Постанова 4852 № 160/10811/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10811/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Київської міської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 160/10811/19 (суддя І інстанції Юхно І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської міської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (ухвалою суду від 20 травня 2020 року замінено на правонаступника Київську митницю Держмитслужби), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/100241/2 від 30.07.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00355. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року позов задоволений. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням вимог норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи по суті позову. Також вказує, що за митною декларацією поданою позивачем спрацювали критерії УСАУР (автоматична системи керування ризиками) за кодами: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; 117-2 здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості товару. Після здійснення низки заходів по перевірці документів встановлено, що документів подані позивачем до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Так, митним органом встановлено, що в інвойсі від 31.05.2019 № 2019-03/02-3 та контракті від 11.03.2019 № 2019-03 не зазначено умови оплати за товар; відповідно до п.6.2 контракту від 11.03.2019 № 2019-03 в ціну товару включені вартість; тари та упаковки, а відповідно до інвойсу від 31.05.2019 № 2019-03/02-3 товар поставляється на умовах CIF-Odessa (міжнародний торговий термін (умова) CIF «вартість, страхування та фрахту» означає, що продавець виконав свої зобов`язання по поставці, коли товар перейшов поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для поставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до п. 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення; декларантом до митного оформлення не подано відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування та достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На думку відповідача, позивачем вказані розбіжності під час проведення консультацій не усунуто, не спростовано сумніви митного органу в правильності визначення митної вартості товару за ціною контракту, що обґрунтовано послугувало підставою для митного органу для коригування митної вартості товару та винесення картки відмови в митному оформленні товару. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 11 березня 2019 року між ТОВ «Інженерні Світлотехнічні Технології" (Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD (China) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 2019-03 (далі Договір) (а.с. 18-25), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує світлотехнічні вироби (далі - Товари), які поставляються партіями під час терміну дії Договору згідно з узгодженими та вказаними у рахунках асортиментом, кількостями та цінами на умовах, перелічених в даному Договорі (п. 1.1). Покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.2.1.). Валюта платежу - долар США (п. 2.2). Товар, який поставлено Покупцеві згідно з дійним Договором передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору. Умови оплати можуть бути змінені за згодою Сторін та вказані у комерційній пропозиції або в рахунку-проформі (п. 2.3). Товар постачається на умовах CIF порт, Україна (Інкотермс в редакції 2010 р.). Умови поставки можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у рахунках-фактурах на відповідну партію товару (п. 4.1., 4.2.). Поставка товару здійснюється партіями (п. 4.3). Продавець та Покупець зобов`язуються зберігати комерційну таємницю стосовно комерційних відносин, політики ціноутворення, документації та всієї отриманої інформації, запобігати розголошенню вищевказаної інформації будь-яким третім особам навіть після будь-якого припинення контрактних відносин між сторонами (п. 5.3). Ціна за одиницю товару зазначається в рахунках на кожну партію товару відповідно (п. 6.1.). Ціну товару за цим Договором поставки сформовано згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару. В ціну тару включені вартість тари та упаковки (п. 6.2). Загальна сума Договору складається з суми усіх рахунків за цим Договором (п. 6.3). У липні 2019 року згідно з умовами вказаного Договору та на підставі супровідних документів рахунку-фактури INVOICE № 2019-03/02-3 від 31.05.2019, рахунку-проформи PROFORMA-INVOICE № 2019-03/02-3 від 31.05.2019, пакувального листа PACING LIST № 2019-03/02-3 від 31.05.2019, коносаменту BILL OF LANDING № MRFB19061379 від 10.06.2019, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 3004 від 29.07.2019, страхового полісу CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 3216200245000356935 від 10.06.2019 та інших документів, на умовах СІF- Odessa, позивачу надійшли товари на суму 18276,7 USD (доларів США) загальною вагою брутто 9581,1 кг, які позивач подав відповідачу разом з електронною митною декларацією (далі ЕМД) № UA100030/2019/406486 від 30.07.2019, з метою здійснення митного оформлення товару. Митна вартість товару за вказаною декларацією була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору. Разом із декларацією позивач надав пакет документів, а саме: - декларацію митної вартості № 323, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД; - пакувальний лист PACING LIST № 2019-03/02-3 від 31.05.2019 (код документу 0271; - рахунок-проформу Proforma-Invoice № 2019-03/02-3 від 31.05.2019 (код документу 0325); - рахунок-фактуру Invoice № 2019-03/02-3 від 31.05.2019 (код документу 0380); - коносамент BILL OF LANDING №MRFB19061379 від 10.06.2019 (код документу 0705); - автотранспортну накладну - міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 3004 від 29.07.2019 (код документу 0730); - документ про походження товару (Declaration of origin) - Invoice № 2019-03/02-3 від 31.05.2019 (код документу 0862); - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-1752/2 від 30.07.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); - страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 3216200245000356935 від 10.06.2019 (код документу 3530); - договір купівлі-продажу № 2019-03 від 11.03.2019 (код документу 4100); - інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист б/н від 30.07.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно з положеннями ст. 53 МК України, враховуючи заходи, передбачені Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689, орган доходів і зборів дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та у відповідності п. 2-3 ст. 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом додатково надати: - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 30 липня 2019 року декларантом до митного органу подано повідомлення про неможливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості за поданою митною декларацією. (а.с. 50) Відповідно до положень статті 255 Митного кодексу України відповідачем проведено контроль правильності визначення заявленої декларантом митної вартості. За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/100241/2 від 30.07.19. (а.с. 26-27) У зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості, позивачу було оформлено картку відмови у митному оформленні № UA100030/2019/00355. (а.с. 28-29) Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів разом з карткою відмови, позивач звернувся із цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав достатніх обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом за ціною контракту. Суд також виходив з того, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Вказане, на думку суду, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. З наведеного вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною другою статті 57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Згідно з рішенням про коригування митної вартості № UA100000/2019/100241/2 від 30.07.2019 підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України. В результаті такого контролю встановлено таке: - в інвойсі від 31.05.2019 № 2019-03/02-3 та контракті від 11.03.2019 № 2019-03 не зазначено умови оплати за товар; - відповідно до п.6.2 контракту від 11.03.2019 № 2019-03 в ціну товару включені вартість; тари та упаковки, а відповідно до інвойсу від 31.05.2019 № 2019-03/02-3 товар поставляється на умовах CIF-Odessa (міжнародний торговий термін (умова) CIF «вартість, страхування та фрахту» означає, що продавець виконав свої зобов`язання по поставці, коли товар перейшов поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для поставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до п. 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення; - декларантом до митного оформлення не подано відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оцінивши доводи відповідача з приводу виявлених розбіжностей у наданих для митного оформлення товару документах, суд вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки виявлені відповідачем розбіжності не є такими, що можуть свідчити про неправильність визначення декларантом митної вартості товару. Так, щодо не зазначення в інвойсах від 31.05.2019 №2019-03/02-3 та контракті від 11.03.2019 № 2019-03 умови оплати за товар судом встановлено, що в інвойсі є посилання на зовнішньоекономічний Договір купівлі-продажу, змістом якого і визначені положення щодо умов оплати за товар товар (п.2.3 зовнішньоекономічного Договору купівлі-продажу №2019-03 від 11.03.2019). Так, відповідно до змісту п.2.3 Договору: «товар, який поставлено Покупцеві згідно з дійним Договором передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору. Умови оплати можуть бути змінені за згодою Сторін та вказані у комерційній пропозиції або в рахунку-проформі»). Крім цього, відповідно до Інкотермс-2010 CIР ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CIP на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, поставка товару на умовах CIР зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології" за умовами поставки не понесло. Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що наведеними умовами поставки CIР (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари та упаковки. Тому позивач додатково вніс ці відомості окремо у п. 6.2. Договору як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Договору. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки. Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів. Отже, відповідно до умов поставки за Договором від 11.03.2019 № 2019-3 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, в тому числі щодо упаковки та маркування, митним законодавством не передбачається. Колегія суддів звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару, як правильно вказав і суд першої інстанції. За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню 2- ґ резервного методу. Як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі відповідач вказує, що за митними деклараціями поданими позивачем спрацювали критерії УСАУР (автоматична системи керування ризиками) за кодами: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; 117-2 здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості товару. З цього приводу апеляційний суд наголошує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, а факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару, відтак прийняті відповідачем спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської міської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 160/10811/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з тієї ж дати. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко