комітет не має можливості забезпечити його житлом за кошти місцевого бюджету. При вивільненні житлового приміщення в житловому фонді комунальної власності міста надання житла здійснюється згідно зі статті 4 ЖК України. Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, житлові приміщення надаються у порядку черговості. Відмову відповідача вважає неправомірною і такою, що порушує його права, тому з посиланням на статтю 47 Конституції України, статті Житлового кодексу Української РСР, а також на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", просив суд його позов задовольнити. Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що забезпечення позивача житлом можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством. Позивач не довів існування підстав на одержання ним житла першочергово перед всіма іншими категоріями позачерговиків (стаття 46 ЖК України). 05 червня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, що надійшла 10 червня 2020 року, в якій заявник просить суд рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2020 року скасувати, й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, що передбачена (передбачені) статтею 389 цього Кодексу. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX). Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закону № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України та Законом № 540-IX,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян