Ухвала КЦС ВС № 372/371/19

Ухвала 24 лютого 2020 року м. Київ справа № 372/371/19 провадження № 61-2805ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, внесення змін про державну реєстрацію, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у вищевказаній справі. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ). За таких обставин перевірка оформлення касаційної скарги ОСОБА_1 щодо додержання вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що оскаржувану постанову апеляційного суду він отримав 18 січня 2020 року, на підтвердження чого заявником надано копію супровідного листа апеляційного суду від 14 січня 2020 року та копію поштового конверту зі штрихкодовим ідентифікатором 0318628410895. Однак зміст касаційної скарги свідчить про відсутність клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже, заявнику слід подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом із цим, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначено, що він на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 10 липня 2001 року. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Позивач звернувся з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, внесення змін про державну реєстрацію, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та відшкодування моральної шкоди, що не стосується його соціальних прав і гарантій як учасника бойових дій. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19). Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позовну заяву подано у січні 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн) (підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі). Судовий збір за подання касаційної скарги за чотири вимоги немайнового характеру (усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, внесення змін про державну реєстрацію та визнання недійсними двох державних актів на право власності на земельні ділянки) становить 6 147,20 грн (768,40 грн х 4 х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 грн) становить 1 536,80 грн (25 000 грн х 1 %, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн), х 200 %). Враховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 7 684 грн (6 147,20 грн + 1 536,80 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 7 684 грн має бути перераховано або внесено за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку -

207. У графі «Призначення платежу» обов`язково необхідно вказати: *;101;__________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний цивільний суд). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до закону. Крім цього, в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи . Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), а також надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині надання квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, уточненої редакції касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев