Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/1523/19

Справа № 138/1523/19 Провадження № 22-ц/801/946/2020 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 рокуСправа № 138/1523/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т.О., Рибчинського В. П., за участю секретаря судового засідання Безрученко Н. Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кметюк Світлана Анатоліївна, приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксана Григорівна про визнання довіреності недійсною та витребування майна, за апеляційною скаргою адвоката Сувалова Валерія Олександровича на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 березня 2020 року, постановлену у складі судді Холодова Т. Ю. в приміщенні суду в м. Могилів-Подільський, - в с т а н о в и в : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кметюк С. А., приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О. Г. про визнання довіреності недійсною та витребування майна. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 березня 2020 року клопотання представника позивача адвоката Заболотної Г. В. про застосування заходів процесуального примусу задоволено повністю. Стягнуто з представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сувалова В. О. на користь Державної судової адміністрації України штраф у сумі 1,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3153 грн. Не погоджуючись із ухвалою суду, адвокатом Суваловим В. О. подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі суду, фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати. Основними доводами апеляційної скарги є те, що правових підстав для застосування до ОСОБА_4 заходів процесуального примусу в суду першої інстанції не було, адже адвокат Сувалов В. О. з поважних причин повідомляв місцевий суд про відкладення розгляду справи через зайнятість в інших судових процесах, тому він не зловживав процесуальними правами представника. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судовому засіданні адвокат Сувалов В.О. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Суду пояснив, що подаючи клопотання про відкладення розгляду справи використовував процесуальні права надані йому статтею 43 ЦПК України. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини 5 статті 130, статті 131 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі (т. 1 а. с. 49). Судовий розгляд справи призначений по суті на 27 серпня 2019 року. 27 серпня 2019 року до суду надійшло клопотання адвоката Сувалова В. О. про відкладення судового розгляду даної справи у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні (т. 1 а. с. 103). Доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин представник відповідача суду не надав. Однак, враховуючи, що клопотання про відкладення розгляду справи з підстав перебування у відпустці подала і представник позивача, суд відклав судове засідання на 19 вересня 2019 року. 19 вересня 2019 року судовий розгляд справи не відбувся у зв`язку із хворобою головуючого судді та заявленням відповідачем ОСОБА_2 головуючому судді відводу. Після відмови у задоволенні заяви відповідача про відвід судове засідання у справі призначене на 15 жовтня 2019 року. 15 жовтня 2019 року до місцевого суду повторно надійшло клопотання адвоката Сувалова В.О. про відкладення розгляду справи з підстав його участі в іншому кримінальному провадженні (т. 1 а. с. 145-146). Вказане стало причиною відкладення судового засідання на 08 листопада 2019 року. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 листопада 2019 року у справі призначена судова технічна експертиза документів та провадження у справі зупинене. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2019 року відновлено провадження у справі та призначене судове засідання на 26 грудня 2019 року. 24 грудня 2019 року до місцевого суду втретє надійшло клопотання адвоката Сувалова В.О. про відкладення розгляду справи (т. 1 а. с. 199). Клопотання мотивоване тим, що адвокат зайнятий у розгляді іншого кримінального провадження. Враховуючи право та бажання відповідача ОСОБА_2 на представлення її інтересів професійним адвокатом, суд відклав судове засідання на 30 січня 2020 року. 30 січня 2020 року у розгляді даної цивільної справи оголошена перерва у зв`язку із закінченням робочого часу. За погодженням зі сторонами суд визначив одразу дві дати наступних судових засідань, а саме: 06 лютого 2020 року та 13 лютого 2020 року. 06 лютого 2020 року до місцевого суду надійшло четверте клопотання адвоката Сувалова В.О. про відкладення розгляду справи з тих підстав, що 05 лютого 2020 року йому вручено судову повістку про виклик в інше судове засідання на 06 лютого 2020 року (т. 2 а. с. 6-7). Вказане стало підставою відкладення судового засідання. 13 лютого 2020 року у розгляді даної цивільної справи оголошена перерва у зв`язку із закінченням робочого часу. За погодженням зі сторонами суд повторно визначив одразу дві дати наступних судових засідань, а саме: 02 березня 2020 року та 06 березня 2020 року. Разом з тим, 24 лютого 2020 року до місцевого суду надійшло п`яте клопотання адвоката Сувалова В.О. про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому кримінальному провадженні (т. 2 а. с. 50-51). Постановляючи ухвалу про застосування заходів процесуального примусу, суд першої інстанції виходив з того, що будучи обізнаним про зайнятість у цій справі та призначенні судові засідання адвокат Сувалов В. О. неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи на іншу дату через зайнятість в інших справах, тим самим надавав перевагу участі саме в інших судових засіданнях, які були в деяких випадках призначенні пізніше ніж у даній справі. Суд визнав дії адвоката Сувалова В. О. зловживанням процесуальними правами відповідно до частини четвертої статті 44 ЦПК України та вжив заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне. За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Згідно з статтями 143, 144 ЦПК України з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків та припинення зловживання правами суд може застосувати заходи процесуального примусу, зокрема, накласти штраф. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Суд першої інстанції, накладаючи на адвоката Сувалова В. О. штраф, дійшов помилкового висновку про наявність у діях адвоката ознак зловживання процесуальними правами, а саме умисне затягування розгляду справи по суті, оскільки адвокат Сувалов В. О. неодноразово звертався до місцевого суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Відповідно до норм частини другої статті 223, частини другої статті 240 ЦПК України відкладення розгляду справи та перерву у судовому засіданні, суд може оголосити в межах встановленого цим Кодексом строку. Згідно з частиною першою, другою, четвертою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). При цьому Європейський суд з прав людини, у рішеннях «Саф`янніков проти України» (2007 рік), Сілін проти України (2006 рік) звертав увагу, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм у відповідності до національного законодавства для захисту своїх інтересів. Таким чином, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача використовував своє право надане йому нормами статті 43 ЦПК України. У свою чергу, саме головуючий, у відповідності до частини другої статті 214 ЦПК України відповідно до завдання цивільного судочинства мав керувати ходом судового засідання, забезпечити додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувати судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Колегія суддів вважає, що в даному випадку дії адвоката Сувалова В. О. по направленню до місцевого суду клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому процесі не можуть бути визнані як зловживання процесуальними правами, оскільки явка відповідача ОСОБА_2 та адвоката Сувалова В. О. не була визнана судом обов`язковою. Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, аргументи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала місцевого суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Сувалова Валерія Олександровича задовольнити. Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 березня 2020 року у даній справі скасувати. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 17 червня 2020 року.