Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/2233/20

Справа № 344/2233/20 Провадження № 33/4808/221/20 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Ружицького В.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ружицького Віталія Миколайовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ : Оскарженою постановою судді суду першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2020 року о 18 год.10 хв. водій ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську по вул. Т. Цьоклера, 6, керував транспортним засобом марки «Рено Кенго», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився в установленому законом порядку в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Ружицький В.М. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що оскаржена постанова є незаконною, оскільки її прийнято за відсутності ОСОБА_1 , в суді першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та належним чином не досліджено докази, не враховано дійсних обставин справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, немає доказів перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля, а матеріали справи підлягали поверненню в органи поліції згідно з ст. 256 КУпАП. Пояснює, що справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , який з поважних причин не мав можливості з`явитися в судове засідання 30 квітня 2020 року. Більше того, останньому не було відомо про розгляд справи, оскільки суд належним чином його не повідомляв. Зауважує, що 30 квітня 2020 року через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи з дорученням медичної довідки. Стверджує, що висновки судді про намагання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Наголошує, що стан здоров`я ОСОБА_1 унеможливлював його явку в судові засідання. Вказує, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містять жодного доказу керування ним транспортним засобом 04 лютого 2020 року. Посилається на те, що в протоколі в графі «до протоколу додаються» вказано пояснення свідків, відеозапис камери DM4939, відеозапис з телефону ОСОБА_2 . Проте, до протоколу долучено виключно відеозапис камери DM4939, який не містить доказової інформації про перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля. Натомість у протоколі та на цьому відеозаписі ОСОБА_1 ствердив, що не перебував за кермом. Відеозапис з телефону ОСОБА_2 відсутній, як і пояснення свідків, оскільки долучено їх копію, що, на його думку, є підставою для повернення протоколу з іншими матеріалами в органи поліції. Зазначає, що письмові пояснення свідків підтверджують виключно факт відмови від проходження огляду, а не факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля. Також, що самі по собі копії письмових пояснень свідків без їх особистого допиту в судовому засіданні є неналежним доказом вини ОСОБА_1 . Захисник Ружицьокий В.М. в інтересах ОСОБА_1 також подав письмові пояснення по справі. В судове засідання апеляційного суду з`явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз`ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, та його захисник Ружицький В.М., якому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. В судовому засіданні апеляційного суду клопотань не заявляли. ОСОБА_1 та його захисник Ружицький В.М. підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у них, просили скасувати постанову судді, закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника Ружицького В.М., перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідної задовольнити частково з наступних підстав. Так, відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Сторона захисту вважає, що в суді першої інстанції безпідставно розглянуто справу без участі ОСОБА_1 , чим грубо порушено його права. Так, суддя суду першої інстанції прийняв рішення по справі 30 квітня 2020 року у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Ружицького В.М., розцінивши їх процесуальну поведінку зловживанням правом на відкладення розгляду справи та спрямованою на затягування строків розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності. Дійсно, неявка в судові засідання в поєднанні з безпідставними клопотаннями про відкладення розгляду справи вподовж тривалого часу, що фактично співпадає з визначеним строком для притягнення до адміністративної відповідальності, має ознаки зловживання процесуальними правами, перешкоджає судді правильно та своєчасного розглянути справу про адміністративне правопорушення і прийняти рішення. Справа надійшла до суду першої інстанції 12 лютого 2020 року, а сторона захисту подавала клопотання про відкладення розгляду справи 12 березня 2020 року (а.с. 8), 26 березня 2020 року (а.с. 13), 24 квітня 2020 року (а.с. 16), 30 квітня 2020 року (а.с. 22). В той час, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Також, крім іншого, згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Відомості про те, що ОСОБА_1 був своєчасно, у відповідності до ст. 277-2 КУпАП, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, повідомлений про час та місце розгляду справи 30 квітня 2020 року, в матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи немає даних про те, що суд взагалі повідомляв про час та місце розгляду справи 30 квітня 2020 року захисника Ружицького В.М. При цьому, від захисника Ружицького В.М. до початку судового засідання надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 22), яке він мотивував станом здоров`я ОСОБА_1 та карантином, запровадженим на території України з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19. Зокрема, вказував, що ОСОБА_1 зобов`язаний перебувати на самоізоляції та проходити амбулаторне лікування, а симптоми ГРЗ можуть бути водночас симптомами COVID-19, його стан погіршився. На підтвердження обґрунтованості клопотання долучив до нього довідку від 29 квітня 2020 року Структурного підрозділу «Міська поліклініка № 3» КНП «ЦПМКДД» (а.с. 23) про те, що ОСОБА_1 знаходиться на амбулаторному лікуванні з 21 квітня 2020 року, оглянутий 29 квітня 2020 року, продовжує амбулаторне лікування, повторний огляд 06 травня 2020 року, діагноз - ГРЗ, г. назофарингіт, гострий бронхіт, затяжний перебіг з бронхоспастичним компонентом. Попередньо, разом з клопотанням про відкладення розгляду справи 24 квітня 2020 року, захисником Ружицьким В.М. до суду було подано довідку цього ж закладу від 21 квітня 2020 року (а.с. 17) про те, що ОСОБА_1 рекомендовано амбулаторне лікування та самоізоляція на 14 днів, встановлений діагноз - ГРЗ, г. фарингіт, г. трахеїд. Ст. 49 Конституції України гарантує кожному право на охорону здоров`я та медичну допомогу. Також, в Україні запроваджено заходи щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, що є загальновідомою обставиною, що не потребує доведення. Перебування ОСОБА_1 на лікарняному вважаю поважною причиною неявки в судове засідання та підставою для відкладення розгляду справи. За таких обставин, доходжу висновку, що завершення розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , який не був своєчасно повідомлений про місце та час розгляду справи, та його захисника Ружицького В.М., від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з поважними причинами, призвело до порушення прав ОСОБА_1 передбачених ст. 268 КпАП України. Враховуючи наведене, керуючись ч.ч. 7,8 ст. 294 КУпАП, вважаю за необхідне скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, після дослідження в повному обсязі матеріалів справи про адміністративні правопорушення. По справі достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніннязнайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку). Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини справи, доходжу висновку про доведеність факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважаю встановленим, що 04 лютого 2020 року о 18 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Теодора Цьоклера, 6, водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Рено Кенго», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні апеляційного суду доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2020 року серії ДПР18 № 311537 (а.с. 1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3), відеозаписами, які міститься на компакт-диску «DVD-R» (а.с. 4) та іншими. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2020 року серії ДПР18 № 311537 (а.с. 1) 04 лютого 2020 року о 18 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську по вул. Теодора Цьоклера, 6, керував транспортним засобом марки «Рено Кенго», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотесту «Драгер» у встановленому законом порядку на місці та у медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків. Цим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором взводу 2 роти 1 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Циганчуком І.І., з заповненням реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним, свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , містить їх адреси, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . При складенні протоколу ОСОБА_1 роз`яснювали його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. У протоколі ОСОБА_1 пояснює, що « ОСОБА_5 не був за кермом». Також зі зміступротоколу вбачається, що ОСОБА_1 засвідчив власноручним підписом те, що він зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав. Не є слушними доводи ОСОБА_1 про те, що протокол з іншими матеріалами підлягав поверненню в органи поліції, оскільки в протоколі в графі «до протоколу додаються» вказано про відеозапис з телефону ОСОБА_2 , а він відсутній. Такий недолік не є достатнім для висновку про те, що протокол оформлений неналежно, що унеможливлює його розгляд, а вирішення питання про те, які саме докази долучати до протоколу, належить до дискреційних повноважень поліцейських. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3) від 04 лютого 2020 вбачається, що 04 лютого 2020 року о 18 год. 25 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Теодора Цьоклера, буд. № 6, вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. В їх присутності водій відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «ДРАГЕР», а також проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що вони засвідчили своїм підписом у протоколі серії ДПР18 № 311537. Не відповідають дійсності посилання сторони захисту на те, що до протоколу долучено копії пояснень свідків. Сумнівів у зацікавленості чи упередженості свідків немає, засвідчені їхніми власноручними підписами. Доводів про зацікавленість чи упередженість вказаних свідків не наведено стороною захисту. При цьому відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом. Апеляційним судом досліджено відеозаписи, які міститься на компакт-диску «DVD-R» в матеріалах справи, на яких відображено та безсторонньо зафіксовані нагрудними відеокамерами (відеореєстраторами) інспекторів патрульної поліції деякі обставини події, а саме: як поліцейський спілкується з чоловіком, який знаходиться на подвір`ї на рахунок автомобіля, питає чи його, пояснює, що жінка розказала про ДТП, просить оглянути автомобіль, що розташований на подвір`ї; спілкування цього чоловіка з тією жінкою та поліцейським; як на прохання поліцейського називати свої дані, чоловік каже «Яка різниця, мене товариш привіз, я сьогодні не міг їхати, бо пив горілку», на що жінка відповідає «В мене є відео як Ви їхали, вийшли»; як на слова поліцейського, про те, що йому потрібно встановити його дані, тому що будуть розбиратися, чоловік каже «Абсолютно не потрібно, ми з пані домовимося», що і жінка і поліцейські заперечують; як чоловік на вимогу поліцейського називає свої дані, він ОСОБА_1 , показує посвідчення водія; поліцейський засовує «Кажете, друг ОСОБА_6 привіз?», «А друг Ваш вже пішов геть?», на що ОСОБА_1 відповідає «Так»; поліцейський каже «Хотіли б, щоб ОСОБА_7 друг підтвердив, що Ви не брешете нам», «Що скажете, прийде друг, спасе ОСОБА_6 ?», ОСОБА_1 відповідає «Та мене не треба спасати»; проведення поверхневої перевірки особи; як поліцейський повідомляє, що є свідки та буде пропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 пояснює, що він п`яний; поліцейський пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 не погоджується, пояснюючи, що він не за кермом; поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повідомляє, що відносно нього зараз буде складено адмінматеріали за ст. 124, ст. 122-4, ст. 130 КУпАП та якщо він не надасть документи на автомобіль ще й постанова; поліцейський встановлює, що у ОСОБА_1 відсутній відповідний страховий поліс, повідомляє, що за це теж передбачено відповідальність; спілкування поліцейського з чоловіком, який назвався батьком ОСОБА_1 , в ході поліцейський пояснює йому, що відбулося, серед іншого те, що «стоїть «Спрінтер», він їхав на своєму «Кенго», тут зачепив, схоже не сильно, жінка вийшла, він до неї вийшов, жінка сказала йому, що він вчинив ДТП, він нічого не сказав, сів і заїхав сюди, є чоловік, який стояв, теж бачив це, як він виходив з машини, і є жінка»; процес оформлення документів, ознайомлення з ними, вручення їх, зокрема отримання протоколу за ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом, у розумінні ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Відомості, які вбачаються з відеозаписів, зафіксовані обставини, поведінка поліцейських та водія, інших осіб, їх спілкування, вказують на те, що ОСОБА_1 виконував функції водія під час руху транспортного засобу, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а керувала інша особа, розцінюю виключно як спосіб захисту, оскільки на місці оформлення документів він не вказував на конкретну особу, на підтвердження таких пояснень ним не наведено ні переконливих тверджень, ні будь-яких доказів. При прийнятті рішення про визнання ОСОБА_1 водієм беру до уваги те, що провадження по даній справі було розпочато внаслідок звернення до органів поліції громадянки ОСОБА_2 у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, другий учасник якої залишив місце події. Поліцейські оперативно зреагували, встановили учасників дорожньо-транспортної пригоди та місцезнаходження транспортного засобу. Також враховую, що провадження по справі за ст. 124, 122-4 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) де особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, є ОСОБА_1 як особа, що керувала транспортним засобом марки «Рено Кенго», номерний знак НОМЕР_1 , 04 лютого 2020 року о 18 год.10 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Т. Цьоклера, 6, постановою Івано-Франківського апеляційного суду закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Провадження по даній справі закрито за нереабілітуючою обставиною, що не означає невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Те, що на відеозаписах та в поясненнях свідків не зафіксовано керування ним транспортним засобом саме по собі не може свідчити про протилежне, оскільки висновки, щодо обставин, які підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення, встановлюються на підставі аналізу та оцінки всіх наявних доказів, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Як визначено п. 3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. А згідно п. 8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відомостей про те, що порушено ст. 266 КУпАП, приписи Інструкції та Порядку не здобуто під час апеляційного розгляду. Докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, у якого поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на їх пропозицію відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку, тобто як з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, так і у відповідному закладі охорони здоров`я, у присутності свідків, відповідно, поліцейський мав всі підстави скласти протокол про адміністративне правопорушення. З приводу порядку проведення огляду сторона захисту не навела жодних переконливих заперечень. Доводи сторони захисту про те, що для повного та всебічного з`ясування обставин даної справи необхідно допитати свідків безпосередньо в судовому засіданні не ґрунтується на вимогах закону, оскільки письмові докази в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено. Письмові пояснення свідків в повній мірі узгоджуються зі змістом відеозаписів. Оскільки викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови водія ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, - 04 лютого 2020 року, а на час прийняття рішення апеляційним судом тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, сплинув, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП це є підставою для закриття справи. Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП, - не сплачується. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Ружицького Віталія Миколайовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло