LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/30921/15

від 04.06.2020 ·
Резолютивна:Апеляційні скарги акціонерного товариства «Дельта Банк», Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та акціонерного товариства «ВТБ Банк» залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" червня 2020 р. Справа№ 910/30921/15 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Верховця А.А. Грека Б.М. секретар судового засідання: Горда В.В. за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 04.06.2020, розглянувши апеляційні скарги: акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк»; скаржник - 1), Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; скаржник - 2) та акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - АТ «ВТБ «Банк»; скаржник - 3) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 (суддя Чеберяк П.П.) за заявами АТ «Дельта Банк», ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (далі - ТОВ «АТЛ») та до товарної біржі «Київська Універсальна» (далі - ТБ «Київська Універсальна»; Біржа), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Енерджі» (далі - ТОВ «Інвест-Енерджі») про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в межах справи № 910/30921/15 за заявою ТОВ «АТЛ» про банкрутство, ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/30921/15 за заявою ТОВ «АТЛ» про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду міста Києва від 28.12.2015. АТ "Дельта Банк", ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» звернулися до Господарського суду міста Києва з заявами до ТОВ «АТЛ» та ТБ «Київська Універсальна» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, що був проведений 17.09.2019. Вказані заяви було об`єднано в одне провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ «Інвест-Енерджі». Ухвалою Господарського суду міста Києві від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 в задоволенні заяв АТ «Дельта Банк», ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» до ТОВ «АТЛ» та ТБ «Київська Універсальна» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута відмовлено та скасовано заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/30921/15. Ухвалу мотивовано, зокрема, тим, що суд, дослідивши обставини щодо підготовки та проведення аукціону з продажу майна банкрута, дійшов висновку, що другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ «АТЛ» відбувся з дотриманням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з чим, вказані заяви скаржників були залишені без задоволення. Водночас, заявлені у судовому засіданні 29.01.2020 представником ГУ ДПС у м. Києві доводи щодо наявності додаткових підстав для визнання результатів спірного аукціону недійсним, суд першої інстанції розцінив як заяву про зміну підстав позову, та, з огляду на те, що згідно приписів частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказана заява має бути викладена письмово та подана до закінчення підготовчого засідання, залишив її без розгляду. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, АТ «Дельта Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило вказану ухвалу Господарського суду міста Києва скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними результати аукціону, проведеного 17.09.2019 з реалізації майна Банкрута у справі № 910/30921/15 про банкрутство ТОВ «АТЛ». Апеляційна скарга АТ «Дельта Банк» мотивована, зокрема, тим, що: - під час прийняття оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що полягають у недосліджені судом обставин порядку організації та проведення аукціону; - за змістом частини четвертої статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує, а продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду; - 18.02.2019 листом № 23.1/2765 АТ «Дельта Банк», на підставі Рішення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від 14.02.2019 №113, погодив реалізацію заставного майна АТ «Дельта Банк» в складі цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) за початковою вартістю, що дорівнює розміру всіх визнаних у справі про банкрутство вимог кредиторів, без можливості пониження початкової вартості; - разом з тим, було обумовлено, що у разі якщо перший аукціон з реалізації майна банкрута у вигляді ЦМК не відбудеться, то ліквідатор ТОВ «АТЛ» має здійснювати подальшу реалізацію заставного майна за окремим письмовим погодженням АТ «Дельта Банк» за початковою вартістю на підставі висновків про вартість майна, здійснених суб`єктом оціночної діяльності, що акредитовані у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, тобто ліквідатор після проведення першого аукціону з продажу майна Боржника у вигляді ЦМК мав здійснювати подальшу реалізацію майна окремими лотами відповідно до приписів частини п`ятої статті 44 Закону про банкрутство та за окремим погодженням з Банком; - реалізація майна банкрута окремими лотами забезпечила б реалізацію за значно вищою ціною, ніж реалізацію у вигляді ЦМК, крім того, реалізація майна у вигляді ЦМК значно ускладнює розподіл отриманих грошових коштів між кредиторами; - зазначення на другому повторному аукціоні початкової ціни у розмірі 480 735 553,59 грн. з гарантійним внеском (10%), що складав 48 мільйонів грн., значно звузило коло потенційних покупців; - водночас, АТ «Дельта Банк» помилково зазначає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 повинна бути скасована як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та невірним застосуванням норм процесуального права, оскільки таке рішення порушує охоронювані законом права АТ «Дельта Банк» як заставного кредитора. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Верховець А.А., Грек Б.М. ГУ ДПС у місті Києві також не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення про визнання недійсними результатів аукціону. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ГУ ДПС у місті Києві зазначає, зокрема, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, не надав оцінку аргументам ГУ ДПС у м. Києві, що були заявлені у судовому засіданні 29.01.2020, як от: що строк для подання учасниками аукціону заявок на участь в аукціоні був занадто коротким; що фотографічні зображення, які були додані до оголошень про проведення аукціону, мали невідповідності щодо проміжку часу, коли вони були зроблені; крім того, представник ГУ ДПС у м. Києві заявив про наявність сумнівів щодо розміщення оголошень про продаж майна безпосередньо на всіх об`єктах нерухомого майна, які були реалізовані на спірному аукціоні. Разом з тим, скаржник - 2 зауважив, що: у разі неможливості продажу майна боржника у складі ЦМК за наслідком проведення першого аукціону призначеного на 25.07.2019, ліквідатор ТОВ «АТЛ» повинен був здійснити його продаж частинами; внаслідок неправомірних дій ліквідатора, майно боржника було реалізоване за вартістю нижчою, ніж могло б бути реалізоване. Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Верховець А.А., Грек Б.М. 12.03.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ «Дельта Банк» та ГУ ДПС у м. Києві, об`єднано вказані апеляційні скарги в одне апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 22.04.2020. Ухвалою суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи № 910/30921/15, що розгляд апеляційних скарг АТ «Дельта Банк» та ГУ ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 не відбудеться 22.04.2020 у зв`язку з запровадженням на усій території України карантинних обмежень. 07.04.2020 представник скаржника - 1 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, що призначене на 22.04.2020 у зв`язку з продовженням карантину на усій території України. Водночас, АТ «ВТБ Банк», частково не погодившись з прийнятою Господарським судом міста Києва ухвалою, також звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просило: поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15; скасувати вказану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви АТ «ВТБ Банк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута; прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву скаржника - 3 про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 17.09.2019. В обґрунтування апеляційної скарги АТ «ВТБ Банк» зазначає, що оскаржувана ухвала суперечить нормам матеріального та процесуального права, оскільки продаж майна боржника, яке забезпечує вимоги скаржника - 3 та було включено до переліку майна, запропонованого до продажу на аукціоні, результати якого оскаржуються, не було погоджено у встановленому законом порядку, а саме АТ «ВТБ Банк» погодило умови продажу майна боржника на перших торгах, проте не погоджувало в установленому законодавством України порядку умов продажу майна на другому повторному аукціоні, що відбувся 17.09.2019, крім того, коштів, що були отримані від реалізації вказаного майна для погашення вимог АТ «ВТБ БАНК», які забезпечені майном Боржника, скаржнику - 3 не надходили. Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Верховець А.А., Грек Б.М. Ухвалою суду від 22.04.2020 призначено розгляд справи № 910/30921/15 на 03.06.2020. 22.04.2020 ТБ «Київська Універсальна» подала суду відзив на апеляційні скарги відповідно до якого просила в їх задоволенні відмовити з таких підстав: - суд першої інстанції обґрунтовано розцінив заявлені у судовому засіданні 29.01.2020 представником ГУ ДПС у м. Києві доводи щодо наявності додаткових підстав для визнання результатів спірного аукціону недійсним, як заяву про зміну підстав позову та залишив її без розгляду, оскільки згідно приписів частини третьої статті 46 ГПК України, вказана заява має бути викладена письмово та подана до закінчення підготовчого засідання; - доводи скаржників, щодо того, що продаж майна боржника у складі ЦМК на другому повторному аукціоні порушує норми закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (який діяв на момент проведення аукціону), спростовуються висновком, який наведений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, а саме у вказаній постанові значиться таке: «Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками»; у подальшому вказаний висновок Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду знайшов застосування у справах №20/5007/1475-Б/12 (постанова від 21.11.2019), № 911/3848/15 (постанова від 12.11.2019), № 15/302-6 (постанова від 05.11.2019) та № 5006/5/38-8б/2012 (постанова від 05.11.2019); - посилання скаржників на те, що відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено обов`язок ліквідатора здійснити продаж майна боржника у вигляді ЦМК, а у разі якщо продати майно боржника у вигляді ЦМК не вдалося, то ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами, є безпідставними, оскільки дана норма не містить уточнення чи вимоги, що саме після перших чи перших повторних торгах, які визнано такими, що не відбулися, майно банкрута повинно реалізовуватися частинами; - відповідно до вимог статті 58 Закону про банкрутство, організатор аукціону публікує оголошення на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, що і було здійснено організатором, а саме - оголошення про проведення оскаржуваного аукціону опубліковане на обох веб- сайтах за № 61853 від 16.08.2019 та 19.09.2019. 27.04.2020 відділом діловодства суду отримано від Господарського суду міста Києва відзиви арбітражного керуючого Глеваського В.В. на апеляційні скарги АТ «ВТБ Банк» та АТ «Дельта Банк» з супровідним листом. Відповідно до вказаних відзивів, арбітражний керуючий просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг скаржників - 1 і 3 виходячи з такого: - продаж майна ТОВ «АТЛ» відбувався в порядку, встановленому нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та, відповідно, складався з чотирьох етапів, а саме: передпідготовки проведення аукціону (вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону, узгодження умов реалізації заставного майна з забезпеченим кредитом, визнання організатора аукціону учасником справи про банкрутство (у разі виникнення спору щодо визначення організатора аукціону); підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); проведення аукціону; оформлення результатів аукціону; - твердження скаржників про те, що ліквідатор мав погодити із заставним кредитором проведення аукціону (після проведення першого аукціону з продажу майна як ЦМК) є необґрунтованим, оскільки у заяві-згоді, копія якої додавалась до відзиву на скаргу заявника, зазначено, що проведення аукціону проводиться з урахуванням положень Закону, тобто, у формі повторного, другого повторного аукціону з продажу майна у якості ЦМК; - ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «АТЛ», а відповідно, початковою вартістю лоту (на аукціоні з продажу у якості ЦМК) - був розмір визнаних судом кредиторських вимог; - законом встановлено, що початкова вартість продажу майна на повторному аукціоні є вартість, зменшена на 20 відсотків, щодо початкової вартості відповідно до попереднього аукціону, якщо інше не встановлено договором, при цьому, закон не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати із заставним кредитором початкову вартість продажу заставного майна на повторному аукціоні; - виходячи із змісту додатку № 1 до додаткової угоди № 2 до договору про проведення аукціону, заставне майно сформовано у лот №1 з початковою ціною продажу 70 724 990, 31 грн., тобто, початкова ціна заставного майна на повторному аукціоні була зменшена на 20 відсотків щодо початкової ціни на попередньому аукціоні (88 406 237,89 грн.), що відповідає вимогам статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; - ккредитори, в тому числі заставні кредитори, не мають повноважень визначати порядок та вартість продажу майна банкрута, адже ці питання врегульовані положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16); - метою аукціону є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення, при цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена, тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу; - ліквідатор вжив заходів для реалізації майна банкрута, зокрема, для продажу у якості ЦМК, щоб зберегти цілісність виробничої одиниці, що дозволить переможцю ефективно здійснювати господарську діяльність; - щодо перерахування коштів за реалізоване заставне майно, то, з огляду на те, що наразі наявний спір щодо результатів аукціону, перерахування коштів заставним кредиторам за реалізоване майно є передчасним до вирішення заяв про визнання результатів аукціону недійсними по суті для уникнення складнощів для повернення/перерахування коштів за реалізоване майно; - крім того, АТ «ВТБ Банк» не звертався до ліквідатора з листом про перерахування коштів, відповідно, у розпорядженні ліквідатора не було інформації про актуальні реквізити рахунку АТ «ВТБ Банк» для здійснення перерахування коштів за реалізоване заставне майно. 30.04.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ «ВТБ Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали АТ «ВТБ Банк» має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору та докази відправлення іншим учасникам провадження у справі копії цієї скарги і доданих до неї документів. Оскільки скаржник - 3 усунув недоліки, то ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.06.2020, зокрема: клопотання АТ «ВТБ Банк» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921 задоволено та поновлено скаржнику - 3 строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали; відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у визначеному складі; апеляційні скарги АТ «Дельта Банк», ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» об`єднано в одне апеляційне провадження; призначено справу до розгляду на 03.06.2020. 02.06.2020 представник скаржника - 1 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд якої призначено на 03.06.2020, мотивоване встановленими обмеженнями в період карантину, здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк», скорочення штату працівників та призначення на 03.06.2020 судового засідання у Верховному Суді по справі № 923/1062/14, учасником якої є АТ «Дельта Банк». У судовому засіданні 03.06.2020, дослідивши доводи, що наведені у клопотанні скаржника - 1 про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке. Розгляд справи можливо здійснювати судом без участі учасників справи з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", Закону України № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 щодо запровадження особливого режиму роботи на період карантинних заходів. Колегія суддів звертає увагу, що АТ «Дельта Банк» звернулося з апеляційною скаргою ще 19.02.2020. При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк. Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, явка представників сторін у судове засідання, призначене на 03.06.2020 обов`язковою не визнавалась, позиція АТ "Дельта Банк» достатньо повно викладена в апеляційній скарзі. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення. Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду. Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Отже, керуючись наведеними приписами та нормами, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників скаржника - 1 за наявними матеріалами. Представник ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» просили апеляційні скарги задовольнити, а ліквідатор та представники ТОВ «Інвест-енерджі» і ТБ «Київська Універсальна» в задоволенні скарг просили відмовити. Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано. Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з огляду на такі обставини. Зміст статті 269 ГПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У частині п`ятій вказаної статті зазначено, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини, встановлені судом першої інстанції та перевірені Північним апеляційним господарським судом. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 відкрито провадження у справі № 910/30921/15 про банкрутство ТОВ «АТЛ»; 18.12.2015 постановою Господарського суду міста Києва ТОВ «АТЛ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; 25.04.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Глеваського В.В. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Кодексу встановлено, що з дня введення в дію Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна, його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. 17.09.2019 відбувся спірний аукціон з продажу майна ТОВ «АТЛ». Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, процедура продажу майна банкрута, на момент проведення відкритих торгів (аукціону), регулювалась розділом IV Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У постанові від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що процедура проведення аукціону у справі про банкрутства складається з чотирьох етапів її організації: передпідготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону, узгодження умов реалізації заставного майна з забезпеченим кредитором, визнання організатора аукціону учасником справи про банкрутство); підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); проведення аукціону та оформлення його результатів. Порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Таким чином, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів. 28.01.2019, з метою визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, ліквідатором розміщено оголошення в газеті «Є» про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна ТОВ «АТЛ», так, за результатами проведеного конкурсу переможцем визначено ТБ «Київська універсальна», з якою 27.02.2019 було укладено договір про проведення аукціону. З метою отримання згоди на продаж майна банкрута, яке перебуває в заставі/іпотеці ліквідатором надіслано запити, у відповідь отримано заяви-згоди, зокрема, від акціонерного товариства "Хандлопекс", товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина», АТ «Дельта Банк» та АТ «ВТБ Банк». В подальшому, організатором аукціону на офіційних сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України були здійснені публікації оголошень про проведення аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, повторного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу та другого повторного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, у зв`язку з визнанням попередніх аукціонів такими, що не відбулись у зв`язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні. Отже, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором було дотримано усіх етапів процедури проведення аукціону. 17.09.2019 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна боржника у вигляді ЦМК про що було складено протокол про визначення переможця. Майно банкрута було реалізовано за ціною 9 614 710 грн. 67 коп. 08.10.2019 з переможцем аукціону було укладено договір купівлі-продажу майна та проведено повний розрахунок. 11.10.2019 складено акт прийому-передачі майна переможцю аукціону. Мотивування заяв та апеляційних скарг АТ "Дельта Банк" та АТ «ВТБ Банк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута фактично зводяться до того, що вказаним кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, надавалась згода про продаж майна банкрута у складі ЦМК на першому аукціоні, однак подальший продаж майна банкрута на аукціонах забезпеченими кредиторами не погоджувався, у зв`язку з чим останні не погоджуються з результатами спірного аукціону та вважають, що реалізація майна була проведена з порушенням вимог Закону про банкрутство, що призвело до реалізації заставного майна за ціною нижчою ніж реальна ринкова вартість, а тому результати аукціону підлягають визнанню недійсними. З огляду на наведене, слід зазначити наступне. Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Тобто, положеннями статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено порядок надання згоди на продаж заставного майна боржника заставним кредитором або судом в разі неотримання згоди від останнього. При цьому, така згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника, в тому числі на проведення окремого аукціону. Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватися одноразово перед початком процедури продажу, та не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14. Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15 вказав, що частина четверта статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається заставним кредитором або судом (за відсутності згоди кредитора), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, у тому числі щодо встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, оскільки такий порядок та умови передбачені і регулюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, Господарський суд міста Києва дійшов обґрунтованого висновку, що з огляду на наведене, твердження заявників про відсутність їх згоди на проведення спірного аукціону є безпідставними. Статтями 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовані питання щодо визначення початкової вартості продажу майна, а також стосовно можливості зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні. Так, згідно зі статтею 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону. Тобто, законом встановлено, що початкова вартість продажу майна на повторному аукціоні є вартість, зменшена на 20 відсотків, щодо початкової вартості відповідно до попереднього аукціону, якщо інше не встановлено договором. При цьому закон не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати із заставним кредитором початкову вартість продажу заставного майна на повторному аукціоні. Кредитори, в тому числі заставні кредитори, не мають повноважень визначати порядок та вартість продажу майна банкрута, адже ці питання врегульовані положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Наведені висновки також викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16. Обґрунтовуючи апеляційні скарги, ГУ ДПС у м. Києві та АТ «Дельта Банк» у поданій заяві вказує про те, що продаж майна банкрута у складі ЦМК на другому повторному аукціоні порушує норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Як, доказ наведеного, ГУ ДПС у м. Києві посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 910/10369/15 в якій суд касаційної інстанції висловив таку правову позицію, що у разі неможливості продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу за наслідком проведення першого аукціону, ліквідатор повинен був здійснити його продаж частинами. Частина п`ята статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що ліквідатор здійснює продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Так, щодо застосування наведених норм права Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі № 914/701/17 викладено правовий висновок, відмінний від висновку, викладеного в постанові від 24.04.2018 у справі № 910/10369/15, а саме зазначено: «Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Надалі ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до етапі 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майка частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками». З наведеного можна дійти висновку, що у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону. Враховуючи наведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ліквідатором правомірно та за наявності достатніх правових підстав прийнято рішення про обрання способу реалізації майна банкрута у складі повторного та другого повторного аукціонів ЦМК. Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, що заявлені у судовому засіданні 29.01.2020 представником ГУ ДПС у м. Києві доводи щодо наявності додаткових підстав для визнання результатів спірного аукціону недійсним, слід розцінювати як заяву про зміну підстав позову з огляду на таке. У розуміння поняття «предмет позову» можна вкласти поняття того, що конкретно вимагає позивач, а в розуміння «підстава позову» - це те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги. Так, представник ГУ ДПС у м. Києві у судовому засіданні 29.01.2020 усно заявив нові підстави позову, а саме, що: строк для подання учасниками аукціону заявок на участь в аукціоні був занадто коротким; фотографічні зображення, які були додані до оголошень про проведення аукціону, мали невідповідності щодо проміжку часу, коли вони були зроблені; крім того, на думку скаржника - 2 наявні сумніви щодо розміщення оголошень про продаж майна безпосередньо на всіх об`єктах нерухомого майна, які були реалізовані на спірному аукціоні тощо. Наведені підстави позову, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив як заяву про зміну підстав позову. Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Оскільки ГУ ДПС у м. Києві заяву про зміну підстав позову не подало та не оформило належним чином, то Господарським судом міста Києва обґрунтовано залишено таку заяву без розгляду. Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що судом першої інстанції повністю досліджено обставини щодо підготовки та проведення аукціону з продажу майна банкрута, внаслідок чого суд дійшов обґрунтованого висновку, що другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ «АТЛ» відбувся з дотриманням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак, апеляційні скарги АТ "Дельта Банк", ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута слід залишити без задоволення. У частині третій статті 13, частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги акціонерного товариства «Дельта Банк», Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та акціонерного товариства «ВТБ Банк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/30921/15 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови підписано 10.06.2020. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді А.А. Верховець Б.М. Грек

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»