Ухвала КЦС ВС № 757/1475/15-ц

Ухвала 18 квітня 2024 року м. Київ справа № 757/1475/15-ц провадження № 61-4602ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року, ухвалені за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шоста київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку у майні в порядку спадкування, ВСТАНОВИВ: 29 березня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вказану касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку. В обґрунтування вказує, що копію оскаржуваної постанови отримав у підсистемі «Електронний суд» і на електронну адресу1 березня 2024 року. На підтвердження зазначеного надав скріншоти з підсистеми «Електронний суд» та електронної поштової скриньки. Касаційний суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин, ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою. Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданими доказами, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин. Крім того, касаційний суд враховує, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст оскаржуваної постанови оприлюднено 28 лютого 2024 року. Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. Касаційна скарга містить клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). У поданому клопотанні заявник вказав, що не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю у нього доходу за 2023 рік у необхідному розмірі. На підтвердження майнового стану заявник надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року до 4 кварталу 2023 року, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 отримав 29,04 грн доходу за 2023 рік. Так, згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становить 3 028 грн. За таких обставин за подання заявником касаційної скарги на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року судовий збір становить 484,48 грн (605,60(3 028*0,2)*0,8), що перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. З огляду на наведене суд вважає за можливе задовольнити клопотання і звільнити заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року заявник вказує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник також визначає те, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. Витребувати з Печерського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 757/1475/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шоста київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку у майні в порядку спадкування. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська