Постанова 4807 № 335/5451/19

Дата документу 18.06.2020 Справа № 335/5451/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2020 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний №335/5451/19 Провадження № 22-ц/807/1928/20 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року в складі судді Воробйова А.В. про зупинення провадження в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , треті особи: Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту, В С Т А Н О В И В: У травні 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року провадження в справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №335/12698/19 (2/335/645/2020) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», товариства з обмеженою відповідальністю «Сведбанк» в особі правонаступника публічного акціонерного товариства «Омега Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору про відступлення вимог за договором іпотеки та визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості. Не погоджуючись із ухвалою суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що факт можливого встановлення недійсності договору відступлення права вимоги та визнання рішення державного реєстратора незаконним не впливає на факт зняття в даному випадку арештів, де проживає третя особа ОСОБА_2 , адже зняття арешту в даному випадку ніяким чином не впливає на права та інтереси третьої особи, яка навіть не є власником спірного майна. Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що у відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини. Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов`язаний зупинити провадження у цій справі. Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Однак, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через об`єктивні обставини. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Згідно зі ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справ по суті. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито 05 червня 2019 року (а.с.26), предметом спору є звільнення з-під арешту нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_1 , та яке знаходиться в іпотеці ТОВ «Кредитні ініціативи», а саме: трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» надано суду наступні докази: копію кредитного договору №0703/0108/71-367 від 11 січня 2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_1 (а.с.9-15); копію іпотечного договору №0703/0108/71-367-Z-1 від 11 січня 2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 (а.с.16-17); копію рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2014 року в справі №334/8923/14-ц за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с.18-19); інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, в якому зареєстровано в якості іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором №2187 від 28.12.2012 (а.с.20-21); Підставою для зупинення провадження у даній справі суд першої інстанції зазначив перебування в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя справи про визнання недійсним договору про відступлення вимог за іпотечним договором №2187 від 28.12.2012 та визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості - трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , провадження у якій відкрито ухвалою суду від 15 листопада 2019 року. Однак, всупереч зазначеним правовим нормам, суд першої інстанції, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи, а саме неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), якими ТОВ «Кредитні ініціативи» мотивувало свої вимоги на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Крім того, суд першої інстанції зупиняючи провадження у справі не навів мотивів, які б свідчили, що зібрані докази у цивільній справі не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в межах цивільного судочинства. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості надати оцінку обставинам справи, на які посилалися позивач у позові, а не очікувати результатів розгляду іншої судової справи. Ураховуючи викладене, у справі, яка переглядається апеляційним судом, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо необхідності зупинення провадження, чим порушив норми процесуального права, а саме п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року про зупинення провадження в цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Постанову складено 18 червня 2020 року. Головуючий О.М. Кримська Судді: А.В. Дашковська І.В. Кочеткова