Постанова 4855 № 320/3579/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3579/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Житло» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Житло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ТОВ «ЖЕО Житло» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування становлення та застосування державних (регульованих) цін від 20.03.2020 р. № 6; визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушенням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 20.03.2020 р. №

12. Також позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису від 20.03.2020 р. № 6 до набрання чинності рішенням суду у справі. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що очевидність ознак протиправності припису вбачається у тому, що відповідач зобов`язав позивача в термін до 01.05.2020 р. здійснити перерахунок плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території не лише скаржнику, а всім власникам квартир (споживачам) будинку АДРЕСА_1 , що явно виходить за межі підстав перевірки. Крім того, апелянт зазначає про неможливість відновлення порушених прав позивача у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті, оскільки у разі виконання припису шляхом здійснення перерахунку за надані послуги всім власникам квартир у будинку на суму 161141, 25 грн і подальшого нарахування плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території за старими тарифами позивач, у випадку задоволення позову, не зможе здійснити повторний перерахунок шляхом нарахування боргу власникам квартир у будинку за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі різниці у тарифах за минулий період, оскільки це не передбачено чинним законодавством і призведе до порушення прав споживачів, у зв`язку із покладенням на них непередбачуваного майнового тягаря. Також, на думку апелянта, зупинення дії припису не призведе до порушення прав скаржника, оскільки обов`язок позивача повернути йому необгрунтовано одержану виручку у розмірі 2744, 24 грн шляхом здійснення перерахунку за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території визначений рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій, дію якого позивач не просить зупинити. Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.06.2020 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків. У відповідності до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заявлено позовних вимог зобов`язального характеру. З огляду на це, підстави припускати утрудненість чи неможливість саме «виконання» рішення, яке не підлягатиме виконанню у випадку задоволення позовних вимог у вигляді, що існують на момент подання заяви про забезпечення позову, відсутні. Щодо очевидного характеру протиправності оскаржуваного рішення колегія суддів зауважує, що процесуальне законодавство не містить критеріїв очевидності ознак протиправності рішень, дій чи бездіяльності. Тому суд апеляційної інстанції, на власне переконання, вважає, що очевидною є така протиправність, яка прямо і відкрито суперечить нормі чинного закону, прийнятого з дотриманням принципів правової визначеності та верховенства права, чим демонструє неповагу до суспільних відносин та норм поведінки, що їх регулюють. Натомість, з матеріалів даної справи не вбачається, що оскаржуваний припис є очевидно протиправним, а тому доводи про таку протиправність мають бути перевірені судом першої інстанції під час розгляду справи по суті. Колегія суддів зазначає, що неможливість застосування судом заходів забезпечення позову у виключних випадках не є обмеженням конституційного права громадян на судовий захист. Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що створення перешкод у діяльності органу державної влади, що наділений законодавством певними компетенціями та власним розсудом, є винятковим заходом з боку судів адміністративної юрисдикції. Позивач же, фактично, просить суд адміністративної юрисдикції обмежити повноваження органу влади, покладені на нього чинним законодавством, без достатніх на те обґрунтувань. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відсутні також підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 150, 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Житло» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Житло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 11.06.2020 р.)