Постанова 4855 № 640/18950/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18950/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ У жовтні 2019 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 02.09.2019 №807ц про звільнення генерал-полковника юстиції ОСОБА_1 з посади заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, виключення зі списків особового складу Генеральної прокуратури України та направлення у розпорядження Міністерства оборони України для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби; - поновити ОСОБА_1 на посаді рівнозначній посаді, яку він обіймав 02.09.2019; - стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року задоволено клопотання представника Генеральної прокуратури України та зупинено провадження в адміністративній справі №640/18950/19 до набрання законної сили рішенням у справі №640/18939/19. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що поданий позов до Генеральної прокуратури України обґрунтований тим, що Генеральний прокурор України не мав права здійснювати звільнення позивача з посади з підстав інших ніж визначені Законом України «Про прокуратуру». В свою чергу, відсутні підстави для зупинення провадження у вказаній справі до набрання чинності рішення у справі №640/18939/19, в якому вирішується питання щодо правомірності дій Міністра оборони України. Наголосив, що у даному випадку зупинення провадження в адміністративній справі № 640/18950/19 до розгляду адміністративної справи № 640/18939/19 може бути визнано доцільним за умов дійсної пов`язаності потенційного результату розгляду правомірності дій Міністерства оборони України з фактичними обставинами адміністративної справи та належного обґрунтування судом необхідності такого зупинення. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав з позовом про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів. Так, приймаючи рішення про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є правомірність наказу Генерального прокурора від 02.09.2019 №807-ц, яким позивача було звільнено з посади заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, виключено зі списків особового складу Генеральної прокуратури України та направлено у розпорядження Міністерства оборони України для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби. При цьому, з тексту даного Наказу №807ц вбачається, що підставою для його прийняття слугував лист Міністра оборони України від 02.09.2019 №220/4484. Цим листом від 02.09.2019 Міністр оборони України повідомив Генерального прокурора про відкликання генерал-полковника юстиції ОСОБА_1. у зв`язку зі службовою необхідністю до Міністерства оборони України та з огляду на це просив направити ОСОБА_1 відповідно до п. 154 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України у розпорядження міністерства. Між тим, в провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М. перебуває справа №640/18938/19, відкрита за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Міністра оборони України Загороднюка Андрія Павловича про визнання протиправними дій та бездіяльності. З урахуванням наведеного вирішення питання щодо правомірності оскаржуваного у даній справі наказу від 02.09.2019 №807ц про звільнення позивача з посади в органі прокуратури є об`єктивно неможливим без встановлення судом в ході розгляду іншої адміністративної справи обставин відповідності дій Міністерства оборони України, що передували та стали підставою для прийняття такого рішення (наказу), нормам чинного законодавства України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи. Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. На думку колегії суддів, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Як слідує з обґрунтування позовних вимог у даній справі, позивач вказує на порушенням з боку службових осіб Генеральної прокуратури України вимог Закону України «Про прокуратуру», які призвели до звільнення з посади з підстав не передбачених нормами діючого законодавства. Натомість, предметом спору у справі № 640/18938/19 є визнання протиправними дії Міністра оборони України Загороднюка А.П. щодо відкликання із Генеральної прокуратури України заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора ОСОБА_1. листом Міністерства оборони України від 02.09.2019 №220/4484 та визнання протиправною бездіяльність Міністра оборони України Загороднюка А.П. щодо призначення генерал-полковника юстиції ОСОБА_1 на посаду з урахуванням його рівня освіти, фізичної підготовки та стану здоров`я. Наведене свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі № 640/18938/19, до набрання законної сили рішенням суду у якій, суд першої інстанції зупинив провадження. Необхідно зазначити, що зупинення провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частиною 1 статті 236 КАС України, допускається лише тоді, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Таким чином, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15. В свою чергу, суд першої інстанції, постановивши оскаржувану ухвалу, не обґрунтував наявність об`єктивної неможливості вирішення цієї справи до вирішення справи №640/18938/

19. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко