Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/1167/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5803/20 Справа № 212/1167/20 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року м.Кривий Ріг Справа № 212/1167/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович, відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року, яке ухвалено суддею Пустовітом О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 21 квітня 2020 року , - ВСТАНОВИВ : У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про стягнення компенсації за моральну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров`я під час виконання ним трудових обов`язків. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, працюючи у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв`язку із чим, висновком МСЕК від 20.10.2010 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 10 % - нейросенсорна приглухуватість з 18.10.2020 року до 01.11.2011 року, з наступним переоглядом 01.10.2011 року. При наступному переогляді у 2011 році відсоток втрати професійної працездатності збільшено до 15 %. Висновком МСЕК від 11.11.2013 року, при повторному переогляді, ОСОБА_1 залишено відсоток втрати професійної працездатності у розмірі 15 % з 01 листопада 2013 року та встановлено його безстроково. Вважає, що у зв`язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути на його користь моральну шкоду з відповідача у розмірі 94 460,00 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 27 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судові витрати у розмірі 840,80 грн. В решті позову - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить збільшити його розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Внаслідок втрати професійної працездатності, позивач не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування, не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. Судом першої інстанції не повністю враховано, що позивач постійно відчуває головний біль, запаморочення, зниження слуху на обидва вуха, в зв`язку з чим він відчуває постійні моральні страждання. При цьому, наводить в апеляційній скарзі, як приклад, Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц, якою з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 275 000 гривень, за умови що позивачем втрачено 100 % професійної працездатності. Також, посилається на постанову Верховного Суду України від 12 грудня 2019 року по справі № 227/1240/17, якою визнано розумним та справедливим розмір грошової компенсації на відшкодування позивачці моральної шкоди, завданої смертю чоловіка в розмірі 300 000,00 гривень. В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи. Вважає, що судом визначено розмір моральної шкоди без врахування конкретних обставин справи, а саме: відсотку втрати профпрацездатності позивача, характеру отриманого ним професійного захворювання та пов`язаних з цим моральних страждань, істотності вимушених змін в житті позивача, а також ступеня вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі без врахування засад розумності, виваженості й справедливості та судової практики з розгляду аналогічних справ. Зазначає, що ані позивачем, ані судом першої інстанції жодним чином не роз`яснено, чому саме такі суми моральної шкоди зазначені, оскільки, як вбачається з Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 29.06.2010 року позивач працював на підприємстві відповідача в шкідливих умовах праці трохи більше 5 місяців з 25 років 07 місяців роботи в умовах впливу шкідливих факторів, що не є значним від загального стажу в шкідливих умовах. Вважає, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, зокрема в справі відсутні докази, які підтверджують психологічний стан потерпілого, розмір моральної шкоди. Відзиви на апеляційні скарги не надходили. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 09.06.1981 року по 09.07.1981 року працював учнем слюсаря по ремонту рухомого складу (тепловозу) на час проходження практики залізничного цеху НКГЗК, з 09.07.1981 року по 04.10.1981 року -слюсарем з ремонту рухомого складу (тепловозу) залізничного цеху НКГЗК, з 04.08.1982 року по 09.10.1982 року працював помічником машиніста локомотива (тепловозу) залізничного цеху НКГЗК, правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у шкідливих умовах праці. З 20.03.1985 року по 12.12.2000 року працював помічником машиніста локомотива (тепловоза) служби рухомого складу цеха рухомого складу УЗТ ВАТ «ПівденГЗК», з 12.12.2000 року по 03.04.2014 року - машиністом локомотива (тепловоза) служби рухомого складу цеха рухомого складу УЗТ ВАТ «ПівденГЗК» (а.с. 25-30). 03.04.2014 року - позивач звільнений з роботи на ПАТ «ПІВДГЗК» за власним бажанням, в зв`язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України (а.с. 48). Відповідно до п. 9,10,14 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 29.06.2010 року, діагноз ОСОБА_1 :нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху) ( а.с. 14-16). Згідно п. 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 29.06.2010 року, причиною виникнення зазначеного професійного захворювання у ОСОБА_1 є тривала робота (09.06.1981 року - 04.10.1981 року, 08.1982 року - 10.1982 року, 03.1985 року - теп. час) в умовах впливу шуму, рівень якого перевищує ГДК. Висновком МСЕК від 20.10.2010 року ОСОБА_1 первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 10 % - нейросенсорна приглухуватість з 18.10.2010 року до 01.11.2011 року, з наступним переоглядом 01.10.2011 року (а.с. 9,10). Висновком МСЕК від 11.11.2013 року, при повторному переогляді, ОСОБА_1 встановлено відсоток втрати професійної працездатності у розмірі 15 % з 01 листопада 2013 року безстроково (а.с.11). На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу, у зв`язку з отриманими ним на виробництві професійним захворюванням, моральної шкоди відповідачем з вини якого її й заподіяно. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Як вбачається з Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 29.06.2010 року, причиною професійного захворювання позивача є його робота також на НКГЗК, правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в умовах впливу шуму, рівень якого перевищує ГДК. Отже, роботодавець НКГЗК, правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час роботи позивача допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло також з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів. Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач працював на підприємстві відповідача в шкідливих умовах праці трохи більше 5 місяців з 25 років 07 місяців роботи в умовах впливу шкідливих факторів, що не є значним від загального стажу в шкідливих умовах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки праця позивача в шкідливих умовах на НКГЗК, правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», є також причиною професійного захворювання позивача, про що зазначено в акті розслідування хронічного професійного захворювання від 29.06.2010 року. Спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача щодо недоведення позивачем позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманим ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що професійне захворювання обмежує його життєву активність і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Лікарями виявлений відсутній стабілізаційний процес у його здоров`ї, що підтверджується чисельними виписними епікризами, що містяться в матеріалах справи, в яких зафіксований нестійкий стабілізаційний стан його здоров`я, внаслідок чого переносить моральні страждання. Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями. Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування. Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутого з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманого професійного захворювання, роботу позивача на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати ним професійної працездатності в розмірі 15 %, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційних скарг, як позивача так і відповідача, щодо необґрунтованого розміру відшкодування моральної шкоди. Доводи, викладені в апеляційних скаргах, як представника позивача так, і представника відповідача зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості й підстави для його зміни у відповідності до доводів апеляційних скарг відсутні, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович, відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 10 червня 2020 року. Головуючий: Судді: