Постанова 4824 № 2-1959/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №2-1959/12 Головуючий у І інстанції -Бабко В.В. апеляційне провадження №22-ц/824/6093/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Гуля В.В., суддів Є.М., Сержанюка А.С., за участю секретаря Линок В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що у Десняньскому РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-1959/2012, виданий Деснянським районним судом м. Києва 11.04.2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товарсиства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договорами кредиту у розмірі 121520,53 доларів США, що еквівалентно 970025,49 грн за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та 590874,73 грн, а також судові витрати по сплаті держмита в розмірі 1700 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 120 грн. Між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» 17.09.2018 року був укладений договір факторингу № 2-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту № № CL-005/085/2007 в зв`язку з чим ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вибула як сторона виконавчого провадження, тому заявник просив відповідно до ст.. 442 ЦПК України замінити ТОВ «ОТП Факторинг Україна» його правонаступником. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просили ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження. Апеляційну скаргу мотивувало тим, що відповідно до змісту ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Звертають увагу, що вони звернувшись до суду з заявою про заміни сторони виконавчого провадження долучили копію витягу з Договору Факторингу № 2-09/18 від 17.09.2018 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал»; копію витягу з Додатку №1 до Договору Факторингу № 2-09/18 від 17.09.2018 року; копію Виписки з СДРПОУ ТОВ «Вердикт Капітал»; копію платіжного доручення за № 40 про відступлення прав вимоги; копію Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Вердикт Капітал»; роздруківку Рішення № 2-1959/12 з СДРСР, тобто всі необхідні документи, які підтверджують купівлю права вимоги до відповідачів та оплату по договору, в тому числі, свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. Судом не надано оцінки даним доказам. Судом першої інстанції не досліджено докази, на які апелянт посилається та долучає до своєї заяви. Зі змісту додатку № 1 до Договору факторингу №2-09/18 від 17 вересня 2018 року в рядку № 103 вбачається передача права вимоги до позичальника - ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_2 . Вказують, що судом першої інстанції грубо порушено ч. 1 ст. 18 ЦПК України (обов`язковість судових рішень), так як рішення від 14.06.2012 року Деснянського районного суду міста Києва по справі № 2-1959/12 про стягнення з боржників (відповідачів), якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-005/085/2007 наразі не виконане, а заявник звернувся до суду із відповідною заявою для його виконання, проте, судом із незрозумілих причин відмовлено ТОВ «Вердикт Капітал». Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні клопотання про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які заявник посилається в своїй заяві, та які є підставою для заміни сторони виконавчого провадження. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного. У Десняньскому РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на виконанні знаходився виконавчий лист № 2-1959/2012, виданий Деснянським районним судом м. Києва 11.04.2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товарсиства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договорами кредиту у розмірі 121520,53 доларів США, що еквівалентно 970025,49 грн за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та 590874,73 грн, а також судові витрати по сплаті держмита в розмірі 1700 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 120 грн. Між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» 17.09.2018 року був укладений договір факторингу № 2-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту № № CL-005/085/2007. Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові. У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то п. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. В ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією. Встановлено, що постановою Головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1959/2012, виданого Деснянським районним судом м. Києва 11.04.2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товарсиства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договорами кредиту у розмірі 121520,53 доларів США, що еквівалентно 970025,49 грн за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та 590874,73 грн, а також судові витрати по сплаті держмита в розмірі 1700 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 120 грн., - закінчено за заявою стягувача в зв`язку з його повним виконанням (а.с. 48 Т.2). Враховуючи, що виконавче провадження закінчено 19 грудня 2018 року то заміна сторони виконавчого провадження не допускається, оскільки рішення суду виконане, а виконавче провадження закінчено. Таким чином доводи апеляційної скарги про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження є необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи. Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 27 січня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2020 року Суддя-доповідач В.В. Гуль Судді А.С. Сержанюк С.В. Лівінський