Постанова 4857 № 1340/6243/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/6243/18 пров. № А/857/5702/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Кухтея Р.В., Носа С.П., за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Болюбі О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (ухвала постановлена судом в складі головуючого судді Гавдика З.В., повний текст ухвали суду складено 21 квітня 2020 року) у справі № 1340/6243/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, суд - В С Т А Н О В И В: І. ОПИСОВА ЧАСТИНА 27.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити дію. 01.02.2019 рішенням Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 90% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2018 року про перерахунок пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк до 18.07.2019 року звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року. Вищезазначена ухвала залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року. На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі № 1340/6243/18, відповідачем ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.10.2018 року та з урахуванням правової оцінки, надано судом у рішенні, виконано та скеровано лист від 18.07.2019 року № 4554/с-20/11.03-06, яким вдруге відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку сум грошового забезпечення. 26.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправним дій (бездіяльності), вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, котру ухвалою від 06.11.2019 року задоволено частково та визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1340/6243/18 від 01.02.2019 року. Окрім того, 06.11.2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду заяву позивача про накладення штрафу на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення та встановлення нового строку подання звіту за виконанням рішення суду задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області подати у встановлений судом строк до 06.12.2019 року звіт про виконання рішення Львівського адміністративного суду від 01.02.2019 року. В решті вимог відмовлено. Повідомленням від 05.12.2019 року, отримане Львівським окружним адміністративним судом 06.12.2019 року № 33076/08-14 зазначено, що на виконання судового рішення ОСОБА_1 листом від 18.07.2019 року за вихідним № 4554/С-20/11.03-06 повідомлено про те, що підстави для перерахунку пенсії в розмірі 90% сум грошового забезпечення на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у справі № 1340/6243/18 відсутні, чим категорично відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 90 % грошового забезпечення згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року. 10.12.2019 року ОСОБА_2 подана до суду заява про накладення штрафу на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення та встановлення нового строку подання звіту за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року у адміністративній справі № 1340/6243/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. У вказаній заяві заявник просить визнати рішення суду таким, що не виконане, та постановити ухвалу, якою на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідального за виконання рішення суду накласти штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та встановити новий строк подання звіту. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року заяву позивача про накладення штрафу на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення та встановлення нового строку подання звіту за виконанням рішення в адміністративній справі задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області подати у встановлений судом строк до 29.04.2020 року звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року. В іншій частині заяви відмовлено. Не погоджуючись із постановленням такої ухвали, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській областізвернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 1340/6243/18 з питань встановлення судового контролю в частині задоволених вимог, та в скасованій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення відмовити. На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що подаючи заяву про встановлення судового контролю заявником не наведено жодного доказу невиконання, ухилення чи створення перешкод ГУ ПФУ у Львівській області для виконання рішення від 01.02.2019 року. На виконання вказаного рішення Львівського окружного адміністративного суду, відповідачем неодноразово повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії та скеровано листи позивачу із зазначення відсутності підстав у здійсненні такого перерахунку. Водночас, апелянт погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень. Позивач у справі ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу у якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення з підстав, що аналогічні тим які викладені в рішенні суду першої інстанції. ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 01.02.2019 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 90% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2018 року про перерахунок пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк до 18.07.2019 року звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року. Вищезазначена ухвала залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року. На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі № 1340/6243/18, відповідачем ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.10.2018 року та з урахуванням правової оцінки, надано судом у рішенні, виконано та скеровано лист від 18.07.2019 року № 4554/с-20/11.03-06, яким вдруге відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку сум грошового забезпечення. 06.11.2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду заяву позивача про накладення штрафу на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення та встановлення нового строку подання звіту за виконанням рішення суду задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області подати у встановлений судом строк до 06.12.2019 року звіт про виконання рішення Львівського адміністративного суду від 01.02.2019 року. В решті вимог відмовлено. Повідомленням від 05.12.2019 року, отримане Львівським окружним адміністративним судом 06.12.2019 року № 33076/08-14 зазначено, що на виконання судового рішення від 06.11.2019 рокуСкоропаду М ОСОБА_3 листом від 18.07.2019 року за вихідним № 4554/С-20/11.03-06 повідомлено про те, що підстави для перерахунку пенсії в розмірі 90% сум грошового забезпечення на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у справі № 1340/6243/18 відсутні, чим категорично відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 90 % грошового забезпечення згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року. ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу з питань встановлення судового контролю в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області подати у встановлений судом строк до 29.04.2020 року звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року виходив із того, що відповідачем по суті справи виконано рішення суду, однак без урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні, що унеможливлює прийняття звіту про виконання рішення суду. Вказане є підставою для встановлення нового строку подання звіту. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 КАС України. У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Відтак, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах +4 посилання), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України. Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подання звіту. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. З аналізу наведених положень КАС України слідує, що суд наділений правом, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Також, колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять обмежень щодо застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1 ст.382 КАС України, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення після ухвалення такого рішення. Розгляд звіту суб`єкта владних повноважень про виконання ним рішення суду в межах спірних правовідносин зумовлене необхідністю перевірки досягнення мети, задля якої ухвалено судове рішення. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права. У справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Суд також повторює, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що невиконання рішень національних судів в Україні - системна проблема (зокрема, справа Бурмич та інші проти України, заява № 46852/13). Із змісту резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019року у справі №1340/6243/18 вбачається, що позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 90% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2018 року про перерахунок пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позову відмовлено. При цьому у вказаному рішенні судом також встановлено, що: «зменшення пенсії відповідача за вислугу років до 70% грошового забезпечення є протиправним та таким, що в порушення ст.ст. 22, 58 Конституції України, звужує право позивача на отримання пенсії у розмірі, визначеного чинним на момент її призначення законодавством. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 8 липня 2015 року у справі №732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а та від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17. Зазначене свідчить про наявність порушеного права позивача щодо встановлення з 01.01.2016 року при перерахунку розміру його раніше призначеної пенсії обмеження її розміру в межах 90%. Отже, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90 % на 70% вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Незважаючи на обумовлене, приведене судове рішення виконано без урахування перелічених правових висновків, що вказує про неналежність його виконання. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, висвітленої в ухвалі від 15 квітня 2020 року в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк до 29 квітня 2020 року звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року, позаяк відповідачем по суті справи виконано рішення суду, однак без урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні, що унеможливлює прийняття звіту про виконання рішення суду. В решті ухвала суду сторонами не оскаржувалось, а відтак в цій частині таке рішення не є предметом апеляційного перегляду. Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала суду в оскаржуваній частині відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 1340/6243/18 з питань встановлення судового контролю залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 18.06.2020.