Ухвала КЦС ВС № 372/371/19

Ухвала 12 червня 2020 року м. Київ справа № 372/371/19 провадження № 61-2805ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, внесення змін про державну реєстрацію, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача знести межові знаки на вищезазначеній земельній ділянці; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки від 19 травня 2004 року серії КВ № 048180 та серії КВ № 048181, кадастрові номери 322182002:02:010:0056 та 322182002:02:010:0057, які належать на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення Григорівської сільської ради від 20 лютого 2004 року, площею 0,1514 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Григорівської сільської ради по АДРЕСА_1 ; зобов`язати Відділ в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області зареєструвати та внести до Державного земельного кадастру земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 25 000 грн. Обухівський районний суд Київської області рішенням від 12 червня 2019 року в задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 11 грудня 2019 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 червня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - заявнику слід подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, надати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також надати квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору у розмірі 7 684 грн, і встановлено строк для виправлення вказаних недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306304085969 заявник отримав вказану ухвалу 03 березня 2020 року. На виконання вимог вказаної ухвали 13 березня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи, а також надав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 травня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було надати квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору, і встановлено для виконання вищевказаних недоліків строк десять днів з дня вручення ухвали, та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, за ідентифікаторами поштового відділення 0306304543940 та 0306304543959, заявник отримав вказану ухвалу 19 та 28 травня 2020 року. На виконання вимог вказаної ухвали 05 червня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що в судовому засіданні апеляційного суду 11 грудня 2019 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови апеляційного суду, оскаржувану постанову апеляційного суду він отримав 18 січня 2020 року, на підтвердження наведеного надано копію супровідного листа апеляційного суду від 14 січня 2020 року та копію поштового конверту зі штрихкодовим ідентифікатором 0318628410895. Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухваленого у цій справі судового рішення та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 11 грудня 2019 року заявник отримав 18 січня 2020 року. ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що йому 75 років, пенсіонер, хворий на гіпертонію, цукровий діабет та інше, є інвалідом ІІІ групи та учасником бойових дій. Розмір його річного доходу за попередній календарний рік складає 40 290,35 грн, а судовий збір, що підлягає сплаті становить 7 684 грн, що перевищує 5 % його розміру річного доходу. Також, його дружина отримує пенсію в розмірі 2 148,08 грн на місяць, в травні 2020 року на протязі 10 днів лікувалася стаціонарно в хірургічному відділенні Обухівської районної лікарні, де щоденно необхідно було витрачати лише на ліки та на капельниці близько 1 500 грн Враховуючи його скрутне майнове становище, просив клопотання задовольнити. На підтвердження наведеного заявником надано: копію пенсійного посвідчення від 23 червня 2007 року серії НОМЕР_5; копію посвідчення від 10 липня 2001 року серії НОМЕР_3 ; довідку Обухівського об`єднаного управління ПФУ в Київській області про доходи від 01 червня 2020 року № 8269526858223213 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01 червня 2019 року до 31 травня 2020 року отримав пенсію за віком у розмірі 40 290,35 грн. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Доводи клопотання та додані до касаційної скарги матеріали дають підстави для його задоволення та звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв`язку з його скрутним майновим станом. ОСОБА_1 в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 263/11779/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційної скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року. Витребувати з Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/371/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, внесення змін про державну реєстрацію, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та відшкодування моральної шкоди. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко