Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/15052/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15052/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (суддя Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ», в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: № UA100070/2020/000139/2 від 28.08.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00359; № UA100070/2020/000142/2 від 31.08.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00362; № UA100070/2020/000143/2 від 31.08.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00363; № UA100070/2020/000153/2 від 03.09.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00374. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, UTD, China (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт від 03.02.2020 № 0302.20, за умовами якого кількість, асортимент, ціна, загальна вартість товару визначається в інвойсах на кожну партію товару. Умови поставки товаруОдеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010), але можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах на кожну партію відповідно. Ціни на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем. Загальна сума цього контракту складається із сум, виставлених Продавцем і оплачених покупцем рахунків, і становить не менше 3000000,00 доларів США. Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця в доларах США, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 12 місяців з дати поставки. Можлива попередня оплата товару (повністю або частково). Протягом серпня-вересня 2020 року на адресу Позивача на умовах СРТ-Київ надійшли товари: на суму 35304,50 USD відповідно до INVOICE № ZX20206115837 від 23.07.2020; на суму 43576,86 USD відповідно до INVOICE № ZX20177/160 від 21.07.2020; на суму 25453,10 USD відповідно до INVOICE № ZX20177/157 від 21.07.2020; на суму 43558,00 USD відповідно до INVOICE № ZX20177/163 від 28.07.2020. Для здійснення митного оформлення товару декларантом було подано електронні митні декларації: № UA100070/2020/428402 від 28.08.2020, № UA100070/2020/428564 від 31.08.2020, № UA100070/2020/428565 від 31.08.2020, № UA100070/2020/428910 від 03.09.2020. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом на підставі Контракту, комерційних пропозицій та інвойсів за кожною партією товару. ЕМД № UA100070/2020/428402 від 28.08.2020 підтверджується, що до останньої було надано: декларацію митної вартості № 2906, пакувальний лист PACKING LIST № ZX20206115837 від 23.07.2020, рахунок-фактуру INVOICE № ZX20206115837 від 23.07.2020, коносамент BILL OF LADING № MRFB20072504 від 23.07.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 12454 від 27.08.2020, документ про походження товару INVOICE № ZX20206115837 від 23.07.2020, висновок експерта № ГО-1893 від 28.08.2020 Дніпропетровської ТПП, комерційну пропозицію OFFER б/н від 23.07.2020, контракт № 0302.20 від 03.02.2020. Разом з ЕМД № UA100070/2020/428564 від 31.08.2020 подано: декларацію митної вартості № 2917, пакувальний лист PACKING LIST № ZX20177/160 від 21.07.2020, рахунок-фактуру INVOICE № ZX20177/160 від 21.07.2020, коносамент BILL OF LADING № WMS20071402 від 21.07.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 12439 від 29.08.2020, документ про походження товару INVOICE № ZX20177/160 від 21.07.2020, висновок експерта № ГО-1904 від 31.08.2020 Дніпропетровської ТПП, комерційну пропозицію OFFER б/н від 21.07.2020, контракт № 0302.20 від 03.02.2020, декларацію про відповідність від 24.10.2019. До ЕМД № UA100070/2020/428565 від 31.08.2020 додано: декларацію митної вартості № 2918, пакувальний лист PACKING LIST № ZX20177/160 від 21.07.2020, рахунок-фактуру INVOICE № ZX20177/157 від 21.07.2020, коносамент BILL OF LADING № WMS20071178 від 21.07.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 12465 від 27.08.2020, документ про походження товару INVOICE № ZX20177/157 від 21.07.2020, висновок експерта № ГО-1905 від 31.08.2020 Дніпропетровської ТПП, комерційну пропозицію OFFER б/н від 21.07.2020, контракт № 0302.20 від 03.02.2020, акт про проведення огляду (переогляду) товарів UA500110/2020/000857 від 28.08.2020. З ЕМД № UA100070/2020/428910 від 03.09.2020 було подано: декларацію митної вартості № 2940, пакувальний лист PACKING LIST № ZX20177/160 від 21.07.2020, рахунок-фактуру INVOICE № ZX20177/163 від 28.07.2020, коносамент BILL OF LADING № 177XBJBJN57428А від 28.07.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 12528 від 02.09.2020, документ про походження товару INVOICE № ZX20177/163 від 28.07.2020, висновок експерта № ГО-1928 від 02.09.2020 Дніпропетровської ТПП, комерційну пропозицію OFFER б/н від 28.07.2020, контракт № 0302.20 від 03.02.2020. Також до кожної ЕМД були подані листи про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Під час митного контролю митний орган дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, про що відповідними листами повідомлено декларанта та запропоновано надати додаткові документи. Позивач повідомив про неможливість подання додаткових документів, що стало підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом оскарження в даній адміністративній справі. В обґрунтування таких рішень митний орган зазначає, що подані для митного оформлення документи мають розбіжності та не дають можливість встановити дійсну вартість товару. А саме: не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення; надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, згідно з якою під «дійсною вартістю» слід розуміти послугу, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов конкуренції, тобто даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості, оскільки в наведених експертом джерелах з мережі Інтернет зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, означена в окремих джерелах вартість продукції вища, ніж вартість оцінюваного товару. Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Щодо пропозиції декларанту надати каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, банківські платіжні документи, транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідна інформація міститься у Контракті від 03.02.2020 № 0302.20, яким визначено, що ціна на товари встановлюються в доларах США, включаючи вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, навантаження, вивантаження, страхування та ін.). Сума цього контракту складається із сум, виставлених Продавцем. Умови поставки CIF Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010); умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах. Суд зазначає, що поставка товару була здійснена на умовах СРТ-Київ, про що письмово домовилися сторони договору шляхом складання рахунку-фактури, за умовами якого обов`язок доставити товар покладається на продавця. Крім того разом з контрактом позивачем було надано до митного органу комерційні пропозиції щодо придбання товару за відповідною ціною, інвойси, міжнародні ТТН, які дають можливість в повній мірі встановити дійсну вартість товару. Посилання відповідача, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не свідчить про недостовірність зазначених у названих документах даних, адже чинне законодавства не містить застереження щодо обов`язкової форми комерційної пропозиції. Не подання декларантом під час митного оформлення товару документів, які підтверджують оплату товару, свідчить про відсутність такої оплати, проте вказане не суперечить умовам контракту. При цьому суд апеляційної інстанції констатує, що митний орган не наділений повноваженнями перевіряти правомірність включення до договору тих чи інших умов та витребовувати додаткові документи, не передбачені договором та законом. Додатковим доказом обґрунтованості заявленої декларантом митної вартості товару, за висновком суду апеляційної інстанції, є висновки ТПП, які необґрунтовано не взяті до уваги митним органом в якості належного доказу заявленої ціни товару. Доводи митного органу, що висновки ТПП не можуть бути враховані, адже експертом взято інформацію з мережі інтернет щодо продукції без врахування технічних характеристик товару, є формальними та необґрунтованими, адже самими митним органом не було перевірено технічні характеристики товарів, взятих при визначені митної вартості за резервним методом. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Суд апеляційної інстанції зазначає, що досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. Крім того митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а також не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в адміністративній справі № 160/15052/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 07 вересня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 07 вересня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова