Постанова Велика Палата ВС № 9901/475/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2020 року м. Київ Справа № 9901/475/19 Провадження № 11-53заі20 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Князєва В. С., судді-доповідача Гриціва М. І., суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - Склярук Ю. В. розглянула у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року (судді Гімон М. М., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф., Усенко Є. А.) в адміністративній справі № 9901/475/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність і ВСТАНОВИЛА:

1. У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами: - визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 11 квітня 2019 року № 1124/0/15-19 «Про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 за власним бажанням» у частині формулювання причини звільнення його з посади судді «за власним бажанням» (далі - Спірне рішення) та змінити формулювання причини звільнення на звільнення «у зв`язку з поданням заяви про відставку» відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України; - визнати протиправним, нечинним та скасувати Спірне рішення в частині формулювання причини звільнення його з посади судді «за власним бажанням» та зобов`язати ВРП розглянути по суті його заяву про звільнення у відставку (з дати його звільнення - з 12 квітня 2019 року або з іншої дати, чи без визначення дати); - визнати протиправною бездіяльність Ради щодо не призначення до розгляду по суті на засіданні ВРП заяви «Про зміну формулювання причини звільнення» ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року; - зобов`язати ВРП розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у відставку, зокрема, у межах розгляду питання щодо відповідної зміни формулювання його звільнення зі звільнення «за власним бажанням» на звільнення «у зв`язку з поданням заяви про відставку».

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 23 січня 2020 року позов задовольнив частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Ради щодо не призначення до розгляду по суті на своєму засіданні заяви ОСОБА_1 щодо підстав звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року та зобов`язав ВРП розглянути по суті цю заяву ОСОБА_1 відносно підстав звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва. У задоволенні решти вимог позову відмовив.

3. З таким рішенням ОСОБА_1 не погодився й подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Зазначає про численні порушення, які ВРП допустила тоді, коли застосувала до нього процедуру звільнення судді з посади, зокрема, не повідомила належним чином про засідання з розгляду такого питання. Стверджує, що Рада мала з`ясувати дійсне волевиявлення судді в день вирішення питання про звільнення, а не застосовувати попередньо висловлене бажання, яке виражене суддею у хворобливому стані. На підтвердження цієї обставини покликається на дані медичних виписок про перебування на стаціонарному лікуванні в період з березня по серпень 2019 року. Через збіг тяжких для позивача обставин у виді тяжкої хвороби - наслідків інсульту, стало перешкодою позивачу скористатися правом особисто відкликати заяву про звільнення за власним бажанням та подати заяву про звільнення у відставку. Суд не взяв до уваги те, що до 08 квітня 2019 року позивач не міг об`єктивно сприймати та виразити вибір між формами звільнення судді «за власним бажанням» чи «у відставку» через тяжкий стан здоров`я, по відношенню до інших суддів, які не були обтяжені хворобою та були звільненні у відставку. Наголошує на правовій невизначеності застосування положень частини другої статті 137 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ) під час вирішення ВРП питання щодо звільнення суддів, яка у своїх рішеннях безпідставно відмовляла у звільненні у відставку, до постановлення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18. Суд залишив також поза увагою ознаки дискримінації позивача як хворої людини проти здорових працівників, які були звільнені у відставку. У цьому контексті покликається на рішення Європейського суду з прав людини стосовно того, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.

4. В апеляційній скарзі ВРП просить визнати незаконним та скасувати рішення в частині визнання протиправною бездіяльність ВРП у тому, що вона не призначила до розгляду по суті на засіданні Ради заяву ОСОБА_1 про зміну підстав звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року, та про зобов`язання ВРП розглянути по суті цю заяву ОСОБА_1 . У цій частині просить постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність ВРП, не передбачено розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб, яким вважає звернення позивача після рішення ВРП від 11 квітня 2019 року про звільнення його з посади судді, на засіданні Ради. Звертає увагу на те, що саме суддя самостійно обирає підставу свого звільнення з посади судді і ВРП не має обов`язку з`ясовувати й уточнювати в судді причини для його звільнення.

5. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП ОСОБА_1 зазначає, що Рада своїми діями протиправно позбавила позивача права на грошове утримання, що надалі створює загрозу дотримання верховенства права для забезпечення незалежності працюючих суддів при їх звільненні. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ВРП.

6. Велика Палата Верховного Суду дослідила матеріали справи, перевірила мотиви апеляційної скарги й у межах апеляційного перегляду дійшла таких висновків. Суд установив, що 22 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до ВРП заяву про звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22 березня 2019 року здійснено розподіл цієї заяви члену ВРП ОСОБА_2 02 квітня 2019 року ВРП направила на адресу Дарницького районного суду міста Києва повідомлення на ім`я судді ОСОБА_1 про призначення до розгляду на 11 квітня 2019 року о 10 годині питання про звільнення його ( ОСОБА_1 ) з посади судді за власним бажанням. 05 квітня 2019 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просив прийняти уточнення до своєї заяви про звільнення з посади судді за власним бажанням та взяти до уваги те, що таке рішення прийнято ним без стороннього впливу або примусу, тобто є добровільним. Повідомив також, що перебуває на стаціонарному лікуванні у зв`язку з настанням суттєвого загострення, орієнтовний час лікування до 10 квітня 2019 року. Просив врахувати, що заяву про звільнення за власним бажанням підтримує в повному обсязі та не заперечував про розгляд цього питання на засіданні ВРП без нього (за його відсутності). За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням 11 квітня 2019 року ВРП ухвалила Спірне рішення. Копії рішення направила на адресу Державної судової адміністрації України та Дарницького районного суду міста Києва для вручення ОСОБА_1 20 та 30 серпня 2019 року за номерами В-4747/0/7-19 та В-4747/1/7-19 до ВРП надійшли звернення адвоката Власенка В. В. в інтересах ОСОБА_1 з проханням розглянути питання про зміну формулювання його звільнення зі звільнення «за власним бажанням» на звільнення «у зв`язку з поданням заяви про відставку». Листом від 09 вересня 2019 року № 33124/0/9-19 ВРП повідомила, що на підставі пункту 15.5 Регламенту ВРП після попереднього з`ясування дійсного волевиявлення судді, а також фактів стороннього впливу на нього або примусу, ухвалюється рішення про звільнення з посади судді за власним бажанням. На підставі заяви та уточненої заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді за власним бажанням ВРП ухвалила відповідне рішення. Оскільки чинним законодавством не передбачено право Ради скасовувати чи змінювати свої раніше прийняті рішення, звернення та долучені до нього документи повернуто адвокату Власенку В. В.

7. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Незалежність і недоторканість судді гарантуються положеннями статті 126 Конституції України і законами України. Однією з підстав для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 статті 126 Основного закону України). В Україні діє ВРП, яка на підставі пункту 4 статті 131 Конституції України, ухвалює рішення про звільнення судді з посади. Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) визначено, що ВРП діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1798-VIII одним із повноважень ВРП визначено ухвалення рішень про звільнення судді з посади. Відповідно до частин першої - третьої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади. Положеннями статті 55 Закону № 1798-VIII визначений порядок звільнення судді за загальними обставинами. У частині першій цієї статті передбачено, що питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП. У разі звернення судді із заявою про звільнення з посади за власним бажанням Рада ухвалює рішення про звільнення судді з посади після попереднього з`ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус (частина друга статті 55 Закону № 1798-VIII). Відповідно до частини четвертої статті 55 цього ж Закону за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП ухвалює вмотивоване рішення.

8. Перевіряючи обґрунтованість рішення ВРП про відсутність законодавчих приписів щодо підстав та порядку вирішення питання про зміну формулювання підстав звільнення особи з посади судді, суд послався на згадувану вище заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2019 року про звільнення з посади судді за власним бажанням. 02 квітня 2019 року ВРП направила на адресу суду, де ОСОБА_1 обіймав посаду, - Дарницького районного суду міста Києва, повідомлення про те, що 11 квітня 2019 року о 10 годині відбудеться засідання, до порядку денного якого включено питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді цього суду за власним бажанням. Надалі ОСОБА_1 особисто подав до ВРП заяву, у якій уточнив свою заяву від 22 березня 2019 року про звільнення з посади судді за власним бажанням, конкретизував, що подана заява про звільнення з посади судді є вираженням його власної волі, на її подання не було стороннього впливу або примусу. Повідомив також про те, що перебуває на лікуванні до 10 квітня 2019 року та після цього часу він зробить все від нього залежне для того, щоб взяти участь у засіданні ВРП. Висловився також про те, що заяву про звільнення за власним бажанням підтримує в повному обсязі та просив ВРП розглянути питання щодо звільнення за власним бажанням і у випадку його відсутності. За результатами попереднього розгляду член ВРП ОСОБА_2 склала висновок від 10 квітня 2019 року з пропозицією звільнити ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням. 11 квітня 2019 року на своєму засіданні за результатами слухання доповіді члена ВРП ОСОБА_2 , яка запропонувала прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням, дослідження матеріалів про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва ВРП прийняла Спірне рішення.

9. Відповідно до частини першої статті 57 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом. У рамках встановлених судом першої інстанції фактичних обставин перебігу та порядку ухвалення Радою рішення про звільнення судді ОСОБА_1 з просади судді на підставі поданої ним заяви про звільнення за власним бажанням, кваліфікуючого та юридичного значення цих обставин, нормативного регулювання спірних відносин, в аспекті загальних засад здійснення правосуддя, дія яких поширюється й на статус та гарантії незалежності судді, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав визнати незаконним чи необґрунтованим рішення суду, який мотивовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення ВРП від 11 квітня 2019 року № 1124/0/15-19 про звільнення його з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням. Велика Палата Верховного Суду не вбачає також ознак незаконності судового рішення про визнання протиправною бездіяльність Ради, яка не призначила до розгляду по суті на засіданні ВРП заяву позивача від 19 серпня 2019 року про зміну формулювання причини звільнення його з посади судді Дарницького районного суду міста Києва, та про зобов`язання ВРП розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про зміну причин звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва із «за власним бажанням» на «у зв`язку з поданням заяви про відставку». Визнання права - це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб`єктами щодо наявності чи відсутності правовідносин між суб`єктами і, відповідно, наявності чи відсутності права та обов`язку. Отже, цей спосіб захисту використовується, якщо належне певній особі право не визнається чи оспорюється іншою особою та з метою усунення невизначеності та створення умов для здійснення права. Невизнання права особи, яке дає підстави для його визнання в судовому порядку, передбачає, що особа, яка має обов`язок вчинити певні дії для реалізації права іншої особи, протиправно не вчинила цих дій, що перешкоджає цій особі використати суб`єктивне право. Суд першої інстанції правомірно установив, що у правовідносинах, які склались між сторонами в цій справі, відповідач не заперечував право ОСОБА_1 на відставку як таке, оскільки позивач про таке право не заявляв. Тобто між сторонами відсутні правовідносини, у яких ВРП зобов`язана була розглянути питання про звільнення судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, оскільки така заява у встановленому законом порядку ним подана не була.

10. Аргументи ОСОБА_1 про надання доручення його колишній дружині ОСОБА_3 направити до ВРП його заяву про відставку від 08 квітня 2019 року, яка через непорозуміння своєчасно не була направлена, Велика Палата Верховного Суду не може визнати переконливими, достовірними й обґрунтованими, оскільки за частиною третьою статті 120 Закону № 2453-VI заява про відставку подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ). Проте така заява від ОСОБА_1 до ВРЮ не надходила. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що законодавством України визначено право саме судді обирати, на якій підставі він може бути звільненим з посади (за власним бажанням або у відставку), а тому ВРЮ не має обов`язку з`ясовувати й уточнювати в судді підстави для його звільнення, оскільки зобов`язана діяти лише в межах повноважень, що надані їй законом. Отже, Велика Палата Верховного Суду знаходить встановленим те, що ВРП, коли ухвалювала своє рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII, з дотриманням принципів пропорційності та законності. Оспорюване рішення містить обґрунтовані мотиви, за яких відповідач дійшов слушного висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням.

11. Надаючи оцінку доводам ВРП про те, що чинним законодавством не передбачено порядку та підстав вирішення заяви про зміну формулювання підстав звільнення особи з посади судді, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого. Процедурні питання здійснення ВРП повноважень, визначених Конституцією України, Законами № 1798-VIII та № 1402-VІІІ, іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття ВРП, її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності ВРП регулює Регламент Вищої ради правосуддя, затверджений рішенням Ради від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з урахування змін, внесених рішенням ВРП від 18 грудня 2018 року № 3953/0/15-18; далі - Регламент). Положеннями 15.6 Регламенту визначено, що у разі відкликання суддею заяви про звільнення з посади з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України (неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням), до моменту затвердження ВРП порядку денного засідання, ухвалою доповідача така заява про звільнення залишається без розгляду. Копії ухвал доповідача, ВРП про залишення без розгляду заяв про звільнення надсилаються судді на адресу суду, у якому він обіймає посаду. Розгляд заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням може бути відкладений за обґрунтованою заявою судді на строк не більше одного місяця в разі, якщо мотиви, наведені суддею, будуть визнані ВРП поважними. У випадку якщо на момент розгляду ВРП питання про звільнення судді суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, член ВРП - доповідач на підставі пункту 15.7 Регламенту своєю ухвалою залишає заяву (висновок, подання) без розгляду. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у випадку подання заяви про відкликання попередньо поданої заяви про звільнення з посади з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, положеннями Закону № 1798-VIII та Регламенту передбачено вирішення цього питання на засіданні ВРП. Тому висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про визнання бездіяльності ВРП протиправною щодо непризначення до розгляду по суті на засіданні ВРП заяви ОСОБА_1 про підстави звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року є правильним та обґрунтованим.

12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ВРП слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року - без змін. Керуючись статтями 243, 250, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Вищої ради правосуддя залишити без задоволення. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. С. Князєв Суддя-доповідач М. І. Гриців Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко Т. О. Анцупова О. Б. Прокопенко В. В. Британчук В. В. Пророк Ю. Л. Власов Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич